Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну ПП “Н” скаргу

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2003 року

у справі за позовом ВАТ “У” в особі ГУ “О”

до ПП “Н”

про Стягнення 12 779, 61 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 2.12.2003 року ПП “Н” відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 2.09.2003 року, якою порушено провадження по справі за позовом ВАТ “У” в особі нафтогазовидобувного управління “О” до П. П. “Н” про стягнення 12779,61 грн.

У касаційній скарзі відповідач посилається на неправомірність відмови у прийнятті апеляційної скарги і просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду для порушення апеляційного провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , а оскільки оскарження в апеляційному порядку ухвал про прийняття заяви до розгляду законодавством не передбачено, вона не перешкоджає рухові справи, апеляційний суд правомірно відмовив у прийнятті апеляційної скарги відповідача і підстав для скасування ухвали апеляційного суду з наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2003 без змін.