17-2-21/7019 Про банкрутство - Текст документа

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2001 р. у справі № 17-2-21/7019 введена процедура санації боржника та призначено керуючим санацією директора Державного підприємства “Одеський механічний завод” Штанька П. І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2003р. у справі № 17-2-21/7019 (суддя – Зеленов Г.М.) звільнено Штанько П. І. від виконання обов’язків керуючого санацією Державного підприємства “Одеський механічний завод” (далі – ДП “Одеський механічний завод”), призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Москаленко В.Л., зобов’язано Штанька П. І. до 18.06.2003 р. передати керуючому санацією Москаленко В.Л. всю реєстраційну, бухгалтерську документацію підприємства та документацію, що стосується виконаної роботи в процедурі санації, майно боржника, яке належить йому на праві власності тощо.

Крім того, продовжено строк процедури санації ДП “Одеський механічний завод” до 30.07.2003 р., зобов’язано новопризначеного керуючого санацією у строк до 11.07.2003 р. виконати усі заходи згідно з планом санації, провести розрахунки з усіма кредиторами та надати суду звіт про виконану роботу. Також, зобов’язано Міністерство транспорту України у відповідності з нормами КЗпП України, вирішити питання про подальше працевлаштування Штанька П. І., який до призначення керуючим санацією працював директором ДП “Одеський механічний завод”.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2003р. (судді: Єрмілов Г.А. – головуючий, Воронюк О.Л., Лашин В.В.) апеляційну скаргу ДПІ у Суворовському районі міста Одеси на вказану ухвалу господарського суду Одеської області залишено без задоволення, а ухвалу – без змін.

Не погоджуючись з даною ухвалою та постановою, ДПІ у Суворовському районі міста Одеси та Міністерство транспорту України звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржувані судові акти.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. В силу ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) (далі – Закон) відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених його розділом VI.

Стаття 53 Закону (2343-12) встановлює особливості санації боржника його керівником та передбачає виняток з загальних положень при проведенні санації.

Відповідно до ч. 13 ст. 53 Закону (2343-12) керуючий санацією - керівник боржника може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією за поданням комітету кредиторів або розпорядника майна.

Після звільнення керуючого санацією – керівника боржника суд відповідно до ч. 15 ст. 53 Закону (2343-12) має винести ухвалу про перехід до загальної процедури банкрутства. Для чого йому необхідно призначити керуючого санацією та припинити повноваження розпорядника майна.

При призначені нового керуючого санацією під час переходу до загальної процедури санації, суд першої інстанції повинен був розглянути кандидатуру керуючого санацією погоджену з комітетом кредиторів згідно з ч. 8 ст. 16, ч. 2 ст. 17 Закону (2343-12) . Оскільки боржник належить до об’єктів державної власності, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків (ч. 2 ст. 2 Закону (2343-12) ), то право пропонувати суду кандидатуру керуючого санацією нарівні з комітетом кредиторів належить державному органу з питань банкрутства, яким відповідно до Указу Президента України від 23.10.2000р. № 1159 виступає Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Одеської області в результаті заслуховування та обговорення звіту керуючого санацією дійшов висновку, що керуючим санацією не були виконані усі заходи плану санації, були допущені порушення Закону й помилки при розподілі грошових коштів та проведенні розрахунків із кредиторами, не відновлена платоспроможність боржника та не погашена заборгованість перед кредиторами, що включені в реєстр вимог кредиторів, а строк процедури санації і додатковий строк вичерпано. Крім того, при винесені оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що до суду надійшло клопотання Філії Агентства з питань банкрутства в Одеській області про призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Москаленко В.Л.

Отже, всупереч приписам Закону суд за власною ініціативою звільнив керуючого санацією – директора підприємства-боржника, призначив кандидатуру керуючого санацією, запропоновану Філією Агентства з питань банкрутства в Одеській області, та не припинив повноваження розпорядника майна.

Більш того, колегія суддів зазначає, що прийняття судових рішень пов’язаних з вирішенням питань щодо прав та обов’язків, а також законних інтересів учасників справи має відбуватися за участю осіб, права та інтереси яких зачіпаються цим судовим рішенням.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції була винесена 04.06.2003р. без виклику сторін у справі, а також керуючого санацією Штанька П. І. у судове засідання.

В даному випадку прийняття спірного рішення судом мало відбуватися з обов’язковим викликом відповідних представників сторін в судове засідання та їх заслуховуванням судом, зокрема задля надання можливості Штаньку П. І. оспорити пред’явлені до нього вимоги.

Відповідно до ст. 111-10 ГПК України (1798-12) порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини увагу не звернув та не дав їм належної правової оцінки.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, тому прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно з’ясувати думку комітету кредиторів та розпорядника майна щодо звільнення керуючого санацією – керівника боржника, як того вимагає ч. 13 ст. 53 Закону, в судовому засідання з обов’язковим викликом сторін.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 16, 17, 41, 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Міністерства транспорту України та ДПІ у Суворовському районі міста Одеси на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2003р. у справі № 17-2-21/7019 задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2003р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 04.06.2003р. у справі № 17-2-21/7019 скасувати.

3. Справу № 17-2-21/7019 в частині звільнення керуючого санацією та призначення нової кандидатури керуючого санацією, а також продовження строку процедури санації передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.