ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2004 Справа N 17-6-33/02-5173
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І., Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ТОВ "XXX"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 12.02.03
у справі господарського суду Одеської області
за позовом ТОВ "XXX", м. Н-ськ
до ДП "PPP" МПП "PPP-FFF", м. Ч-ськ
про стягнення 69 986, 33 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: А.А.А., Б.Б.Б.;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 15.07.02 господарського суду Одеської області
задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ДП "PPP" МПП "PPP-FFF"
на користь ТОВ "XXX" 69986, 33 грн. основного боргу, держмито у
розмірі 699, 86 грн., витрати на ІТЗ судового процесу - 118,00
грн.
Постановою від 12.02.03 Одеського апеляційного господарського суду
рішення від 15.07.02 господарського суду Одеської області
скасовано. В позові відмовлено.
Постанова мотивована тим, що вугілля відвантажувалось відповідно
до накладних №№008, 038044 та рахунків №№ 2, 14/1, 18 за
зазначеними відправками не ТОВ "XXX", а третім особам, а доказів
які б свідчили, що цей вантаж є власністю останнього, суду не
надано. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського
суду ТОВ "XXX" звернулось у Вищий господарський суд України з
касаційною скаргою і просить її скасувати, а рішення залишити без
змін, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та
процесуального права, а саме ст.ст. 151, 164 Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ) (1540-06)
та ст.ст. 27,32, 41 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального
права знайшло своє відображення в порушенні приписів ст.32
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки як вважає скаржник, постанова прокуратури про відмову у
порушенні кримінальної справи не є доказом у цивільній справі.
Прийняття судом рішення щодо прав і обов`язків осіб, що не були
притягнуті до участі в справі, на думку скаржника виявилось у
тому, що суд не залучив їх у порядку ст.27 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до участі у справі.
ДП "PPP" МПП "PPP-FFF" проти доводів касаційної скарги заперечує,
у зв'язку з їх безпідставністю, та просить суд відмовити в
задоволенні касаційної скарги, враховуючи що відсутність між
сторонами договірних відносин з приводу купівлі-продажу вугілля,
яке є предметом спору взагалі ставить під сумнів як наявність
боргу так і предмету спору, та просить залишити в силі постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 12 липня 2003 року.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
ТОВ "XXX" та ДП "PPP" МПП "PPP-FFF" 08.12.2000 укладений контракт
№ 20, предметом якого була купівля-продаж коксу на умовах
специфікації до даного договору.
Господарським судом встановлено, що за період січень-березень 2001
року ТОВ "XXX" відправило залізницею до м. М-ва та станцій Р-ної і
Р-ці вугілля марки АШО-6 та марки АКО, причому ДП "PPP" МПП
"PPP-FFF" в жодній квитанції не значиться, як отримувач вантажу
(а.с., а.с. 13, 15, 17, 23, 28). Всього ТОВ "XXX" поставило
вугілля на суму 69986,33 грн.
Отже, вугілля відвантажувалось не ТОВ "XXX", а іншим третім
особам, доказів які б свідчили, що цей вантаж є власністю
останнього в матеріалах справи відсутні.
Факт відвантаження вугілля третім особам підтверджується також
постановою ОМУ УМВС України в Одеській області від XX.XX.02 про
відмову в порушенні кримінальної справи. При перевірці
оперуповноваженим ВДСБЕЗ ОМУ УМВС в Одеській області встановлено
наступне: - за наявними прибутковими документами вугілля
відвантажувалось на адресу третіх осіб, з якими ДП "PPP" МПП
"PPP-FFF" відсутні будь-які договірні стосунки; - довіреності на
ім'я В.В.В. видавалися лише на отримання від ТОВ "XXX" бензинових
присадок (КМТА), а не вугілля. Згідно пояснення В.В.В., він, за
взаємною домовленістю з ТОВ "XXX" підписував чисті бланки
довіреностей, ставив на них печатку і відправляв в Н-ськ, де вони
заповнювалися за необхідністю на виконання зобов'язань за іншим
контрактом, а саме: з реалізації ТОВ "XXX" присадок до бензину
(КМТА) - (а.с. 63).
Посилання на довідку "QQQ" (м. Донецьк) не може бути прийнято до
уваги, оскільки вона не містить даних кому та коли саме видана,
дату відвантаження вугілля у вагони, номера яких зазначено в
довідці. Крім того, в довідці вказано три номера вагонів, зокрема:
вагон № 66679980, а відповідно накладних № 008, № 038, N 044
відвантажено п'ять вагонів і за залізничною квитанцією № 48877508
вугілля відвантажено у вагоні за № 66679960 (а.с. 11, 17).
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Одеський
апеляційний господарський суд дав правильну юридичну оцінку
обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 12.02.03 Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 17-6-33/02-5173 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко