ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2004 Справа N 10/34б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
справі)
Ткаченко Н.Г.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши ВАТ “Стахановський завод технічного вуглецю”,
матеріали м. Стаханов
касаційної
скарги
на ухвалу від 16.10.2003р. господарського суду Луганської
області
у справі № 10/34б господарського суду Луганської області
за заявою ТОВ “Магістр”, м. Київ
до ВАТ “Стахановський завод технічного вуглецю”,
м. Стаханов
про банкрутство
за участю представників сторін:
від ініціюючого кредитора – Василюк О.В., довір. від 10.10.2003
р. б/н;
від боржника – Лабунська м. П. , довір. від 10.10.2002 р. б/н
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.09.2001р.
(суддя Медуниця О.Є.) за заявою ТОВ “Магістр” було порушено
провадження у справі № 10/34б про банкрутство ВАТ “Стахановський
завод технічного вуглецю” та введено мораторій на задоволення
вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Луганської області за результатами
підготовчого засідання від 16.10.2003р. визнано грошові вимоги
ініціюючого кредитора ТОВ “Магістр” на суму 54 262,00 грн. та
зобов’язано його подати до офіційного друкованого органу
Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення
про порушення справи про банкрутство боржника, введено процедуру
розпорядження майном та призначено розпорядника майна, а також
визначено дату проведення попереднього засідання суду.
Не погоджуючись з ухвалою підготовчого засідання, ВАТ
“Стахановський завод технічного вуглецю” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати зазначену ухвалу та прийняти постанову, якою зупинити
провадження у справі.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те,
суд, в порушення ч. 1 ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
безпідставно відхилив клопотання про зупинення розгляду справи у
зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення
пов’язаної з нею справи щодо визнання недійсною відповіді на
претензію, а також справи щодо визнання платіжних вимог
кредитора такими, що не підлягають виконанню. Також, скаржник
вважає, що суд тим самим порушує гарантоване ст. 55 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
право на судовий захист прав боржника.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі – Закон) в підготовчому засіданні суддя оцінює
подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає
обґрунтованість заперечень боржника.
Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в
з’ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи
відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
ознаками
неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні
складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги
мають бути безспірними; в) вимоги повинні бути не задоволені
боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх
погашення строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
інстанції, ТОВ “Магістр” звернулося з заявою про порушення
провадження у справі про банкрутство у зв’язку з неоплатою
останнім платіжних вимог, виставлених на підставі визнаної ВАТ
“Стахановський завод технічного вуглецю” претензії про
заборгованість перед ТОВ “Магістр” на суму 54 262,00 грн. за
простими векселями опротестованими нотаріусом.
Отже, доказами, наданими ініціюючим кредитором в підтвердження
неспроможності боржника сплатити вказану суму, є виставлені ним
платіжні вимоги, які повернуті банком без виконання у зв’язку з
відсутністю коштів на рахунку боржника.
Під час провадження у справі судом також встановлено, що
господарським судом міста Києва порушено провадження у справі
№ 30/312 за позовом боржника до кредитора про визнання платіжних
вимог кредитора такими, що не підлягають виконанню, та зупинено
провадження у цій справі до вирішення пов’язаної з нею справи
№ 2-3529/03 Печерського районного суду міста Києва про визнання
недійсним відповіді на претензію кредитора про визнання
зобов’язань по оплаті векселів.
Таким чином вимоги ініціюючого кредитора носять спірний характер
та не можуть слугувати підставою для подальшого руху справи.
Відхиляючи клопотання боржника про зупинення провадження у
справі, суд першої інстанції виходив з того, що судом вже
надавалась можливість боржнику оспорювати підстави вимог
кредитора та у разі задоволення такого клопотання рух справи
буде зупинений на невизначений час.
Даний висновок суду є необґрунтованим, оскільки з прийняттям
ухвали за результатами підготовчого засідання для учасників
справи про банкрутство настають незворотні правові наслідки,
як-то публікація оголошення в офіційному друкованому органі про
порушення провадження у справі, звернення нових конкурсних
кредиторів з вимогами до боржника, встановлення їх грошових
вимог судом, створення комітету кредиторів, введення наступної
судової процедури тощо, тому перегляд цієї ухвали за
нововиявленими обставинами може мати негативні правові наслідки
для всіх учасників справи про банкрутство.
Наявність спору щодо вимог ініціюючого кредитора перешкоджає
подальшому руху справи у зв’язку з тим, що не підтверджує таку
ознаку неплатоспроможності боржника, як безспірність вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вищезазначені
обставини свідчать про те, що судом першої інстанції не було
дотримано приписів Закону щодо безспірності грошових вимог
ініціюючого кредитору та було винесено ухвалу за результатами
пўдготовчого засідання без достатніх правових підстав, тому вона
підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати
викладене, розглянути клопотання боржника про зупинення розгляду
справи та розглянути справу відповідно до вимог чинного
законодавства.
З урахуванням наведеного, та керуючись ст. ст. 1, 6, 11 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9–
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Стахановський завод технічного
вуглецю” на ухвалу господарського суду Луганської області від
16.10.2003р. у справі № 10/34б задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від
16.10.2003р. у справі № 10/34б скасувати.
3. Справу № 10/34б передати на новий розгляд на стадію
підготовчого засідання до господарського суду Луганської
області.