43/1 Про визнання банкрутом - Текст документа

Господарський суд м. Києва ухвалою від 05.09.2003 порушив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “СП “Торговий дім “ТУ”.

Товариство з обмеженою відповідальністю “СП “Торговий дім “ТУ” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду м. Києва від 05.09.2003.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2003 відмовлено товариству у прийнятті апеляційної скарги. Апеляційна інстанція мотивувала своє рішення тим, що згідно ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) .

Суд зазначає, що апелянтом подано апеляційну скаргу на ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, однак відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) зазначена ухвала не підлягає оскарженню.

Оскаржуючи ухвалу апеляційної інстанції від 03.11.2003 та ухвалу господарського суду м. Києва від 05.09.2003 скаржник просить їх скасувати та залишити заяву Виробничого-збутового підприємства “Г” НАК “Н” про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду посилаючись на те, що статтею 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не передбачено таку підставу для повернення апеляційної скарги, як неможливість оскарження відповідної ухвали в апеляційному порядку.

На думку скаржника, апеляційна інстанція неправильно застосувала ч. 1 та 3 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , які надають сторонам процесу право подавати апеляційні скарги на будь-які ухвали місцевого господарського суду.

Крім того, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття скарги не дослідив те, що при вирішенні питання про прийняття заяви та порушення провадження у справі судом першої інстанції не застосовано ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) .

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судами фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “СП “Торговий дім “ТУ” звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду м. Києва від 05.09.2003 про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2003 відмовлено товариству у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу від 05.09.2003, оскільки зазначена ухвала не підлягає оскарженню.

Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , тобто оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу або Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) , в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Пункт 1 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) не містить прямої вказівки на те, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство підлягає оскарженню.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю “СП “Торговий дім “ТУ” у прийнятті апеляційної скарги.

Посилання скаржника на те, що Київським апеляційним господарським судом не прийнято до уваги обставину щодо неправильного застосування судом першої інстанції ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) не приймається до уваги, оскільки вказана обставина не була предметом розгляду в апеляційній інстанції.

Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану апеляційним судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ТУ” залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2003 у справі № 43/1 без змін.