ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
25 листопада 2014 року
м. Київ
|
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:
головуючого Барбари В.П.,
суддів: Берднік І.С., Гуля В.С.,
Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,
Колесника П.І., Потильчака О.І.,
Шицького І.Б., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24 березня 2014 року у справі № 5002-1/2762-2011 за позовом заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна України до Лівадійської селищної ради і товариства з обмеженою відповідальністю "Здравниці України" (далі - ТОВ "Здравниці України"), за участю третіх осіб: приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ДП "Санаторій "Курпати" ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця"), про визнання недійсними рішень, договору купівлі-продажу земельної ділянки та спонукання до повернення земельної ділянки,
в с т а н о в и л а:
До Верховного Суду України звернувся заступник Генерального прокурора України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 24 березня 2014 року у справі № 5002-1/2762-2011.
Заяву мотивовано тим, що у справах № 5002-11/1625-2012, № 5002-15/2901-2012, № 2-7/363-2010 та № 2-5/15024-2007 Вищий господарський суд України, застосувавши до спірних правовідносин ті самі норми матеріального права, дійшов висновку, що припинення права постійного землекористування земельною ділянкою державної власності, здійснюється власником земельної ділянки - органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Генеральної прокуратури України, Фонду державного майна України, Міністерства юстиції України, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з нижченаведених підстав.
При вирішенні справи судами встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради від 21 квітня 1993 року № 35 курортно-оздоровчому комплексу "Курпати" (правонаступником якого є ДП "Санаторій "Курпати" ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця") видано державний акт серії КМ № 0009 ПС на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 12,79 га.
10 грудня 2002 року між Українською Федерацією профспілкових організацій - профспілкою працівників спільних підприємств і закритим акціонерним товариством "Здравниці України" (далі - ЗАТ "Здравниці України", правонаступником якого є ТОВ "Здравниці України") було укладено договір купівлі-продажу № 45, за умовами якого покупець набуває право власності на будівлю колишнього дитячого саду (складу) санаторію "Курпати" загальною площею 351,4 кв. м із прилеглими елементами благоустрою та інженерними мережами санаторію "Курпати", розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 12, літ. Ж.
Згідно з актом від 10 грудня 2002 року об'єкт за зазначеним договором передано ЗАТ "Здравниці України".
16 грудня 2002 року між Українською Федерацією профспілкових організацій - профспілкою працівників спільних підприємств і ЗАТ "Здравниці України" також укладено договір купівлі-продажу № 1605, предметом якого стала належна санаторію "Курпати" будівля кінопроектної будки загальною площею 33,5 кв. м, розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 12, літ. К.
Відповідно до акту прийманя-передачі від 16 грудня 2002 року об'єкт за зазначеним договором передано ЗАТ "Здравниці України".
Рішенням 22 сесії 4-го скликання Лівадійської селищної ради від 29 вересня 2004 року № 5 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ "Здравниці України" для реконструкції колишнього дитячого саду та кінопроектної будки у пансіонат за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 12 (літ. Ж, літ. К); припинено право постійного користування ДП "Санаторій "Курпати" ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" земельною ділянкою площею 0,3500 га, розташованою за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 12 (літ. Ж, літ. К), що перебуває у постійному користуванні санаторію "Курпати" у складі земельної ділянки загальною площею 11,1911 га; внесено зміни до державного акта на право постійного користування землею; передано ЗАТ "Здравниці України" у довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,3500 га для реконструкції колишнього дитячого саду та кінопроектної будки у пансіонат із земель рекреаційного призначення, за угіддями - землі громадського призначення.
Судами також встановлено, що зазначене рішення прийнято органом місцевого самоврядування на підставі добровільної відмови ДП "Санаторій "Курпати" ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" від права постійного користування частиною земельної ділянки площею 0,3500 га.
28 грудня 2004 року між Лівадійською селищною радою та ЗАТ "Здравниці України" укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3500 га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 12, який зареєстровано 4 лютого 2005 року у Ялтинському відділенні Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за № 040500100013.
Рішенням 27 сесії 5-го скликання Лівадійської селищної ради від 21 серпня 2008 року № 49 затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Лівадія, смт Курпати, вул. Алупкінське шосе, 12; продано ЗАТ "Здравниці України" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,3500 га, яку надано у довгострокову оренду товариству за договором оренди від 28 грудня 2004 року для реконструкції колишнього дитячого саду та кінопроекційної будки у пансіонат та на якій розташовано належні товариству об'єкти нерухомого майна; затверджено ціну продажу земельної ділянки ЗАТ "Здравниці України" у розмірі 1 849 920,00 грн на підставі висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11 квітня 2008 року № 239-08 Державної агенції земельних ресурсів України.
23 грудня 2008 року між Лівадійською селищною радою та ЗАТ "Здравниці України" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3500 га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 12 (літ. Ж, літ. К), який посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в реєстрі за № 4623.
28 вересня 2010 року ТОВ "Здравниці України" Лівадійською селищною радою видано державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 12 (літ. Ж, літ. К), який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 021000700019.
Залишаючи без змін постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 5 серпня 2013 року, а відповідно, і рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2011 року, суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходив із того, що Лівадійська селищна рада при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
На виконання постанови Ради Міністрів Української РСР "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я Української РСР" від 23 квітня 1960 року № 606 (606-60-п)
усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язано було передати у строк до 1 травня 1960 року у відання Українській республіканській Раді профспілок із метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови майно передавалося профспілковим організаціям у відання.
До переліку санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передавалися у відання Українській республіканській Раді Міністерства охорони здоров'я Української РСР увійшов і санаторій "Курпати".
Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 (506-60-п)
на території республіки введено мораторій на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.
Згідно з Указом Президії Верховної Ради України "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" від 30 серпня 1991 року № 1452-XII (1452-12)
та Законом України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ (1540-12)
майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.
Виходячи зі змісту наведених вище нормативних актів стосовно права власності держави України після розпаду Союзу РСР, право власності на майно, розташоване на території України і передане у віддання профспілковим організаціям, набула держава Україна.
Після розпаду Союзу РСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, у свою чергу, є Федерація професійних спілок України.
22 листопада 1991 року постановою президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України "Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України створено акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця".
4 грудня 1991 року між Федерацією незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України укладено установчий договір про створення акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця".
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів міста Києва від 23 грудня 1991 року № 971 зареєстровано акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця".
За таких обставин на момент створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" майно, передане йому Федерацією незалежних профспілок України, а відтак, і земельні ділянки на яких воно розташовано, перебували у державній власності, а тому могли бути відчужені виключно за згодою власника.
Положеннями статті 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); (далі - ЗК України (2768-14)
) встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, зокрема, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Відповідно до статті 16 ЗК України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Частинами третьою, четвертою статті 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Згідно з частиною другою статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Отже, виходячи зі змісту наведених вище норм, припинення права постійного землекористування ДП "Санаторій "Курпати" ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця" здійснюється власником земельної ділянки - державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.
За таких обставин заява заступника Генерального прокурора України підлягає частковому задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 24 березня 2014 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 111-23 - 111-25 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Заяву заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 24 березня 2014 року у справі № 5002-1/2762-2011 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.
|
Судді:
|
І.С. Берднік
В.С. Гуль
А.А. Ємець
Т.Є. Жайворонок
П.І. Колесник
О.І. Потильчак
І.Б. Шицький
|