ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2004 Справа N 2-23/8037
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в
H-ському районі м. P-ська
на постанову від 02.09.03 p.
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі №2-23/8037
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Управління пенсійного фонду України в H-ському районі
м. P-ська
до Відділення виконавчої дирекції соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.
Р-ську
про стягнення 47333,05 грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від
23.05.03 (суддя Іщенко Г.М.) в позові відмовлено з посиланням на
необгрунтованість позовних вимог.
Рішення мотивоване тим, що позивачем не представлені докази того,
що документи постраждалих, які підтверджують їх право на виплату,
були передані відповідачу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
02.09.03 (колегія суддів : Заплава Л.Н., Видашенко Т.С., Лисенко
В.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що законодавством не передбачено
відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві Пенсійному фонду витрат з виплат пенсій.
Управління пенсійного фонду України в H-ському районі м. P-ська
звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною
скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду, вважаючи, що дана постанова прийнята внаслідок неправильного
застосування та порушення норм матеріального і процесуального
права, при неправильній юридичній оцінці матеріалів справи, а тому
просить її скасувати, справу направити на новий розгляд.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в H-ському
районі м. P-ська на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального та процесуального права відзначає
наступне:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим було
відмовлено у задоволенні позовних вимог з мотиву непредставлення
позивачем доказів про те, що документи постраждалих, які
підтверджують їх право на виплату, були передані до Відділення
виконавчої дирекції соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань в м. Р-ську, а тому у
відповідача не настали і відсутні зобов язання перед цими
громадянами і відповідно перед Управлінням пенсійного фонду
України в H-ському районі м. P-ська.
Відповідно до ст.ст.4, 6 Основ законодавства про
загальнообов'язкове соціальне страхування ( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
є одним із
видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пенсійне забезпечення громадян, згідно ст.10 Закону україни "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
здійснюється органами
Пенсійного Фонду України, який формується, поряд з іншими
надходженнями і за рахунок коштів, що відраховуються
підприємствами на заходи соціального страхування.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
призначення та виплата цієї категорії
пенсій здійснювалися пенсійним Фондом України.
Відповідно до ч.2 п.5 ст.24 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
якщо після
призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання
соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних
випадків і страховиками з інших видів соціального страхування
виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється
страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому
страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись
до відповідного страховика з інших видів соціального страхування
щодо відшкодування понесених ним витрат, що підтверджує право
Управління пенсійного фонду на звернення до Відділення виконавчої
дирекції соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань в м. Р-ську щодо
відшкодування понесених ним витрат.
Статтею 7 Закону України "Про страхові тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування..." ( 2272-14 ) (2272-14)
передбачено, що потерпілі, документи яких не передані до Фонду
соціального страхування від нещасних випадків, продовжують
отримувати належні виплати та соціальні послуги від роботодавця,
Пенсійного Фонду України та Фонду соціального страхування. При
цьому між страховиками з інших видів страхування і Фондом
соціального страхування в подальшому відбуваються відповідні
розрахунки.
Таким чином, господарським судам при розгляді справи слід було
з'ясувати правовідносини сторін - Управління пенсійного фонду
України в H-ському районі м. P-ська та Відділення виконавчої
дирекції соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань в м.Р-ську з огляду на
вимоги вищезгаданих норм законодавства, а також витребувати та
дослідити докази здійснення Управлінням пенсійного фонду України в
H-ському районі м. P-ська виплат пенсій.
Вищезазначені питання мають значення для правильного вирішення
спору та належної правової оцінки спірних правовідносин, які
склалися між сторонами.
Недотримання судом першої інстанції вимог ст.43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо повноти з'ясування
обставин справи свідчить про неправильне застосування судами норм
матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст.111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні або постанові суду.
Оскільки, відповідно до ч.2 ст.111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
касаційна інстанція не має права встановлювати обставин справи, та
зважаючи, що останні встановлені та досліджені неповно, справа
підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені
законом засоби для всебічного, повного об'єктивного встановлення
всіх обставин справи, прав і обов'язків сторін, та в залежності
від встановленого, відповідно до вимог чинного законодавства
вирішити спір.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в H-ському
районі м. P-ська задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
23.05.03 p. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 02.09.03 p. у справі №2-23/8037-03
скасувати, справу №2-23/8037-03 направити на новий розгляд до
господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська