ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2004 Справа N 8/130
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу ТОВ "МП" на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 19.08.2003р. у справі за позовом ВАТ
"Запорізький металургійний комбінат "З" до ТОВ "МП", ТОВ "Е", ДП
"ПЗ"
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиви на неї,
суд
УСТАНОВИВ:
У травні 2003 р. ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "З"
пред'явило в господарському суді позов до ТОВ "МП" та ТОВ "Е"
про стягнення на підставі ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не
достачі у розмірі 8148 грн., посилаючись на неналежне виконання
договору поставки № 20-30 від 31.12.2000р.
В подальшому було залучено до участі у справі в якості 3-го
відповідача ДП "ПЗ".
Рішенням господарського суду Запорізької області від
19.05.2003р. у позові відмовлено.
Позивач оскаржив рішення першої інстанції в апеляційному
порядку.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
19.08.2003 року апеляційну скаргу задоволено, рішення скасовано,
позов задоволено.
В касаційній скарзі ТОВ "МП" просить постанову апеляційного суду
скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на порушення
судом другої інстанції норм матеріального і процесуального
права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та п. 6 постанови
Пленуму Верховного суду України від 29.12.76 № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
(із змінами і доповненнями)
мотивувальна частина рішення повинна мати встановлені судом
обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а
також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при
задоволенні грошових та інших майновий вимог.
Визнаючи одні та відхилюючі інші докази, суд має це
обгрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати
посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права,
на підставі яких визначені права та обов’язки сторін у спірних
правовідносинах.
Договором про поставку ферросиліція ФС-25, укладеного 31.12.2000
№ 20/230 між ТОВ “МП” та ВАТ "Запорізький металургійний комбінат
"З" (покупець), було обумовлено застосування до цих
правовідносин Інструкції П-6, П-7 (п. 4.3.) /а.с.8/.
Як посилався представник ТОВ “МП”, при складанні актів від
15.11.2001 № 2711/5596 та 17.11.2001 № 2728/5596 з боку позивача
не було дотримано положень пунктів 16,17,24,25 Інструкції про
порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та
товарів народного споживання за кількістю № П-6, як і на те, що
акт експертизи № 0-140/3 від 15.11.2001 містить суперечливі
дані: у п.п. 5 і 6 цього акта значиться, що пред’явлені
феросплави ФС-25, а у п. 13 йде мова про 1 піввагон із
феросплавом ФС-15.
Суд як першої, так і другої інстанції цих посилань відповідача
не перевірили і оцінки, в порушення вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не дали.
Відповідно до вимог ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, а при
відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно
ставляться.
За приписом п. 5.2 згадуваного договору, який позивачем
покладено в основу позову, у випадку отримання авансу і
невиконання зобов’язання з поставки продукції постачальник, при
неможливості виконати зобов’язання в натурі, зобов’язаний
повернути у 3-денний строк грошові кошти покупцю по первісній
вимозі і в повному обсязі.
Судові інстанції, вирішуючи спір, на зазначене уваги не звернули
і не з’ясували, в разі доведеності нестачі спірного товару, чи
можлива його компенсація в натурі.
Отже, за вказаних обставин ухвалені судові рішення визнати
законними і обгрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
ретельно з’ясувати дійсні обставини справи, обгрунтованість
вимог позивача і заперечень відповідачів і вирішити спір
відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-10 - 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “МП” задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
19.08.2003 та рішення господарського суду Запорізької області
від 19.05.2003 скасувати і справу передати на новий розгляд до
суду першої інстанції, в іншому складі суду.