ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
14.01.2004                                     Справа N 1/148
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                             Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
                             Михайлюка М.В.,
                             Невдашенко Л.П.
 
розглянувши у відкритому     малого підприємства –брокерської
судовому засіданні           приватної фірми “КЛІС”, м. Миколаїв
матеріали касаційної скарги  (далі – МП БПФ “КЛІСС”)
на постанову                 Одеського апеляційного
                             господарського суду від 04.03.2003
у справі                     господарського суду Миколаївської
                             області № 1/148
за позовом                   закритого акціонерного товариства
                             “Миколаївінодяг”, м. Миколаїв (далі
                             – ЗАТ “Миколаївінодяг”)
до                           МП БПФ “КЛІСС”
 
про   стягнення 5617 грн. 28 коп.
 
Представник позивача - Глувко О.Ф.
Представник відповідача - Голобородько В.О.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати,
понесені   на   утримання   площ  загального   користування   БП
“Ювілейний” в цілому за період з.12.1999 по травень 2002.
 
Господарський суд Миколаївської області рішенням від  27.12.2002
позов  задовольнив в сумі 5254,60 грн. основного боргу за період
з 01.01.2000 по 01.05.2002.
 
Рішення  мотивоване  тим, що відповідно до ст.  113  ЦК  України
( 435-15   ) (435-15)
          кожний  учасник  спільної  часткової   власності
відповідно до своєї частини відповідає перед третіми особами  по
зобов’язанням,  пов’язаним із спільним майном, і  повинен  брати
участь  у  сплаті всякого роду податків і платежів,  а  також  у
витратах про утриманню і зберіганню спільного майна.
 
Одеський апеляційний господарський суд постановою від 04.03.2003
залишив  без  змін  рішення  господарського  суду  Миколаївської
області від 27.12.2002.
 
В  касаційній  скарзі ставиться питання про  скасування  судових
актів з підстав неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права.
 
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали  справи, Вищий господарський суд України,  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Господарськими   судами   першої   та   апеляційної    інстанцій
встановлено, що будинок побуту “Ювілейний” по проспекту Миру,  2
“а” в м. Миколаєві знаходиться у власності 13 співвласників.
 
ЗАТ  “Миколаївіндодяг” про договору купівлі-продажу від 14.06.94
укладеному  з Фондом комунального майна м. Миколаєва купив  2480
м. кв. плану у вказаному будинку у тому числі 460,11 м. кв. площ
загального користування будинку.
 
Частина приміщень у вказаному будинку належить відповідачу, який
користується площею загального користування.
 
Позов заявлено про відшкодування витрат, понесених позивачем  на
утримання площ загального користування будинку.
 
Витрати позивача складаються із комунальних платежів, витрат  на
опалення приміщень, вивозу сміття тощо.
 
Долі  співвласників  загальній площі  будинку  побуту  визначені
рішенням арбітражного суду Миколаївської області.
 
Судово-економічна експертиза проведена Миколаївським відділенням
Одеського  науково-дослідного  інституту  судових  експертиз  та
підставі ухвали господарського суду від 18.07.2002.
 
За  висновками якої встановлено склад експлуатаційних витрат  та
вартўсть  витрат, понесених ЗАТ “Миколаївіндодяг”  на  утримання
площ загального користування БП “Ювілейний”.
 
Між  учасниками спільної часткової власності існують  не  тільки
відносини   власності,  але  й  зобов’язальні  відносини.   Якщо
хто-небудь з учасників спільної власності ухиляється від  участі
в  спільних  витратах інші співвласники, які  провели  за  нього
платежі по спільному майну, мають право стягнути з нього внесену
за нього частку витрат.
 
Судом встановлено, що позивач фактично несе витрати по утриманню
площ  будинку  загального користування, а тому  вказані  витрати
підлягають   розподілу   пропорційно   площам,   які    займають
співвласники будинку побуту.
 
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що  підстав
для скасування постанови апеляційної інстанції немає.
 
Керуючись  ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
04.03.2003  у  справі  № 1/148 залишити без  змін,  а  касаційну
скаргу без задоволення.