ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2004 Справа N 8/278 пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,
суддів
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому Приватного підприємства "Б"
засіданні касаційну скаргу
на ухвалу від 23 липня 2003 року
господарського суду Донецької області
та постанову від 8 жовтня 2003 року
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 8/278 пд
за позовом Приватного підприємства "Б"
до Приватного підприємства "ДК"
про розірвання договорів та стягнення
265827,40 грн.
В С Т А Н О В И В:
В червні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Донецької області з позовом до відповідача про розірвання
договорів та стягнення збитків в сумі 265827 грн. 40 коп.
посилаючись на те, що останній допустив значні недоліки в роботі,
згідно договорів підряду.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23 липня 2003
року провадження по справі в частині вимог ПП "Б" до ПП "ДК" про
розірвання договорів підряду № 61 від 19.04.2002 року, № 02/08-Б
від 22.08.2002 року та № 01-08-Б/152 від 31.07.2002 року
припинено.
В частині відшкодування збитків в позові ПП "Б" відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 8
жовтня 2003 року рішення господарського суду залишено без змін.
В касаційній скарзі ПП "Б" просить вказані судові рішення
скасувати, як прийняті з порушенням та неправильним застосуванням
норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування господарськими судами
при прийняття оскаржуваних судових рішень норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню щ таких підстав.
Приймаючи оскаржувані судові рішення господарські суди виходили з
того, що на момент розгляду господарським судом спору про
розірвання спірних договорів підряду строк їх дії скінчився, тому
відсутній предмет спору і провадження по справі в цій частині
позову підлягає припиненню.
Крім того, в частині позову про відшкодування збитків господарські
суди виходили з того, що позивач не довів, яку саме суму складають
збитки та відсутні докази, які б підтверджували їх нанесення, тому
в позові про відшкодування збитків необхідно відмовити.
Проте, з вказаними висновками погодитись не можна, оскільки вони є
хибними і потребують додаткової перевірки.
Так, розглядаючи даний спір та приймаючи рішення про припинення
провадження по справі в частині позову про розірвання договорів,
господарський суд з яким погодилась апеляційна інстанція, не
врахував, що спірними договорами підряду передбачені гарантійні
строки (24 місяці з моменту здачі приймання робіт), в межах яких
відповідач зобов'язувався за свій рахунок усунути всі недоліки у
виконаних ним роботах (п. 9.1 договору № 61 від 19.04.2002 р.
№ 01-08-Б/152 від 31.07.2002 р. та п. 8.1 договору 9 02-08-Б від
22.08.2002 р.). Тобто судом не було прийнято до уваги факт
невиконання відповідачем своїх гарантійних зобов'язань, з
врахуванням виконання яких строк дії договору не скінчився. Тому
висновки господарських судів про повне виконання відповідачем
своїх зобов'язань по спірним договорам підряду визнати законними і
обгрунтованими не можна. Повне виконання відповідачем своїх
зобов'язань можливе лише належним виконанням в період
встановленого гарантійного строку своїх зобов'язань по усуненню
недоліків у виконаних роботах.
Не можна погодитись і з висновками місцевого та апеляційного
господарських судів в тому, що позивачем не доведено факт
спричинення йому збитків відповідачем внаслідок неналежного
виконання останнім робіт по договору підряду.
В порушення вимог ст. 84 п. 3 та п. 7 ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, місцевим
та апеляційним господарськими судами не дано належної правової
оцінки доказам наданим суду позивачем і, зокрема, технічному
висновку Донбаської регіональної академії будівництва та
архітектури.
В зв'язку з складністю справи та відсутності знань в галузі
будівельної діяльності, суду необхідно було б обговорити питання
про призначення по справі будівельно-технічної експертизи.
За таких обставин, коли господарськими судами при розгляді спору
та прийняття оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм
матеріального і процесуального права, останні не можуть залишатись
без змін і підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати
наведене, більш повно з'ясувати обставини справи, суть позовних
вимог і заперечень, їх обгрунтованість, зібранням доказам дати
правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог чинного
законодавства.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1.Рішення господарського суду Донецької області від 23 липня 2003
року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
8 жовтня 2003 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу
частково.
2.Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Донецької області в іншому складі суду.