810/351/18 Про визнання протиправними дій керівника ОПФУ та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди - 21.12.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області Сенько Ліди Іванівни, Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі судді Панової Г.В. від 31 січня 2020 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Губської Л.В., Епель О.В, Степанюка А.Г. від 10 серпня 2020 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо не нарахування йому пенсійних виплат відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на виконання рішень судів з невідомого йому часу, що, на його думку, - з часу переведення обрахування пенсійних виплат відповідно до статті 21 Закону України Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) ;

- зобов`язати Сенько Ліду Іванівну - керівника Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Бровари, нарахувати йому пенсійні виплати відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з часу переведення на обрахування пенсійних виплат відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- зобов`язати відповідача компенсувати йому завдані матеріальні збитки в розмірі 100 000 грн та стягнути з відповідача кошти в розмірі 100 000 грн за ненадання належної відповіді на його звернення; кошти за порушення його прав, гарантованих статтями 22, 24, 48 Конституції України, за узурпацію його прав при одноособовій зміні пенсійних обрахувань, в результаті чого протягом тривалого строку він недоотримав пенсію в передбаченому законодавством та рішеннями судів розмірі;

- зобов`язати відповідача компенсувати йому моральну шкоду в розмірі 100 000 грн та стягнути з відповідача кошти в розмірі 100 000 грн за порушення його прав, гарантованих статтями 22, 24, 57, 58 Конституції України, за узурпацію його прав при одноособовій зміні пенсійних обрахувань, за дискримінаційні зміни пенсійних виплат йому як соціально незахищеної особи, в той час державним службовцям, працівникам правоохоронних органів та суддям не зменшували, чим йому було завдано тяжких моральних страждань.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року закрито провадження у справі у частині позовних вимог про:

- визнання протиправними дій (бездіяльності) Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не нарахування пенсійних виплат ОСОБА_1 відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з моменту початку обрахування його пенсії відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- зобов`язання Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області нарахувати ОСОБА_1 пенсійні виплати відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з моменту обрахування його пенсії відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, що полягають у відмові розгляду звернення ОСОБА_1 від 21 вересня 2017 року №711/Л-01.

Зобов`язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області розглянути звернення ОСОБА_1 від 21 вересня 2017 року №711/Л-01.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року про закриття провадження в частині позовних вимог, справу направлено для продовження розгляду в частині позовних вимог щодо:

- визнання протиправними дій (бездіяльності) начальника Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області Сенько Ліди Іванівни щодо не нарахування пенсійних виплат ОСОБА_1 відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з моменту початку обрахування його пенсії відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб";

- зобов`язання начальника Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області Сенько Ліди Іванівни нарахувати позивачу пенсійні виплати відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з моменту початку обрахування його пенсії відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

5. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року цю справу в частині вказаних позовних вимог прийнято до провадження.

6. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог. Крім того, судом було задоволено заяву позивача про залучення співвідповідача та залучено в якості співвідповідача Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.

7. З урахуванням викладено, у цій справі розглядалися позовні вимоги про:

- визнання протиправними дії (бездіяльності) Сенько Ліди Іванівни, керівника Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Бровари, щодо не нарахування пенсійних виплат позивачу відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб";

- зобов`язання Сенько Ліду Іванівну, керівника Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Бровари, нарахувати пенсійні виплати позивачу відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з часу переведення на обрахування пенсійних виплат відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб";

- зобов`язання Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у м. Бровари компенсувати завдані позивачу матеріальні збитки в розмірі 100 000 гривень та стягнути з співвідповідача кошти в розмірі 100000 гривень;

- зобов`язання Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у м. Бровари компенсувати позивачу моральну шкоду в розмірі 100000 гривень та стягнути з співвідповідача кошти в розмірі 100000 гривень.

8. 31 січня 2020 року постановою Київського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено частково.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року залишено без руху на підставі невідповідності її вимогам пункту 5 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлено п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції повернуто.

11. Рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги мотивоване тим, що недолік апеляційної скарги у встановлений судом строк не було усунуто. Усуваючи недоліки апеляційної скарги, скаржник залишив незмінною її прохальну частину, яка містить вимоги, які суд апеляційної інстанції не може вирішити під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та ухвалою апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року, в якій просив:

- скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди та задовольнити апеляційну скаргу повністю:

- визнати протиправними (дії) бездіяльність Сенько Ліди Іванівни - керівника Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Бровари, за ненадання йому відповіді відповідно до Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , за відмову надати інформацію щодо його пенсійного забезпечення, за відмову надати інформацію щодо виконання рішення Броварського міськрайонного суду від 07 серпня 2012 року у справі № 1007/3814/2012, викладених в мотивувальній частині рішення суду, що він отримує пенсію по інвалідності згідно із статтею 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за розгляд звернення позивача без його присутності та без надання способу оскарження прийнятого рішення;

- зобов`язати Сенько Ліду Іванівну - керівника Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Бровари, надати йому відповідь відповідно до Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , надати інформацію щодо його пенсійного забезпечення, надати інформацію щодо виконання рішення Броварського міськрайонного суду від 07 серпня 2012 року у справі № 1007/3814/2012, викладених в мотивувальній частині рішення суду, що він отримує пенсію по інвалідності згідно із статтею 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року (v006p710-18) справа №1-11/2018 (3830/05) та в його присутності з наданням способу оскарження прийнятого рішення;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо не нарахування йому пенсійних виплат відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на виконання рішень судів, з невідомого йому часу, що, на його думку, - з часу переведення обрахування пенсійних виплат відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" по 01 січня 2017 року;

- зобов`язати відповідача компенсувати йому завдані матеріальні збитки в розмірі 100 000 грн та стягнути з відповідача кошти в розмірі 100 000 грн;

- зобов`язати відповідача компенсувати йому моральну шкоду в розмірі 100 000 грн та стягнути з відповідача кошти в розмірі 100 000 грн;

- зобов`язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення відповідно до статті 129-1 Конституції України.

14. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам пункту 5 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржник в апеляційній скарзі просив переглянути судове рішення в частині вимог, які не розглядалися судом першої інстанції.

15. На виконання вимоги ухвали від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вказує на те, всі позовні вимоги, які були заявлені у суді першої інстанції, підлягають апеляційному перегляду, а не тільки ті, по яким позов задоволено.

16. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року повернуто на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки її недолік у встановлений судом строк не усунуто.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

17. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки стаття 296 Кодексу адміністративного судочинства України не містить чітких вимог щодо форми написання вимог до суду апеляційної інстанції. Вказує на те, що повернення апеляційної скарги позбавляє його доступу до суду. Просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, а справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

18. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 . Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені у статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України.

20. Нормами вказаної статті визначено, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;

3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті.

21. Згідно із пунктом 5 частини першої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року.

23. Суд вважає, що вимога про скасування судового рішення як такого, що ухвалено судом з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, відображає ставлення скаржника до оскаржуваного рішення і його прохання до суду. Це формулювання не перешкоджає суду апеляційної інстанції вчинити дії у відповідності до повноважень, передбачених законом.

24. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

25. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

26. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

27. Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).

28. При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

29. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).

30. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").

31. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").

32. Зважаючи на вищенаведене, ухвала суду про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню як така, що ухвалена з порушенням вимог пункту 5 частини першої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України внаслідок надмірного формалізму.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Частиною першою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

34. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

35. Що стосується вимоги касаційної скарги про скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року, то вона задоволенню не підлягає, оскільки вказане судове рішення в апеляційному порядку не переглядалося.