ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2004 Справа N 35-168в
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.
суддів: Михайлюка М.В.
Невдашенко Л.П.
розглянувши у відкритому приватної фірми науково-виробничого
судовому засіданні підприємства “Харчові продукти
касаційну скаргу “Мультимікс”, м. Донецьк (далі- ПФ
НВП “Харчові продукти “Мультимікс”)
на рішення від 16.01.2003
господарського суду Донецької області
у справі № 35-168в
за позовом акціонерного комерційного банку
“Правекс-банк”, м. Київ (далі – АКБ
“Правекс-банк”)
до ПФ НВП “Харчові продукти
“Мультимікс”,
регіонального відділення Фонду
Державного майна України в
Донецькій області (далі –
регіонального відділення ФДМУ в
Донецькій області)
за участю: Донецького обласного дочірнього
підприємства державної акціонерної
компанії “Хліб України”, м. Донецьк
(далі – Донецького обласного ДП ДАК
“Хліб України”),
про усунення перешкод в користуванні приміщенням
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача Жогіна О.О.
відповідача Підкіпна Л.С.
Господарський суд Донецької області рішенням від 16.01.2003
задовольнив вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні
приміщеннями приватною фірмою “НВП “Мультімікс”.
Визнано недійсною додаткову угоду № 5 від 04.09.2000 до договору
оренди № 34/95 на оренду нежилого приміщення за адресою:
м. Донецьк, вул. Челюскінців, 155 загальною площею 334 кв.м. ,
укладену між ПФ “НВП “Мультімікс” та Регіональним відділенням
Фонду державного майна України в Донецькій області про
продовження дії договору оренди до 03.12.2002.
Запропоновано ПФ “НВП “Мультімікс” усунути перешкоди в
користуванні АКБ “Правекс-банк” орендованим приміщенням, що
знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 155
загальною площею 334 кв.м. на підставі договору оренди від
01.11.2001, укладеного між Донецьким обласним дочірнім
підприємством “ДАК “Хліб України” та АКБ “Правекс-банк”.
Рішення мотивоване тим, що укладати додаткову угоду № 5 від
04.09.2000 до договору оренди № 34/95 з першим відповідачем
другий відповідач не мав повноважень, оскільки права орендодавця
перейшли до ДАК “Хліб України”.
В касаційній скарзі вказується на те, що цим рішенням порушені
норми матеріального та процесуального законодавства, права
відповідачів та третьої особи, ним завдано шкоди охоронюваним
законом інтересам відповідачів та третьої особи, Відповідачі та
третя особа не були сповіщені й не знали про те, що справа
розглядалася господарським судом Донецької області.
Таким чином, скаржник вважає – відповідачі та третя особа були
позбавлені процесуальних прав, які надано стороні в
господарському процесі, а також права на здійснення принципів
змагальності та гласності судового процесу.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом
норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський
суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а
справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції з таких підстав.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвала про порушення провадження у справі
надсилається сторонами, які беруть участь у справі.
Ухвалою від 23.11.2002 розгляд справи призначено на 19.12.2002.
Визнано явку представників сторін обов’язковою. Ухвалою від
19.12.2002 на підставі ст. 77 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
розгляд справи відкладено на
16.01.2003 і явку представників сторін визнано обов’язковою.
Довідка поштового відділення, що обслуговує відповідача
свідчить, що вказані ухвали та рішення господарського суду
Донецької області від 16.01.2003 відповідачу не вручались.
Матеріали справи свідчать, що відповідач не був належним чином
повідомлений про час та місце судового засідання і відповідач
був обмежений можливості реалізувати процесуальні права сторони,
передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Істотне порушення процесуальних прав відповідача потягло за
собою неповне з’ясування обставин, які мають значення для
правильного вирішення спору.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-10 –
111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2003 у
справі № 35-168в скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду Донецької області