ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2004                                 Справа N 5/1528-12/225

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у відкритому     Державної податкової інспекції у

судовому засіданні           Франківському районі м. Львова

касаційну  скаргу

на  постанову                від 30.09.2003 року Львівського

                             апеляційного господарського суду

у справі                     №   51

господарського суду          Львівської області

за позовом                   Державної податкової інспекції у

                             Франківському районі м. Львова

до                           - ТзОВ "С";

                             - ТзОВ "ІБК "Б"

про                          визнання усної угоди недійсною

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача                 не з'явились

від відповідачів             не з'явились

                            ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження заступника голови Вищого  господарського

суду  України  від  14  січня 2004 року № 02-14.2/4,  яким внесено

зміни до  складів  суддівських  колегій,  перегляд  в  касаційному

порядку  справи  №  51  здійснюється  колегією  суддів  у  складі:

головуючий, судді.

Рішенням господарського суду  Львівської  області  від  17.06.2003

року,  залишеним  без  змін  постановою  Львівського  апеляційного

господарського суду від 30.09.2003р.,  по справі  №  51  в  позові

відмовлено.

В касаційній  скарзі ДПІ у Франківському районі м.  Львова просить

скасувати ухвалені по справі судові акти та  задовольнити  позовні

вимоги  позивача,  посилаючись  на  неправильне  застосування норм

матеріального права, а саме: ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .

Відзиву на касаційну скаргу відповідачі не надіслали.

Сторони не скористались наданим процесуальним правом на  участь  в

засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту  встановлення  обставин справи та правильність

їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського  суду,

колегія  суддів  Вищого  господарського  суду України приходить до

висновку,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Судами встановлено,  що  між  відповідачами  у  даній  справі було

укладено угоду на відпуск товарів відповідачем-1 відповідачу-2.

На підставі розрахункових накладних № 90 від 10.01.2002р.,  №  150

від  21.02.2002р.,  № 195 від 26.03.2002р.  відповідачем-1 у даній

справі було відвантажено відповідачу-2  товарів  на  суму  4262,17

грн.,  в тому числі ПДВ на суму 710,36грн.,  та виписано податкові

накладні.  На підставі зазначених податкових накладних відповідач2

включив  суму ПДВ до податкового кредиту,  відповідно до вимог пп.

7.4.1.  п.  7.4 ст.  7  Закону  України  "Про  податок  на  додану

вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .

За спірною  угодою  взаємні зобов'язання сторін виконані повністю,

податкові накладні підтверджують право відповідача-2 на податковий

кредит.

Судами також  встановлено,  що ТзОВ "С" останню звітність подавало

01.04.2002  року,  а  поставка  товарів  по  спірній  угоді   була

здійснена  в  січні-березні  2002  року,  тобто  до дати останньої

звітності відповідача-1, а саме до 01.04.2002р.

Обидва відповідачі у даній справі зареєстровані органами державної

реєстрації  як  юридичні  особи,  рахуються  на  обліку  в  ДПІ як

платники  податків  до  бюджету,  отримали  в  податкових  органах

свідоцтва платників ПДВ.

Отже, на підставі встановленого суди дійшли правомірного висновку,

що  в  даному  випадку  відсутні  будь-які  підстави  вважати,  що

відповідачі  у  даній  справі при укладенні угоди діяли з умислом,

який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки

виключно   неподача   звітності   і  несплата  податкових  платежі

відповідачем-1 в період після  укладення  спірної  угоди  не  може

служити правовою підставою для визнання її недійсною.

Беручи до  уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх

сукупності,  колегія  суддів  не  вбачає  підстав  для  скасування

постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11

ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,-

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової  інспекції  у  Франківському

районі  м.  Львова  від  28.10.2003 року № 18021/9/10 на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2003 року у

справі  №  51  залишити  без задоволення,  а постанову Львівського

апеляційного господарського суду від 30.09.2003 року у справі № 51

- без змін.