ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.2004 Справа N 3/480
(постанову залишено без змін постановою
Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.05.2004)
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого
у засіданні Плюшка І.А., суддів: Панченко Н.П., Плахотнюк С.О.,
розглянув касаційну скаргу Приватного підприємця Череди Григорія
Васильовича на рішення Господарського суду міста Києва від
06.08.2003 р. у справі N 3/480 за позовом
Українсько-Американсько-Голандсько-Німецького Закритого
акціонерного товариства "УТЕЛ" до Приватного підприємця Череди
Григорія Васильовича про Стягнення 1865825,60 грн. за участю
представників сторін: від позивача: Саріогло Ю.Д. від відповідача:
Ковальчук В.Ф. в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2003 р.
(суддя Хілінська В.В.) у справі N 3/480, позов
Українсько-Американсько-Голандсько-Німецького Закритого
акціонерного товариства "УТЕЛ" до приватного підприємця Череди
Григорія Васильовича про стягнення 1865825,60 грн. задоволено
частково, стягнуто з відповідача на користь позивача
1427018,79 грн. основного боргу та 100700,57 грн. пені, всього в
сумі 1527719,36 грн., в частині стягнення 442800,00 грн. основного
боргу провадження у справі припинено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
27.08.2003 р. (судді: Муравйов О.В., Нечитайло О.М., Шипка В.В.) у
справі N 3/480 прийнято відмову
Українсько-Американсько-Голандсько-Німецького Закритого
акціонерного товариства "УТЕЛ" від апеляційної скарги на рішення
Господарського суду міста Києва від 06.08.2003р. у справі 3/480.
Приватний підприємець Череда Г.В. у поданій касаційній скарзі
просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2003 р.
скасувати в частині стягнення з нього основного боргу в розмірі
299632,70 грн. та пені в розмірі 64157,32 грн.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судом першої інстанцій неправильно застосовані норми матеріального
права, що призвело до прийняття судового рішення, яке не
відповідає вимогам діючого законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння
зміна умов договору не допускається, за винятком випадків,
передбачених законом.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи,
11.11.1999 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір
N РО/93-227 про надання послуг міжміського та телефонного зв'язку.
Згідно п. 3.7. договору N РО/93-227 від 11.11.1999 р.,
укладеного між позивачем та відповідачем, ПП Череда Г.В. здійснює
оплату отриманих послуг на протязі 20-ти банківських днів з
моменту виставлення рахунку
Українсько-Американсько-Голандсько-Німецьким Закритим акціонерним
товариством "УТЕЛ". Рахунок на оплату послуг за липень 2003 р.
виставлений позивачем 31.07.2003 р. і відповідно повинен був бути
оплачений позивачем не пізніше 28.08.2003 р. Саме з 29.08.2003 р.
заборгованість відповідача за липень 2003р. буде вважатись
простроченою та може бути предметом спору і на яку може
нараховується пеня, що визначена договором N РО/93-227 від
11.11.1999 р.
У відповідності до ст. 161 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в
установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування,
договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог,
що звичайно ставляться.
Господарським судом міста Києва прийнято рішення про
стягнення з відповідача заборгованості по договору N РО/93-227 від
11.11.1999 р. за липень 2003 р., строк оплати якої відповідно до
договору ще не настав.
У відповідності до ст.1 та ст. 2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства мають
право звертатись до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а господарський
суд порушує справи за позовними заявами підприємств та
організацій, які звертаються до господарського суду за захистом
своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних
законом інтересів в частині не оплати відповідачем послуг за
липень 2003 р. згідно договору N РО/93-227 від 11.11.1999 р.
Таким чином, Господарським судом міста Києва неправомірно
прийнято рішення про стягнення з відповідача вартості послуг за
липень 2003 р.
Згідно наданого до касаційної скарги розрахунку,
заборгованість відповідача на момент винесення рішення місцевим
судом становила 1127386,09 грн. Отже, в частині стягнення
299632,70 грн. основного боргу рішення місцевого суду підлягає
скасуванню.
Пунктом 4.1. договору N РО/93-227 від 11.11.1999 р.
передбачена відповідальність за порушення строків проведення
розрахунків в розмірі подвійної облікової ставки Національного
банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення
платежу.
Господарським судом міста Києва не досліджено порядок
нарахування позивачем пені відповідачу за порушення строків оплати
отриманих послуг.
Зокрема, судом прийнято рішення про стягнення з відповідача
пені в розмірі 100700,57 грн., яка розрахована від суми
заборгованості, яка утворилась в червні 2003 р.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність
за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р.
N 543/96-ВР ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
(із змінами та доповненнями) пеня
обчислюється від суми простроченого платежу та не може
перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку
України, що діяла у період, за який сплачується пеня. За період з
лютого 2003 р. по червень 2003 р. суми простроченої заборгованості
відповідача перед позивачем була різною, тому нарахування пені
виходячи з розміру заборгованості станом на червень 2003р. є
необґрунтованим.
Поданий відповідачем розрахунок пені здійснено у
відповідності до вимог чинного законодавства і є вірним. Сума пені
на момент винесення рішення місцевим судом становила 36543,25 грн.
В частині стягнення пені в сумі 64157,32 грн. рішення суду
помилкове, а тому підлягає скасуванню.
За таких обставин, судове рішення ухвалене з порушенням норм
матеріального права і не відповідає встановленим обставинам
справи.
У зв'язку із задоволенням касаційної скарги судові витрати в
сумі 850 грн. державного мита, сплаченого відповідачем за розгляд
касаційної скарги, підлягає стягненню з позивача.
Враховуючи вищезгадане та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємця Череди Григорія
Васильовича задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2003 р. у
справі N 3/480 скасувати в частині стягнення з Приватного
підприємця Череди Григорія Васильовича основного боргу в сумі
299632,70 грн. та пені в сумі 64157,32 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Українсько-Американсько-Голандсько-Німецького
Закритого акціонерного товариства "Утел" на користь приватного
підприємця Череди Григорія Васильовича 850 грн. судових витрат по
сплаті державного мита.
Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
Господарському суду міста Києва доручити видачу поворотного
наказу про стягнення основного боргу в сумі 299632,70 грн. та пені
в сумі 64157,32 грн. з позивача ЗАТ "Утел" на користь відповідача
ПП Череда Г. В. в разі надання доказів про виконання рішення в цій
частині.