ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.2004 Справа N 2-7/5418-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді
суддів
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Керчі
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 09.09.2003р.
у справі
№ 2-7/5418-2003 Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "О"
до Державної податкової інспекції у м. Керчі
про списання податкового боргу в сумі 22 783, 79грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05-
19.05.2003р., яке постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 09.09.2003р. залишене без змін, позов
задоволено: Державну податкову інспекцію у м. Керчі зобов'язано
списати податковий борг по податку на додану вартість з Товариства
з обмеженою відповідальністю фірми "О" у сумі 22783,79грн.
Державна податкова інспекція у м. Керчі, не погодившись з
прийнятими у даній справі судовими рішеннями, подала касаційну
скаргу, в якій просить дані рішення скасувати та прийняти рішення
щодо відмови в позові про списання податкового боргу у розмірі
22783,79грн. Свою вимогу Державна податкова інспекція у м. Керчі
мотивує тим, що господарським судом попередніх інстанцій порушено
п. п. 18.1.6 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши заперечення
представника позивача, який з'явився в господарське засідання суду
касаційної інстанції, перевіривши правильність застосування
місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом
норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський
суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Державної
податкової інспекції у м. Керчі підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено, що рішенням відповідача за
№ 216/26-2/23204419 від 03.03.2000р. позивачу донараховано податок
на додану вартість у сумі 22783,79грн., нарахована пеня у сумі
83,82грн. та застосовано штраф у сумі 22783,79грн. Постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
22.10.2001р. у справі № 2-5/827-2001р. відмовлено у позові щодо
визнання недійсним вищезгаданого рішення відповідача.
Позивачем сплачено нарахований за вищезгаданим рішенням податок на
додану вартість у розмірі 22783,79грн. та заявлено позов щодо
списання застосованого відповідачем штрафу у розмірі 22783,79грн.
Відповідно до п. п. 18.1.1 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
списанню з платників
податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій),
який виник станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на день
набрання чинності цією статтею.
Відповідно до п. п. 18.1.2 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг, який
виник у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року і не
сплачений на день набрання чинності цією статтею, може бути за
бажанням платника податку розстрочений.
Згідно п. п 18.1.3 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
списанню з платників
податків підлягають пеня та штрафні санкції, нараховані на
податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 цього
пункту, та не сплачені до дня набрання чинності цією статтею, у
тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані у зв'язку з
порушенням строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері
зовнішньоекономічної діяльності. Як вже зазначалось, позивачу
штрафні санкції нараховані рішенням відповідача від 03.03.2000р. і
за загальними правилами, встановленими п. п. 18.1.2 та п. п.
18.1.3 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
оспорювані штрафні санкції
підлягали б списанню.
Проте, п. п. 18.1.6 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що норми
цього пункту не поширюються на податковий борг, а також нараховані
на його суму пеню та штрафні санкції у разі, коли до дня набрання
чинності цією статтею було розпочате кримінальне провадження щодо
умисного ухилення осіб від сплати такого податкового боргу.
Згідно ст. 29 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
юридична особа
набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через
свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або
статутом.
Як встановлено господарським судом попередніх інстанцій, проти
посадових осіб позивача Б-ої Е.В. та Е-ої Л.В. було розпочато
кримінальне провадження за ухилення від сплати податків.
Згідно п. п. 18.1.6 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли у
майбутньому обвинувачення особи знімається або не підтримується
судом, податковий борг (пеня та штрафні санкції) може бути списано
або розстрочено протягом 60 календарних днів з моменту зняття
(непідтримання) такого обвинувачення. Таким чином, відповідно до
приписів наведеної норми, для можливості списання штрафних
санкцій, нарахованих на відповідний борг, необхідна умова щодо
зняття у майбутньому обвинувачення особи в ухиленні від сплати
податків або не підтримання судом зазначеного обвинувачення.
Проте, як встановлено господарським судом, за вироком Керченського
місцевого суду від 29.01.2002р. у справі № 1-637 в обвинуваченні
посадових осіб позивача Б-ої Е.В. та Е-ої Л.В. у здійсненні
злочинів, передбачених ст. ст. 148-2 ч. 3, 165 ч. 2, 172 ч. 2 КК
України у редакції 1960р., Б-а Е.В. та Е-ва Л.В. визнані винними у
здійсненні злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч. 2, 364 ч. 2, 366
ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Ухвалою колегії судової палати по
кримінальним справам Верховного суду АРК від 26.03.2002р. вирок
Керченського місцевого суду від 29.08.2002р. змінено, з вироку
виключено осудження Б-ої Е.В. та Евлахової Л.В. по ч. 2 ст. 212 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
та відповідно до ст. 212 ч. 4 КК України (
2341-14 ) вони звільнені від кримінальної відповідальності. Отже
посадові особи позивача Б-на Е.В. та Е-ва Л.В. звільнені від
кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Згідно ч. 4 ст. 212 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у редакції від 5 квітня
2001р. особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною
першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної
відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної
відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а
також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою
(фінансові санкції, пеня). Із даної норми Кодексу випливає, що
винна в несплаті податків особа звільняється від кримінальної
відповідальності, а не визнається невинною.
Оскільки судом було визнано посадових осіб позивача винними в
ухиленні від сплати податків, то нарахований відповідачем штраф у
розмірі 22783,79грн. списанню не підлягає, а за таких обставин не
підлягає задоволенню і заявлений позивачем позов.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права.
Враховуючи, що місцевим господарським судом та апеляційним
господарським судом було порушено п. п. 18.1.6 п. 18.1 ст. 18
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, то дані судові рішення підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 2 ст. 111-9, ст. ст. 111-10,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі
задовольнити.
Скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим
від 05-19.05.2003р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 09.09.2003р. у справі № 2-7/5418-2003.
В позові відмовити.