ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2004 Справа N 9/81
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Державної податкової інспекції у м.
відкритому Чернігові
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 09.09.2003 року Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 98
господарського суду Чернігівської області
за позовом Державної податкової інспекції у м.
Чернігові
до Комунального підприємства "ПР"
про стягнення 2380,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача не з'явились
від відповідача присутній,
ВСТАНОВИВ:
На підставі розпорядження заступника голови Вищого господарського
суду України від 14 січня 2004 року № 02, яким внесено зміни до
складів суддівських колегій, перегляд в касаційному порядку справи
№ 98 здійснюється колегією суддів у складі: головуючий, судді.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 24.06.2003
року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 09.09.2003р., по справі № 98 у позові
відмовлено.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Чернігові просить скасувати ухвалені
по справі судові акти та прийняти нове рішення, посилаючись на
неправильне застосування норм матеріального права, а саме: пп. 2.5
п. 2 "Інструкції про порядок застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової
служби" ( z0268-01 ) (z0268-01)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає вимоги, викладені
в касаційній скарзі позивача такими, що не підлягають задоволенню.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника
відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що підставою для звернення до господарського
суду з позовною заявою позивачем вказано ту обставину, що за
результатами проведеної перевірки КП "ПР" з питань дотримання
вимог Указу Президента України № 761/99 ( 761/99 ) (761/99)
від
28.06.1999р. співробітниками ДПІ у м. Чернігові встановлено 14
випадків відсутності документів про сплату ринкового збору.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
встановлено, що під податком і збором (обов'язковим
платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід
розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або
державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на
умовах , що визначаються законами України про оподаткування.
Пунктом 3 частини 2 статті 15 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
ринковий збір віднесено до місцевих
зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки
і збори" ( 56-93 ) (56-93)
встановлено, що ринковий збір - це плата за
торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих
столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів,
ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які
реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші
товари.
Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний
розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної
плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для
юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення
та виду продукції (товару).
Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку
реалізації продукції.
Указом Президента України "Про впорядкування механізму сплати
ринкового збору" № 761/99 ( 761/99 ) (761/99)
від 28.06.1999р. (далі по
тексту - Указ) встановлено, що ринковий збір справляється за
кожний день торгівлі. Ставка ринкового збору встановлюється у
розмірі від 0,05 до 0,15 неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян для фізичних осіб і від 0,2 до 2 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян для юридичних осіб за кожне з
зазначених у статті 1 цього Указу ( 761/99 ) (761/99)
місце.
Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат
адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату
ринкового збору особі надається місце для торгівлі (стаття 3 Указу
( 761/99 ) (761/99)
).
Статтею 5 вищевказаного Указу встановлено, що у разі виявлення на
ринку під час проведення контрольної перевірки працівниками
органів державної податкової служби торгівців без касових чеків,
що засвідчують сплату ринкового збору, з цих торгівців стягується
штраф у сумі, еквівалентній п'яти розмірам ринкового збору, а з
адміністрації ринку - у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян. У разі виявлення у торгівців неналежним чином
оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків адміністрація
ринку за кожний випадок сплачує штраф у сумі, еквівалентній 20
неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.
Пунктом 2.3 пункту 2 Інструкції "Про порядок застосування штрафних
(фінансових) санкцій органами державної податкової служби"
( z0268-01 ) (z0268-01)
, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23
березня 2001р. за № 268/5459 (далі по тексту - Інструкція)
встановлено, що штрафна (фінансова ) санкція (штраф) - плата у
фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового
зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка
справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил
оподаткування, визначених відповідними законодавчими та іншими
нормативно - правовими актами, на підставі рішення контролюючого
органу.
Частиною 2 підпункту 2.5 Пункту 2 Інструкції ( z0268-01 ) (z0268-01)
встановлено, що податкове повідомлення-рішення - це рішення
керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого
завищення бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника
податків сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій
(у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної
діяльності) за порушення податкового законодавства та інших
нормативно-правових актів; таке рішення приймається за
результатами перевірок платника податків (у т.ч. камеральних).
Таким чином, для стягнення з особи, якій було нараховано штрафні
санкції, має бути наявним рішення керівника контролюючого органу
про застосування таких санкцій.
Судами було встановлено факт щодо відсутності винесення рішення
керівником податкового органу про застосування до відповідача
штрафних (фінансових) санкцій за порушення останнім вимог Указу
Президента України "Про впорядкування механізму ринкового збору"
( 761/99 ) (761/99)
.
Таким чином, відсутні матеріально-правові підстави для задоволення
позову податкового органу про примусове стягнення з відповідача
штрафних санкцій.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суду не вбачає підстав для скасування
постанови Київського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові від
06.10.2003 року № 22687/10/10-010 на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 09.09.2003 року у справі № 98
залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 09.09.2003 року у справі № 98 - без змін.