ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
14.01.2004                          Справа N 05-5-42/30943
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу  ДП  ДАК  “Х” Хлібна база № 86” на ухвалу  господарського
суду м. Києва від 08.10.2003р. за позовом ДП ДАК “Х” Хлібна база
№ 86”до ЗАТ “Страхова компанія “А” 
 
про   стягнення сум
 
Перевіривши  матеріали  справи,  обговоривши  доводи  касаційної
скарги, суд
 
                           УСТАНОВИВ:
 
У  вересні  2003 року ДП ДАК “Х” Хлібна база № 86” ЗАТ “Страхова
компанія  “А”  звернулося  до суду  з  позовною  заявою  до  ЗАТ
“Страхова  компанія  “А”, в якій просило стягнути  з  останнього
страхові  внески  у сумі 2000 грн., перераховані  до  статутного
фонду  відповідача  і  який  не виконав  вимоги  щодо  створення
страхової   компанії  в  порядку  та  на  умовах,   передбачених
законодавством.
 
Ухвалою  судді  господарського суду м.  Києва  від  08.10.2003р.
(суддя Паламар П. І.) позовні матеріали повернуто позивачеві без
розгляду з підстав п.п. 3, 6 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
В  касаційній  скарзі  позивач просить  зазначену  ухвалу  судді
скасувати, матеріали за позовом направити на розгляд по суті  до
суду  першої  інстанції, посилаючись на неправильне застосування
судом норм процесуального права.
 
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Повертаючи  поданий  ДП ДАК “Х” Хлібна  база  №  86”  позов  без
розгляду,  суд  виходив з того, що останнім  не  подано  доказів
надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих  до  неї
документів.
 
Про  те такий висновок судді є помилковим, оскільки з приєднаної
позивачем квитанції № 8716 та опису поштової кореспонденції  від
29.09.2003р.  вбачається,  що ЗАТ “Страхова  компанія  “А”  було
направлено копію позовної заяви.
 
Не  можна  погодитись із застосуванням судом і п. 3 ст.  63  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , так як у позовній заяві зазначені обставини
на  яких  грунтуються вимоги позивача, з наведенням  відповідних
доказів на їх підтвердження.
 
За  таких  обставин  ухвалу прийняту суддею визнати  законною  і
обгрунтованою не можна, а тому вона підлягає скасуванню.
 
Враховуючи  наведене  та керуючись ст.ст. 111-5,  111-7,  111-9,
111-10-111-13  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський  суд
України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу ДП ДАК “Х” Хлібна база № 86” задовольнити.
 
Ухвалу  судді  господарського суду  м.  Києва  від  08.10.2003р.
скасувати, позов ДП ДАК “Х” Хлібна база № 86” про стягнення  сум
направити господарському суду м. Києва для порушення провадження
у справі.