Про розірвання договору підряду і стягнення заборгованості - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства "Київський механічний завод іграшок імені М.Ф. Ватутіна" (далі - ПАТ "Київський механічний завод іграшок імені М.Ф. Ватутіна") про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 липня 2014 року у справі № 910/12023/13 за позовом приватного акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" (далі - ПАТ "Київська будівельна компанія "Київбудком") до ПАТ "Київський механічний завод іграшок імені М.Ф. Ватутіна" про розірвання договору та стягнення суми,

25 червня 2013 року ПАТ "Київська будівельна компанія "Київбудком" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ПАТ "Київський механічний завод іграшок імені М.Ф. Ватутіна" про розірвання договору підряду від 3 жовтня 2006 року № 192 (далі - Договір) і стягнення заборгованості в сумі 5 105 408,25 грн, з яких: 3 407 927,89 грн - сума основного боргу, 510 741,47 грн - пеня, 373 407,21 грн - 3 % річних, 549 361,17 грн - інфляційні втрати, 263 970,51 грн - збитки.

Позовні вимоги мотивовано істотним порушенням відповідачем умов Договору у зв'язку із зупиненням на невизначений строк фінансування будівництва об'єкта, що унеможливлює його здачу в експлуатацію, і неналежним виконанням зобов'язань за Договором у частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року позов задоволено. Розірвано Договір, стягнуто з ПАТ "Київський механічний завод іграшок імені М.Ф. Ватутіна" на користь ПАТ "Київська будівельна компанія "Київбудком" 3 407 927,89 грн основного боргу, 510 741,47 грн пені, 373 407,21 грн 3 % річних, 549 361,17 грн інфляційних втрат, 263 970,51 грн збитків.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2014 року рішення господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 2 липня 2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову щодо розірвання Договору, стягнення боргу в сумі 3 407 927,89 грн, 263 970,51 грн збитків скасовано та в цій частині залишено в силі рішення господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року. У решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2014 року залишено без змін.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання Договору, стягнення основної суми заборгованості та збитків на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов Договору та невиконанням обов'язків з фінансування; залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції на підставі пунктів 23.2, 23.4 Договору в частині відмови у стягненні пені, інфляційних втрат, 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості.

ПАТ "Київський механічний завод іграшок імені М.Ф. Ватутіна" відповідно до статті 111-19 Господарського процесуального кодексу України подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 липня 2014 року у справі № 910/12023/13 на підставі неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, а саме статті 22, частини 1 статті 530, частини 1 статті 614 ЦК України, статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ).

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції наведених норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України: від 17 грудня 2013 року у справі № 19/079-12 (rs36208352) , від 6 липня 2011 року у справі № 6/005-10, від 15 червня 2011 року у справі № 6/004-10 та від 21 листопада 2006 року у справі № 06-05/1909 (rs309472) , в яких висловлено позицію про те, що оскільки умовами договору підряду передбачено виплату гарантійних внесків, утриманих замовником на підставі договору, лише після введення об'єкта будівництва в експлуатацію і підписання відповідного акта, то строк для повернення зазначених коштів не настав, а відповідно, підстави для задоволення позову про стягнення коштів відсутні та копію постанови Вищого господарського суду України від 21 листопада 2013 року у справі № 17/114/13-17/115/14(11/181/24/21-11/185/29), в якій суд касаційної інстанції зауважив про можливість віднесення понесених позивачем витрат на оплату праці охоронців майна (об'єкта будівництва) до збитків у розумінні статті 22 ЦК України та їх відшкодування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом розгляду у цій справі є вимога позивача про розірвання Договору, стягнення утриманої суми і нарахованих на неї штрафних санкцій на підставі частини 2 статті 625 ЦК України та збитків, понесених позивачем у зв'язку із забезпеченням охорони об'єкта будівництва.

Згідно з приписами статей 526 ЦК України та 193 ГК України (436-15) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України (436-15) , іншими законами або договором.

