ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2004                                       Справа N 6/63

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

розглянувши у відкритому     Відкритого акціонерного товариства

судовому засіданні           “ДК”, м. Долинська

касаційну скаргу             

на постанову                 від 13.08.2003

                             Дніпропетровського апеляційного

                             господарського суду

у справі                     № 6/63

господарського суду          Кіровоградської області

за позовом                   Прокурора Долинського району

                             Кіровоградської області в інтересах

                             держави, уповноваженим органом якої

                             виступає Державна акціонерна

                             компанія “Х” в особі

                             Кіровоградського обласного

                             дочірнього підприємства ДАК “Х”,

                             м. Кіровоград

до                           Відкритого акціонерного товариства

                             “ДК”, м. Долинська

про    стягнення 152 815, 99 грн.

                за участю представників сторін:

від позивача                 

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням   господарського  суду  Кіровоградської   області   від

19.05.2003 прокурору Долинського району Кіровоградської  області

відмовлено  в  поновленні  строку  позовної  давності,  а  також

відмовлено  у  задоволенні позову про стягнення з  ВАТ  “ДК”  на

користь  ДАК  “Х”  заборгованості за отримані  паливно-мастильні

матеріали на суму 152815,99 грн.

Відмовляючи  у  задоволенні  позову  суд  послався  на  те,   що

постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.99 “Про внесення

змін до деяких постанов Кабінету Міністрів” надано відстрочку до

01.12.99  остаточних розрахунків за поставку  паливно-мастильних

матеріалів.

Однак,  ця  постанова, на думку суду, не звільняла ДАК  “Х”  від

обов’язку узгоджувати вказаний строк з ВАТ “ДК”, шляхом внесення

змін до договорів купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів.

Сама  по  собі наявність великої чи малої кількості дебіторів  у

ДАК   “Х”  не  є  поважною  причиною  пропуску  строку  позовної

давності. Ні прокурор, ні позивач не надали господарському  суду

доказів поважності причин пропуску строку позовної давності.

Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від  13.08.2003 рішення господарського суду скасовано. Поновлено

прокурору строк позовної давності, позов задоволено.

Поновлюючи строк позовної давності апеляційна інстанція  визнала

поважними  причини його пропуску виходячи з того, що прокуратура

дізналася  про  порушення  інтересів  держави  безпосередньо  із

відповідного  звернення  ДАК  “Х”  до  Генеральної   прокуратури

України  у  2002  році, після чого до суду  направлено  позов  в

інтересах держави.

Крім  того,  апеляційна  інстанція відмітила  те,  що  наявність

заборгованості  та факт отримання паливно-мастильних  матеріалів

відповідачем не заперечувалася.

Якщо  суд  вважав  надані позивачем докази недостатніми,  вказує

апеляційна  інстанція,  то відповідно  до  ст.  37  ГПК  України

( 1798-12  ) (1798-12)
         суд міг витребувати докази, які вважав необхідними

для розгляду справи.

Оскаржуючи  постанову апеляційної інстанції,  ВАТ  “ДК”  просить

скасувати  постанову, рішення господарського суду  залишити  без

змін,  посилаючись  на те, що суд необгрунтовано  не  застосував

ст.  71  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        . На думку скаржника,  позивачу

нічого  не  заважало  самому заявити позов у строки  передбачені

законом, а тому відновлення пропущеного строку позовної давності

є безпідставним.

Заслухавши  учасників  судового  процесу,  перевіривши  юридичну

оцінку  встановлених  судом  фактичних  обставин  справи  та  їх

повноту,  колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , за заявою сторони,

прокурора  чи з своєї ініціативи господарський суд може  визнати

причину  пропуску  встановленого законом  процесуального  строку

поважною   і  відновити  пропущений  строк.  У  даному   випадку

апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що причини

пропуску прокурором строку позовної давності є поважними, а тому

відновив процесуальний строк.

Апеляційна   інстанція   відхилила   доводи   відповідача   щодо

неповажності причин пропуску позивачем строку позовної давності,

а   тому  додаткова  оцінка  цих  обставин  не  відноситься   до

юрисдикції касаційної інстанції.

Відповідно  до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційна

інстанція  не  має права вирішувати питання про  перевагу  одних

доказів   над   іншими,  збирати  нові  докази,  або   додатково

перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги

Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову

Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від

13.08.2003 у справі № 6/63 без змін.