ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15.01.2004 Справа N 9/543
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу Шепетівської об’єднаної Державної
податкової інспекції Хмельницької області
на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 25.06.2003р.
у справі № 9/543 Господарського суду Хмельницької
області
за позовом Шепетівської ОДПІ
до Кооперативу “Дари природи”
ПТ Колективної Фірми “Полігор”
про визнання недійсною угоди
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від
25.02.2003р. у справі № 9/543 (суддя Олійник Ю.П. ) задоволено
позов Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції до
Кооперативу “Дари природи”, м. Шепетівка та ПТ Колективної фірми
“Полігор”, м. Донецьк про визнання недійсним на підставі ст. 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договору купівлі-продажу
№ 26 від 28.02.2000р., укладеного між відповідачами та стягнення
в доход держави з Кооперативу “Дари природи” 6500,00грн.
Визнано недійсною угоду купівлі-продажу № 26 від 28.02.2000р.,
укладену між Кооперативом “Дари природи”, м. Шепетівка та ПТ
Колективною фірмою “Полігор”, м. Донецьк. Стягнуто з Кооперативу
“Дари природи” в доход держави 6500,00грн.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
25.06.2003р. у справі № 9/543 (колегія суддів Пасічник С.С.,
Веденяпін О.А., Ляхевич А.А.) апеляційну скаргу Кооперативу
“Дари природи” задоволено, рішення Господарського суду
Хмельницької області від 25.02.2003р. у справі № 9/543
скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 25.06.2003р.
з підстав неправильного застосування ст. 49 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування господарським судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2000р. відповідачі
уклали договір купівлі-продажу № 26. На підставі цієї угоди
другим відповідачем передано Кооперативу “Дари природи” через
представника за довіреністю № 261248 від 25.05.2000р. паливо
котельне в кількості 60 тн. за накладною № 80 від 25.05.2000р.
на суму 39000,00грн., в тому числі ПДВ 6500,00грн.
В свою чергу першим відповідачем на підставі угоди виписано
податкову накладну № 75 від 29.05.2000р. на суму 39000,00грн., в
тому числі ПДВ - 6500,00грн. та здійснено поставку цукру в
кількості 32500 кг. за накладною № 75 від 29.05.2000р., що
отриманий через представника за довіреністю.
ДПІ у Ленінському районі м. Донецька листом від 03.04.2002р.
№ 6678/7/23-413 повідомила позивача про те, що другого
відповідача зареєстровано розпорядженням Ворошиловського РВК
№ 667/16-р від 19.11.1992р., перереєстровано розпорядженням
Ленўнського РВК № 246/1-р від 13.07.1994р., реєстраційний номер
в ДПІ Ленінського району - 1061. Як платник ПДВ, зареєстровано
31.03.1999р., свідоцтво № 08142001. З.11.1999р. другим
відповідачем до податкової інспекції не надавалась звітність про
ведення фінансово-господарської діяльності. 06.03.2000р.
припинено рух грошових коштів на рахунку № 26000200812001 в АК
ПІБ м. Донецька за неподання податкової звітності. Встановлено
відсутність підприємства за юридичною адресою.
Статутні і бухгалтерські документи ПТ КФ “Полігор”, а також
печатку і штамп підприємства директором Разумним Ю.М. передані
громадянинові Мітельову В.О. згідно з актом прийому-передачі від
01.10.1999р. Особа громадянина Мітельова В.О. встановлюється.
Також повідомлено, що 24.04.2001р. Арбітражним (Господарським)
судом Донецької області по справі № 38/154а прийнято рішення про
скасування державної реєстрації другого відповідача.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом і просить
згідно ст. 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визнати
недійсною угоду між відповідачами та стягнути з першого
відповідача в доход державного бюджету 6500,00грн.
Колегія суддів зазначає, що необхідними умовами для визнання
угоди недійсною відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам
держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із
сторін щодо настання відповідних наслідків.
Висновки господарського суду першої та апеляційної інстанцій
було зроблено без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це
вимагається статтею 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
При вирішенні спору, господарськими судами не встановлено чи
було виключено ПТ КФ “Полігор” з Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України та з числа платників податку
на день укладення договору.
Також, судами не було досліджено, з якої саме дати скасовано
державну реєстрацію ПТ КФ “Полігор” рішенням від 24.04.2001р.
Арбітражного (Господарського) суду Донецької області по справі
№ 38/154а, та не встановлено підстави скасування державної
реєстрації. При цьому, зазначене рішення відсутнє в матеріалах
справи.
Вищевказані обставини не були взяті до уваги при винесенні
судових рішень по справі, та відповідно не досліджено питання
щодо здійснення ПТ КФ “Полігор” незаконної
фінансово-господарської діяльності на момент укладення спірного
договору та завідомо направленості такого договору на несплату
податків.
Посилання апеляційного суду на недостатність поданих доказів не
відповідає вимогам ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якої,
якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд
зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій
незалежно від їх участі у справі документи і матеріали,
необхідні для вирішення спору.
Також, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при
застосування ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не взято до уваги
правові наслідки, визначені цією статтею, що призвело до
неповного застосування в прийнятому рішенні зазначених
наслідків.
У зв'язку з цим, судові рішення як такі, що постановлені з
порушенням частини ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають скасуванню, а справа – передачі
на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Шепетівської об’єднаної Державної податкової
інспекції Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
25.06.2003р. та рішенням Господарського суду Хмельницької
області від 25 02.2003р. у справі № 9/543 скасувати.
Справу № 9/543 направити на новий розгляд до Господарського суду
Хмельницької області.