ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2004 Справа N 32/110Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши матеріали ДК”Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в
касаційної скарги особі філії Управління магістральних
газопроводів “Донбастрансгаз”,
м. Донецьк
на ухвалу від 30.09.2003р. господарського суду
Донецької області
у справі № 32/110Б господарського суду Донецької
області
за заявою ДК”Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в
особі філії Управління магістральних
газопроводів “Донбастрансгаз”,
м. Донецьк
до ВАТ “Скляний завод імені Артема”,
м. Артемівськ
про банкрутство
арбітражний керуючий Шкода А.С.
за участю представників сторони:
від ДК”Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” – Гатенюк Ю.Ю.,
довір. від 25.12.2003 р. № 2-91;
Гугнін М.С., довір. від 25.12.2003 р. № 2-85
В С Т А Н О В И В:
Господарським судом Донецької області за заявою Управління
Пенсійного фонду України в м. Артемівську було порушено
провадження у справі № 32/110Б про банкрутство ВАТ “Скляний
завод імені Артема”.
22.08.2003 р. в газеті “Голос України” № 157 була здійснена
публікація оголошення про порушення провадження у справі про
банкрутство.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.09.2003р.
(суддя Чорненька І.К.) повернено без розгляду заяву
ДК”Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі філії Управління
магістральних газопроводів “Донбастрансгаз” про визнання
кредитором ВАТ “Скляний завод імені Артема”.
При винесені ухвали суд першої інстанції виходив з того, що
заявник порушив встановлений ст. 14 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
тридцятиденний строк на подання заяви з
грошовими вимогами до боржника.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДК”Укртрансгаз” НАК
“Нафтогаз України” в особі філії Управління магістральних
газопроводів “Донбастрансгаз” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та
зобов’язати господарський суд Донецької області розглянути заяву
про визнання його грошових вимог до боржника.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на
прийняття ухвали судом без з’ясування всіх обставин справи, з
порушенням вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня
порушення провадження у справі про банкрутство, протягом
тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому
органі оголошення про порушення провадження у справі про
банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові
заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення
строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, -
не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський
суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Колегія суддів, зазначає, що під загрозою погашення грошових
вимог до боржника та втрату свого майнового права обов’язок
вчасного подання заяви з грошовими вимогами до боржника лежить
саме на кредиторі. Подаючи наприкінці встановленого Законом
строку заяву з грошовими вимогами до боржника, кредитор повинен
забезпечити доведення суду дати подання заяви.
Враховуючи те, що оголошення про порушення справи про
банкрутство було надруковано в газеті “Голос України” від
22.08.2003 р., строк для звернень кредиторів із грошовими
вимогами до боржника скінчився 22.09.2003 р.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги та заперечуючи проти
висновків суду першої інстанції, ДК”Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз
України” в особі філії Управління магістральних газопроводів
“Донбастрансгаз” посилається на те, що заяву з грошовими
вимогами до боржника ним було подано саме 22.09.2003 р., про що
свідчить квитанція № 0702 від 22.09.2003 р.
Однак, як встановлено судом першої інстанції, заява
ДК”Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі філії Управління
магістральних газопроводів “Донбастрансбуд” з грошовими вимогами
до боржника надіслана до господарського суду Донецької області
23.09.2003 р. згідно штемпеля відділення зв’язку на конверті,
яким заява направлена до суду.
Кредитор не звернувся до суду апеляційної інстанції і тим самим
позбавив себе права подавати додаткові докази та встановлювати
обставини справи, що не були встановлені у рішенні
господарського суду чи відхилені ним.
Відповідно до імперативних положень ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція, переглядаючи у касаційному
порядку судові рішення, не має права вирішувати питання про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази.
Отже, згідно приписів цієї норми, суд касаційної інстанції
позбавлений права вказувати на те, що певний доказ превалює над
іншим, тобто здійснювати переоцінку доказів, а також вдаватися
до їх дослідження на предмет встановлення фактів, зокрема
встановлення обставин направлення заяви до суду.
З урахуванням того, що в силу ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої
інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові
господарського суду, касаційна інстанція дійшла висновку, що
суд, дослідивши всі в сукупності обставини справи, дав їм
належну юридичну оцінка, тому ухвала підлягає залишенню без
змін, а скарга – без задоволення.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 14 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДК”Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в
особі філії Управління магістральних газопроводів
“Донбастрансгаз” на ухвалу господарського суду Донецької області
від 30.09.2003р. у справі № 32/110Б залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Донецької області від
30.09.2003р. у справі № 32/110Б залишити без змін.