ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2004 Справа N 16/88
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державного підприємства "XXX"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 07.08.2003 року
у справі № 16/88
за позовом Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних
захворювань у м. Н-ську Луганської області
до Державної холдингової компанії "XXX"
про стягнення суми,
УСТАНОВИВ :
У березні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Луганської області з позовною заявою до відповідача про
відшкодування шкоди у сумі 25 449,87 грн. заподіяної відповідачем
внаслідок надання недостовірної інформації про середню заробітну
плату потерпілого А.А.А. для здійснення страхових виплат у зв'язку
з нещасним випадком на виробництві.
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.04.2003
року позов задоволено, стягнено з відповідача на користь
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Н-ську Луганської області шкоду у сумі 25 449,87 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
07.08.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що місцевий та апеляційний
господарські суди порушили норми матеріального та процесуального
права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати,
провадження у справі припинити.
Відзиви на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи
і прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, з працівником підприємства
відповідача А.А.А. стався нещасний випадок зі смертю потерпілого,
що підтверджено актом №2 про нещасний випадок форми Н-1.
Відповідно до вимог ст.21 закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
позивачем виплачено сім'ї померлого
3 198,39 грн. щомісячної страхової виплати за період з червня 2002
року по січень 2003 року та одноразову допомогу у сумі 53 732,28
грн., які були нараховані на підставі довідки відповідача про
середню заробітну плату потерпілого за 6 календарних місяців перед
настанням страхового випадку, відповідно до якої середня заробітна
плата А.А.А. складала 639,67 грн.
На запит контрольно-ревізійного відділу в м. Н-ську у зв'язку з
перевіркою останнім використання коштів Фонду державного
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань була надана бухгалтерією відповідача інша
довідка про середню заробітну плату потерпілого А.А.А. за 6
календарних місяців перед настанням страхового випадку в розмірі
356,96 грн., яка не відповідала раніше наданій довідці.
При перерахунку страхових виплат на підставі останньої довідки
було встановлено, що позивачем переплачено сім'ї потерпілого
25 162,1 грн.
Окрім того, позивачем було переплачено 287,77 грн. за послуги
поштового відділення у зв'язку з перерахуванням зазначеної суми.
Всього переплата позивачем страхових виплат внаслідок невірних
відомостей про середню заробітну плату потерпілого становила
25 449,87 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення
зазначеної суми переплати.
Задовольняючи позов, суд застосував до спірних правовідносин
ст.440 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, відповідно до якої шкода, заподіяна
особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації,
підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду у повному
обсязі.
Проте, судом не з'ясовано правову природу спірних правовідносин і
в зв'язку з цим неправильно застосовано зазначену норму
матеріального права.
Спірні правовідносини виникли на підставі положень
загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян
в Україні, що являє собою систему прав, обов'язків і гарантій, яка
передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне
забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або
тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття
з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших
випадках , передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що
формуються шляхом сплати страхових внесків власником або
уповноваженим ним органом (роботодавцем), громадянами, а також
бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
При вирішенні спору суд не врахував, що відповідно до ст. 4 Основ
законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування ( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
відносини, що виникають за таким видом
загальнообов'язкового державного соціального страхування як
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які причинили втрату працездатності, регулюються
окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ
( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
, серед яких спеціальний для цього виду страхування
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які причинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Також судом не з'ясовано, чи мав позивач право вимоги щодо
стягнення суми переплати з відповідача, який є роботодавцем
потерпілого, якщо переплата страхових виплат була здійснена
безпосередньо сім'ї потерпілого.
За таких обставин, оскаржувані судові рішення не можна визнати
законними та обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи, суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог норм матеріального та
процесуального права.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "XXX" задовольнити
частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
07.08.2003 року та рішення господарського суду Луганської області
від 24.04.2003 року скасувати, і справу №16/88 передати на новий
розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук