ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2017 року м. Київ
     Судова палата у господарських справах та Судова палата у цивільних 
справах Верховного Суду України у складі:
головуючого                   Ємця А.А.,
суддів:                       Берднік І.С., Гуменюка В.І., 
                              Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,
                              Охрімчук Л.І. та Сімоненко В.М.,
за участю представників:      товариства з обмеженою відповідальністю 
                              агропромислова асоціація "Агросвіт" 
                              (далі - ТОВ агропромислова асоціація 
                              "Агросвіт"); 
                              товариства з обмеженою відповідальністю 
                              "Новаагро Україна" (далі - ТОВ "Новаагро 
                              Україна"); 
                              товариства з обмеженою відповідальністю 
                              "Торгівельний дім "Агросвіт" (далі - ТОВ 
                              "Торгівельний дім "Агросвіт"),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" про перегляд Верховним Судом України постанов Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 922/6082/15 за позовом ТОВ "Новаагро Україна" до ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" (третя особа - ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт") про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л и:
У листопаді 2015 року ТОВ "Новаагро Україна" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" про стягнення 68 773 816 грн. 76 коп., з яких 59 612 746 грн. основної заборгованості, 369 008 грн. 15 коп. - 3 % річних, 2 980 637 грн. 30 коп. - 5 % штрафу та 5 811 425 грн. 32 коп. пені, що виникли на підставі договору відступлення права вимоги від 31 серпня 2015 року № 6-ВПВ, укладеного між ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" та ТОВ "Новаагро Україна".
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав зобов'язань перед ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" з поставки товару чи повернення попередньої оплати, сплати штрафних санкцій за договорами поставки від 27 листопада 2014 року № 2711МП2, від 28 липня 2014 року № 0728МП, від 30 травня 2014 року № 0530МП, від 27 червня 2014 року № 0627МП та від 16 грудня 2013 року № 1312-16М. Тому між ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" (первісний кредитор) і ТОВ "Новаагро Україна" (новий кредитор) 31 серпня 2015 року було укладено договір відступлення права вимоги № 6-ВПВ, за яким новому кредитору перейшло право вимагати належного виконання зобов'язань за зазначеними договорами.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 59 612 746 грн. попередньої оплати, 2 980 637 грн. 30 коп. - 5 % штрафу та 5 811 425 грн. 32 коп. пені, а також 181 719 грн. 71 коп. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 9 березня 2016 року вищевказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 31 серпня 2015 року № 6-ВПВ, укладений між ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" та ТОВ "Новаагро Україна". У задоволенні позову ТОВ "Новаагро Україна" про стягнення з ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" 68 773 816 грн. 76 коп. відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що договір відступлення права вимоги підписано не уповноваженою особою, оскільки за статутними документами ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" укладення директором ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" договору про відступлення права вимоги має бути погоджено загальними зборами учасників товариства та оформлено у вигляді відповідного рішення. Крім того, контрагент за цим договором - ТОВ "Новаагро Україна" - також було обізнано про необхідність погодження загальними зборами учасників ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" права директора ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" на укладення договору про відступлення права вимоги, що виключає застосування до цих правовідносин положень абзацу другого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України.
Постановою Вищого господарського суду України від 19 травня 2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 9 березня 2016 року залишено без змін.
У липні 2016 року ТОВ "Новаагро Україна" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 9 березня 2016 року.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Новаагро Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 9 березня 2016 року та залишено цю постанову без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року скасовано. Заяву ТОВ "Новаагро Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 9 березня 2016 року задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 9 березня 2016 року скасовано, а рішення Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2015 року залишено в силі.
В основу постанови суду касаційної інстанції покладено висновки про те, що визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" від 30 серпня 2015 року з моменту прийняття призвело до відновлення чинності рішення загальних зборів учасників ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" від 14 квітня 2015 року, яке надавало право директорові зазначеного товариства на укладення договору уступки права вимоги, що відповідно і є нововиявленою обставиною в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).
Крім того, в межах розгляду цієї справи у березні 2016 року відповідачем подано до суду першої інстанції заяву про поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2015 року у зв'язку з його скасуванням.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21 березня 2016 року задоволено цю заяву ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт". У порядку повороту виконання рішення стягнуто з ТОВ "Новаагро Україна" на користь ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" кошти в сумі 15 595 256 грн. 36 коп., стягнуті за рішенням Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2015 року в цій справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року ухвалу Господарського суду Харківської області від 21 березня 2016 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким частково задоволено заяву ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" про поворот виконання рішення. У порядку повороту виконання рішення стягнуто з ТОВ "Новаагро Україна" на користь ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" кошти в сумі 14 177 505 грн. 80 коп., стягнуті за рішенням Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2015 року в цій справі.
Постановою Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21 березня 2016 року скасовано. У задоволенні заяви ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" про поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2015 року відмовлено.