Господарськими судами встановлено, що 3 жовтня 2006 року між ВАТ "Київський механічний завод іграшок імені М.Ф. Ватутіна" (Замовник), правонаступником якого є ПАТ "Київський механічний завод іграшок імені М.Ф. Ватутіна", та закритим акціонерним товариством "Київська будівельна компанія "Київбудком" (Генеральний підрядник), правонаступником якого є ПАТ "Київська будівельна компанія "Київбудком", укладено Договір, за умовами якого Генеральний підрядник зобов'язався виконати роботи з капітального будівництва об'єкта - житлового комплексу з магазинами, офісами, приміщеннями побутового характеру і підземним паркінгом по вул. Боженко, 75-77, вул. Володимиро-Либідській, 21-17, вул. Антоновича, 118, загальною площею 55 903,63 м2, і здати їх Замовнику в порядку та строки, визначені Договором.

Відповідно до пункту 4.1 Договору договірна ціна виконання робіт становить 90 241 395,02 грн, а здача об'єкта в експлуатацію мала відбутись з 1 травня по 1 липня 2009 року (пункт 6.1 Договору).

Згідно з пунктом 21.1 Договору Замовник зобов'язаний забезпечити безперервне фінансування робіт відповідно до графіка фінансування. Водночас у випадку відсутності грошових коштів на фінансування робіт Замовник має право запропонувати Генеральному підряднику призупинити будівельні роботи (пункт 28.3 Договору).

Листами від 27 листопада 2008 року та від 2 березня 2009 року відповідач звернувся до позивача з проханням тимчасово призупинити всі роботи з будівництва об'єкта у зв'язку зі світовою фінансовою кризою, відповідно, з 1 грудня 2008 року по 1 березня 2009 року та з 1 березня по 1 червня 2009 року.

Судами встановлено, що після закінчення строку тимчасового призупинення будівельних робіт, із 1 червня 2009 року, Замовник ухиляється від фінансування будівельних робіт, внаслідок чого Генеральний підрядник несе збитки і витрати.

Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Висновок суду касаційної інстанції щодо розірвання Договору є правильним, оскільки несплата заборгованості та припинення фінансування будівництва з вини Замовника є істотним порушенням умов Договору, що унеможливлює закінчення будівництва об'єкта і здачу його в експлуатацію Генеральним підрядником, завдаючи останньому збитків і витрат і позбавляє його того, на що він розраховував при укладенні Договору.

Розрахунки між сторонами за виконані та прийняті Замовником роботи здійснюються щомісячно, шляхом проміжних платежів на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт і довідок про їх вартість (пункт 23.1 Договору).

Забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань здійснюється Замовником шляхом утримання 5 % від суми платежу і сумарно становить 5 % від договірної ціни (пункти 23.2, 23.4 Договору).

Кінцевий розрахунок за завершені роботи з Генеральним підрядником Замовник здійснює протягом 6 робочих днів із дня прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта (пункт 23.5 Договору).

Генеральний підрядник виконав комплекс будівельно-монтажних робіт з капітального будівництва об'єкта на загальну суму 36 832 200,68 грн, прийнятих Замовником на підставі підписаних обома сторонами актів прийому виконаних робіт і довідок про їх вартість.

Сума утриманих коштів Замовником за Договором становить 3 407 927,89 грн.

Пунктом 28.9 Договору визначено, що при розірванні Договору незавершене будівництво передається Замовнику в обумовлені строки (30 календарних днів), а Замовник оплачує Генеральному підряднику вартість фактично виконаних і прийнятих Замовником робіт і використаних матеріалів та обладнання, у тому числі витрат на прибирання з будмайданчика всіх тимчасово використовуваних механізмів, приладів і обладнання з вирахуванням суми штрафних санкцій, якщо такі були.

Отже, стягнення зазначеної заборгованості за фактично виконані та прийняті роботи Замовником на користь Генерального підрядника у зв'язку з розірванням Договору є обґрунтованим і законним.

Пунктом 28.8 Договору передбачено, що сторона, з вини якої роботи зупиняються, повинна відшкодувати іншій стороні фактично і документально підтверджені витрати і збитки, спричинені цією обставиною.

Судом першої інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, встановлено факт доведення позивачем наявності причинового зв'язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 263 970,51 грн, завданих у зв'язку із забезпеченням об'єкта будівництва охороною починаючи із 1 грудня 2008 року по 28 квітня 2012 року.

За таких обставин Судова палата у господарських справах Верховного Суду України відмовляє у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 2 липня 2014 року у справі № 910/12023/13.

Керуючись статтями 111-23 - 111-26, 111-28 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Відмовити у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Київський механічний завод іграшок імені М.Ф. Ватутіна" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 липня 2014 року у справі № 910/12023/13.