ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2004 Справа N 10/364
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
за участю повноважних представників:
від позивача
від відповідачів
розглянувши у Державного підприємства "Е"
відкритому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 25 вересня 2003 року Київського
апеляційного господарського суду
у справі за позовом ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія
"Ц"
до Державного підприємства "Е",
Національної комісії регулювання
електро-енергетики України
про стягнення 88 667 499, 23 грн.,
В С Т А Н О В И В :
В червні 2003 року ВАТ ДЕК "Ц" звернулося до господарського суду
м. Києва з позовом, в якому просить стягнути з ДП "Е" 88 667 499,
23 грн., шляхом зобов'язання НКРЕ України внести відповідні зміни
до алгоритму оптового ринку електроенергії, які б забезпечили
погашення простроченої заборгованості ДП "Е" перед позивачем.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.07.2003 року позов
задоволено частково. Постановлено зобов'язати НКРЕ України внести
відповідні зміни до алгоритму оптового ринку електроенергії, які б
забезпечили погашення простроченої заборгованості ДП "Е" перед ВАТ
ДЕК "Ц" за березень, квітень, травень місяці 2003 року у розмірі
76177103, 55 грн.
Стягнуто з НКРЕ України на користь ВАТ ДЕК "Ц" 850 грн. витрат по
сплаті держмита та 59 грн. витрат на інформаційнотехнічне
забезпечення судового процесу.
Постановлено також стягнути з ДП "Е" на користь ВАТ ДЕК "Ц"
76177103, 55 грн. основного боргу, витрат по сплаті держмита та 59
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Провадження у справі в частині стягнення з ДП "Е" на користь ДЕК
"Ц" основного боргу у розмірі 12490395, 68 грн. припинено на
підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25
вересня 2003 року рішення господарського суду залишено без змін.
В касаційній скарзі ДП "Е" просить постанову апеляційної інстанції
скасувати, як прийняту з порушенням та неправильним застосуванням
норм матеріального права.
У відзиві на касаційну скаргу НКРЕ підтримала доводи ДП "Е" на
скасування прийнятих господарськими судами судових рішень з
підстав порушення норм матеріального права.
Відзив на касаційну скаргу від ВАТ "Ц" до суду не надходив.
В справі оголошувалась перерва з 26.12.2003 року до 15.01.2004
року.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм
матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 161 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений
строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а
при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно
ставляться.
Засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до
пункту 5 частини 1 статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначаються законом, яким є Закон України від 16.10.1997 року
№ 575/97-ВР "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
. Статтею 15
зазначеного Закону передбачено, що купівля всієї електричної
енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг
відпуску яких більші за граничні показники, та весь її оптовий
продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України,
який створюється на підставі договору. Основні питання
функціонування комплексу підприємств, що здійснюють діяльність на
енергоринку, врегульовані Договором між членами оптового ринку
електричної енергії України від 15 листопада 1996 року (далі
ДЧОРЕ).
Встановивши факт існування між сторонами зобов'язальних відносин
щодо купівлі-продажу електроенергії та розрахунків за неї на
підставі двостороннього договору від 7 вересня 1999 року
№ 71/01-ЕП, суд першої інстанції не проаналізував умови
зазначеного договору та не дав їм юридичної оцінки. Зокрема, судом
не враховані положення цього договору, якими передбачено, що
сторони визнають свої зобов'язання за ДЧОРЕ (пункт 2.1.); платежі
за отриману ДП "Е" у ВАТ "Ц" електроенергію здійснюються кожного
банківського дня з поточного рахунку із спеціальним режимом
використання ДП "Е" відповідно до алгоритму, який затверджується
НКРЕ, у строки та в порядку визначеному в чинній Інструкції про
порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії
України, яка є додатком до ДЧОРЕ (пункт 4.З.).
Суд не застосував до спірних відносин положення ст. 151 Закону
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, якою встановлено
порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної
енергії. Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за
куплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту
електричну енергію енергопостачальники, які здійснюють
підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на
закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий
постачальник електричної енергії, яким є Державне підприємство
"Е", відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки
із спеціальним режимом використання (раніше вони називались
розподільчі рахунки). Такі рахунки призначені для накопичення
коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів; та
розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.
Зокрема, перерахування коштів енергогене-руючим компаніям та іншим
суб'єктам підприємницької діяльності, які проводять продаж
електричної енергії на оптовому ринку, здійснюється уповноваженим
банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використання
оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму
(порядку розподілу коштів), встановленого НКРЕ.
На оптового постачальника електричної енергії покладено обов'язок
забезпечити щоденне інформування учасників оптового ринку
електричної енергії про стан проведення розрахунків.
Виходячи з тлумачення поняття алгоритму та поточного рахунку із
спеціальним режимом використання, яке наведено у ст. 1 Закону
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, алгоритм розподілу
коштів, який встановлюється НКРЕ, застосовується до всіх без
винятку поточних рахунків із спеціальним режимом використання, в
тому числі і до таких рахунків ДП "Е".
Тобто, умова про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку
спеціальним режимом використання, оптового постачаль-ника ДП "Е" є
не договірною умовою, встановленою договором між членами оптового
ринку електроенергії та додатками до нього, а нормою закону.
Крім того, апеляційна інстанція приймаючи оскаржувану постанову не
звернула увагу, що прийняте господарським судом рішення не
відповідає вимогам ст. ст. 83 та 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки суд, задовольняючи позов ВАТ
ДЕК "Ц" не тільки зобов'язав НКРЕ внести зміни до алгоритму
оптового ринку електроенергії, які б забезпечили погашення
простроченої заборгованості ДП "Енергоринок" перед ВАТ ДЕК "Ц" за
березень, квітень, травень 2003 року у розмірі 76177103,55 грн.,
як просив позивач, а крім того стягнув з ДП "Е" на користь
позивача 76177103,55 грн., що визнати законним і обґрунтованим не
можна.
Порушення господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, при розгляді справи, є підставою для
скасування постановлених судових рішень та направлення справи на
новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати
наведене та вирішити спір з дотриманням вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
1.Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25
вересня 2003 року та рішення господарського суду м. Києва від 22
липня 2003 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.
2.Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва
в іншому складі суду.