Суд касаційної інстанції свій висновок мотивував тим, що оскільки постановою Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 9 березня 2016 року, а рішення Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2015 року залишено в силі, то на теперішній час відсутня підстава, за якою було здійснено поворот виконання рішення.
До Верховного Суду України звернулося ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" із заявою про перегляд Верховним Судом України постанов Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 922/6082/15 із підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції положень статей 112, 114, 111-7, 111-9 ГПК України, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а також невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України, щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
В обґрунтування неоднаковості застосування судами касаційної інстанції норм процесуального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 3 травня 2012 року у справі № 25/136-10-4229, від 30 червня 2016 року у справі № 923/1121/14, від 28 січня 2014 року у справі № 50/219-б. У цих рішеннях судом касаційної інстанції зазначено, що згідно з вимогами статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. А відтак, Вищий господарський суд України, встановивши неповне дослідження обставин справи, направляв справу до відповідного суду на новий розгляд для здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Також заявником додано копію постанови Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-62цс16, в якій, на його думку, викладено висновок щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, якому не відповідає судове рішення суду касаційної інстанції. Зокрема, у цій справі Верховним Судом України зазначено, що обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це (абзац 2 частини третьої статті 92 ЦК України).
Ухвалою Верховного Суду України від 12 січня 2017 року вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанов Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 922/6082/15.
У заяві ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" просить скасувати постанови Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 922/6082/15 та залишити в силі ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наведені заявником доводи, забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм процесуального права, про які йдеться у заяві, Судова палата у господарських справах та Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважають, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Згідно з частиною сьомою статті 114 ГПК України рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.
Таким чином, переглядаючи ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2016 року, прийняту за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, Вищий господарський суд України мав керуватися положеннями розділу ХІІ-1 ГПК України (1798-12) , у тому числі статті 111-7 ГПК України.
Зокрема, ця норма процесуального закону (стаття 111-7 ГПК України) визначає межі перегляду справи в касаційній інстанції та встановлює, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того, пунктом 3 частини першої статті 111-9 ГПК України чітко визначено повноваження касаційної інстанції у разі невстановлення судами першої чи апеляційної інстанцій фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищий господарський суд України має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Всупереч наведеним вимогам закону, Вищий господарський суд України у справі, що розглядається, не встановивши процесуальних порушень, допущених апеляційним судом при перегляді за новововиявленими обставинами судових рішень, додатково дослідив і перевірив докази на предмет наявності нововиявлених обставин, а також надав нову правову оцінку цим обставинам, кваліфікувавши їх як нововиявлені.
Отже, Вищий господарський суд України вийшов за межі своїх повноважень і порушив наведені вище норми процесуального права, тобто діяв не як суд встановлений законом.
Частиною восьмою статті 114 ГПК України встановлено, що у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Тобто, якщо господарський суд за результатами перегляду судового рішення скасував це рішення, після цього він знову розглядає справу в тому обсязі і в тих межах, які встановлено нормами ГПК України (1798-12) для відповідної судової інстанції.
Всупереч цим процесуальним нормам Вищий господарський суд України без передачі справи на розгляд до суду апеляційної інстанції, без проведення нового розгляду справи прийняв рішення по суті спору.
З огляду на зазначене постанова Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 922/6082/15 (стосовно перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами) є перепоною у здійсненні належного судового провадження і в реалізації ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" гарантованого Конвенцією "права на суд".
За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 922/6082/15 (стосовно перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами) підлягає скасуванню.
Разом із тим, Судова палата у господарських справах та Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважають безпідставним посилання заявника на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, викладеному у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-62цс16, оскільки правовідносини у зазначеній справі та у справі, що переглядається, не є подібними.
Відповідно до підпункту а пункту 1 частини другої статті 111-25 ГПК України Верховний Суд України за наявності підстав, предбачених пунктами 1-3 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, у разі порушення судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі або полягає у порушенні правил підвідомчості (предметної підсудності), має право скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції.
У зв'язку з наведеним заява ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" підлягає частковому задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 922/6082/15 (стосовно перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами) - скасуванню з передачею справи в цій частині на розгляд до суду касаційної інстанції.
Оскільки в результаті скасування постанови Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 922/6082/15 (стосовно перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами) відпала єдина підстава для відмови у задоволенні заяви ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт" про поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2015 року, то підлягає скасуванню також і постанова Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 922/6082/15 (щодо розгляду заяви про поворот виконання рішення) із передачею справи в цій частині на розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року (1402-19) № 1402-VII, статтями 111-14, 111-23, 111-24, 111-25 ГПК України, Судова палата у господарських справах та Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л и:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація "Агросвіт" задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 922/6082/15 (стосовно перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами) скасувати, а справу в цій частині передати на розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанову Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 922/6082/15 (щодо розгляду заяви про поворот виконання рішення) скасувати, а справу в цій частині передати на розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 111-16 ГПК України.
Головуючий
Судді:
А.А. Ємець
І.С. Берднік
В.І. Гуменюк
Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук
В.М. Сімоненко