Про стягнення коштів за використування природного газу - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі – ПАТ "Укрнафта") про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 2 квітня 2013 року в справі № 20/386 за позовом ПАТ "Укрнафта" до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (далі – ПАТ "Гадячгаз"), третя особа – національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про стягнення коштів,

У грудні 2007 року відкрите акціонерне товариство "Укрнафта", у подальшому перейменоване на ПАТ "Укрнафта", звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відкрите акціонерне товариство "Гадячгаз", у подальшому перейменоване на ПАТ "Гадячгаз", здійснювало відбір належного позивачеві газу із внутрішньопромислових трубопроводів ПАТ "Укрнафта" без погодження з останнім. Після збільшення позовних вимог ПАТ "Укрнафта" просило стягнути з ПАТ "Гадячгаз" вартість 11 078,260 тис. м куб. природного газу у розмірі 12 762 155 грн 52 коп.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 2 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11 червня 2009 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Гадячгаз" на користь ПАТ "Укрнафта" вартість 11 078,260 тис. м куб. природного газу у розмірі 12 762 155 грн 52 коп.; вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Верховного Суду України від 13 серпня 2009 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 11 червня 2009 року за касаційною скаргою ПАТ "Гадячгаз".

У червні 2011 року ПАТ "Гадячгаз" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви послалося на те, що 20 квітня 2011 року ним отримано роз’яснення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі – Міненерго) та Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі – НКРЕ), згідно з яким вартість спожитого газу має розраховуватися за іншою формулою і повинна становити 1 841 214 грн 43 коп.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 4 липня 2011 року в задоволенні заяви ПАТ "Гадячгаз" відмовлено у зв’язку із тим, що надані у листах Міненерго та НКРЕ роз’яснення, на які посилається ПАТ "Гадячгаз", не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК (1798-12) України); постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року залишено без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 7 травня 2012 року ПАТ "Гадячгаз" повернуто заяву від 13 квітня 2012 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року у зв’язку із закінченням встановленого ст. 113 ГПК України строку подання такої заяви.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 серпня 2012 року ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 7 травня 2012 року скасовано, справу передано до апеляційного суду для розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2012 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 2 квітня 2013 року, заяву ПАТ "Гадячгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року задоволено. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року скасовано, резолютивну частину постанови викладено у новій редакції: апеляційну скаргу ПАТ "Укрнафта" задоволено частково; скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 2 грудня 2008 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ПАТ "Гадячгаз" на користь ПАТ "Укрнафта" вартості 11 078,260 тис. м куб. природного газу у розмірі 1 841 214 грн 43 коп. і прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково – стягнуто з ПАТ "Гадячгаз" на користь ПАТ "Укрнафта" вартість 11 078,260 тис. м куб. природного газу у розмірі 1 841 214 грн 43 коп.; в іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 2 грудня 2008 року залишено без змін; вирішено питання про судові витрати.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 16 вересня 2013 року, від 12 березня 2014 року, від 28 травня 2014 року відмовлено у допуску справи до провадження Верховного Суду України за заявами ПАТ "Укрнафта" про перегляд постанови Вищого господарського Суду України від 2 квітня 2013 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 вересня 2014 року ПАТ "Укрнафта" поновлено строк для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського Суду України від 2 квітня 2013 року, справу № 20/386 допущено до провадження Верховного Суду України.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 2 квітня 2014 року з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ПАТ "Укрнафта" просить скасувати постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2012 року та Вищого господарського суду України від 2 квітня 2013 року, і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Гадячгаз" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм ст. 112 ГПК України та ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ).

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що мало наслідком ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник надав копії постанов Вищого господарського суду України від 1 квітня 2014 року у справі № 5023/6244/11(19/87-10), від 16 жовтня 2012 року у справі № 6/98-08-2634, від 18 березня 2014 року у справі № 908/3078/13, від 17 січня 2012 року у справі № 6/17-1265-2011.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 111-14 ГПК України Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Посилаючись на постанови Вищого господарського суду України від 1 квітня 2014 року у справі № 5023/6244/11(19/87-10) та від 16 жовтня 2012 року у справі № 6/98-08-2634, заявник зазначає про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст. 112 ГПК України щодо визнання обставин нововиявленими.

Разом із тим відповідно до ст. 111-16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Тобто перегляд рішень суду касаційної інстанції можливий лише з підстав неоднакового застосування норм матеріального, а не процесуального права.

Ураховуючи, що норма ст. 112 ГПК України є процесуальною, підстави для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 квітня 2013 року в цій частині відсутні.

Крім того, положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України регулюють правовідносини щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

У справі, що переглядається, суд касаційної інстанції не посилався на наведені норми матеріального права, хоча погодився з висновками апеляційного суду, який стягнув із ПАТ "Гадячгаз" на користь ПАТ "Укрнафта" кошти за позадоговірний відбір газу із внутрішньопромислових трубопроводів ПАТ "Укрнафта" без погодження з останнім.

Із наданих заявником для порівняння постанов вбачається, що Вищий господарський суд України дійшов наступних висновків:

– у справі № 908/3078/13 (постанова від 18 березня 2014 року) – про наявність підстав для стягнення з відповідача (власника вбудованого нежитлового приміщення – споживача теплової енергії) на користь позивача (постачальника теплової енергії) коштів за спожиту без укладення договору теплову енергію, розрахованих відповідно до рішень виконавчого комітету міської ради про встановлення тарифів на послуги опалення та про початок і закінчення опалювального сезону. Таке рішення суд обґрунтував наявністю підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України;

– у справі № 16/17-1265-2011 (постанова від 17 січня 2012 року) – про наявність підстав для стягнення з відповідача (орендодавця ємностей для зберігання нафтопродуктів) на користь позивача (орендаря – власника нафтопродуктів) коштів за дизельне паливо, яке належало позивачеві, зберігалося у належних орендодавцеві ємностях, опломбованих позивачем, але було втрачено з вини відповідача. Розрахунок коштів, які підлягають стягненню, зроблено відповідно до довідки торгово-промислової палати, проти чого відповідач не заперечував. Таке рішення суд обґрунтував наявністю підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Отже, як у справі, що переглядається, так і в наданих для порівняннях постановах суд касаційної інстанції однаково застосував положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

За таких обставин посилання заявника на неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права є безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 111-26 ГПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

З огляду на викладене заява ПАТ "Укрнафта" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 2 квітня 2013 року в справі № 20/386 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 111-16, 111-23, 111-24, 111-26 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 2 квітня 2013 року в справі № 20/386.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України.