Судова палата у господарських справах Верховного Суду України 

у складі:

головуючого                     Барбари В.П.,

суддів:                         Балюка М.І., Берднік І.С., 

                                Гуля В.С., Потильчака О.І., 

                                Шицького І.Б., –

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "МетЕкс" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 4 березня 2014 року у справі № 908/1689/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МетЕкс" до приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Запорізької філії, приватного підприємства "АМТЕК-А", Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсталь МЦ", реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції, про визнання недійсними прилюдних торгів,

У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "МетЕкс" (далі – ТОВ "МетЕкс") звернулося до господарського суду Запорізької області із позовом до приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Запорізької філії (далі – ПП "СП "Юстиція"), приватного підприємства "АМТЕК-А" (далі – ПП "АМТЕК-А"), в якому просило:

– визнати недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсталь МЦ" (далі – ТОВ "Інтерсталь МЦ") – ділянки кольорового лиття загальною площею 1 388,70 кв. м (інв. № 6) за адресою: місто Запоріжжя, вул. Гладкова, 2, – проведені 28 лютого 2013 року ПП "СП "Юстиція", результати яких оформлено протоколом № 05/346/12/А-1;

– визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане нотаріусом на ім’я ПП "АМТЕК-А".

Позовні вимоги мотивовано тим, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна було проведено із грубим порушенням законодавства, що потягло за собою незаконну видачу нотаріусом покупцю свідоцтва про придбання цього нерухомого майна з прилюдних торгів.

Ухвалами господарського суду Запорізької області від 16 травня 2013 року та 31 липня 2013 року до участі у справі залучено Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі – Ленінський ВДВС ЗМУЮ), товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсталь" (далі – ТОВ "Інтерсталь"), реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30 серпня 2013 року позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2013 року рішення господарського суду Запорізької області від 30 серпня 2013 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено ТОВ "МетЕкс" у задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 4 березня 2014 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2013 року залишено без змін.

Суд касаційної інстанції виходив із того, що підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі – Тимчасове положення). Водночас порушення положень статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі – закон № 606-XIV (606-14) ) при проведенні прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки зазначеним Законом встановлено загальні правові засади організації і діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їх права та обов'язки, у тому числі права стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження, натомість дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 4 березня 2014 року з підстав, передбачених пунктом 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі – ГПК (1798-12) України), ТОВ "МетЕкс", посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень статей 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 2.6, 2.7 Тимчасового положення, при вирішенні аналогічних судових справ, просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 4 березня 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2013 року, а рішення господарського суду Запорізької області від 30 серпня 2013 року залишити в силі.

На обґрунтування неоднаковості застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ТОВ "МетЕкс" долучило до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 14 березня 2012 року у справі № 14/5025/1493/11, від 3 квітня 2013 року у справі № 20/5005/2406/2012, від 16 жовтня 2013 року у справі № 5011-64/11298-2012 та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2011 року у справі № 6-10292св11.

Так, Вищий господарський суд України у постанові від 14 березня 2012 року у справі № 14/5025/1493/11 за аналогічних правовідносин погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову і визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки ці торги було проведено з порушенням вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" – при їх проведенні було застосовано звіт про оцінку майна, який втратив свою чинність, що є підставою для визнання таких торгів недійсними.

Вирішуючи питання про допуск господарської справи № 908/1689/13 до провадження Верховного Суду України, Вищий господарський суд України не взяв до уваги посилання заявника на постанови Вищого господарського суду України від 3 квітня 2013 року у справі № 20/5005/2406/2012 та від 16 жовтня 2013 року у справі № 5011-64/11298-2012, оскільки зазначеними постановами рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справи передано на новий розгляд до господарських судів першої інстанції, тобто спір остаточно не вирішено. Також Вищий господарський суд України не взяв до уваги і посилання заявника на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2011 року у справі № 6-10292св11, зі змісту якої вбачається, що судом касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права, оскільки рішення у цій справі суд касаційної інстанції прийняв залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та обґрунтування позовних вимог.

Ухвалою від 14 липня 2014 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу № 908/1689/13 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 4 березня 2014 року.

У справі, що розглядається, встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29 жовтня 2009 року у справі № 8/289/09 частково задоволено позовні вимоги ТОВ "МетЕкс", стягнуто з ТОВ "Інтерсталь МЦ" на користь ТОВ "МетЕкс" 330 000,00 грн основного боргу, 64 360,00 грн втрат від інфляції грошових коштів, 15 229,00 грн річних процентів, 4 304,00 грн судових витрат.

На виконання зазначеного рішення судом першої інстанції видано наказ від 27 листопада 2009 року, а постановою Ленінського ВДВС ЗМУЮ від 15 березня 2011 року відкрито виконавче провадження.

Постановою від 23 березня 2011 року виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу приєднано до зведеного виконавчого провадження № 221.

2 липня 2012 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ЗМУЮ складено акт опису та арешту майна ТОВ "Інтерсталь МЦ", відповідно до якого описано та накладено арешт на майно боржника, зокрема, ділянку кольорового лиття (інв. № 6) загальною площею 1 388,70 кв. м за адресою: місто Запоріжжя, вул. Гладкова, 2.

Для визначення ринкової вартості цього майна державним виконавцем Ленінського ВДВС ЗМУЮ постановою від 19 липня 2012 року експертом, суб'єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні було призначено Турову І.Г. Зобов'язано Турову І.Г. надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна з питань визначення початкової вартості для реалізації майна з публічних торгів.

На виконання цієї постанови складено звіт про оцінку будівлі ділянки кольорового лиття (інв. № 6). Дата оцінки – 23 липня 2012 року. Згідно із цим звітом про оцінку вартість арештованого майна – об'єкта нерухомості становить 1 140 561,00 грн (без ПДВ).

19 грудня 2012 року між Ленінським ВДВС ЗМУЮ та ПП "СП "Юстиція" в особі директора Запорізької філії укладено договір № 05/346/12/А про надання послуг з реалізації арештованого нерухомого майна.

За актом № 05/346/12/А передачі арештованого майна від 19 грудня 2012 року зазначене нерухоме майно було прийнято ПП "СП "Юстиція" на аукціон (прилюдні торги) за заявкою державного виконавця з визначеною в звіті про оцінку початковою вартістю нерухомого майна.

Прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, вартістю 1 140 561,00 грн, були призначені на 8 січня 2013 року, проте не відбулися через відсутність купівельного попиту, у зв'язку з чим 18 січня 2013 року державним виконавцем було проведено уцінку майна на 1 %. Вартість майна з урахуванням уцінки становила 129 155,39 грн (акт уцінки майна від 18 січня 2013 року).

Повторні прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ "Інтерсталь МЦ" зі стартовою вартістю майна 1 129 155,39 грн були призначені на 11 лютого 2013 року, однак також не відбулися через відсутність купівельного попиту, у зв’язку з чим державним виконавцем було проведено повторну уцінку арештованого майна на 50 % від початкової вартості з урахуванням уцінки.

Згідно з актом уцінки майна від 11 лютого 2013 року вартість майна з урахуванням повторної уцінки становила 570 280,50 грн.

Арештоване нерухоме майно було реалізовано на прилюдних торгах 28 лютого 2013 року, про що складено протокол № 05/346/12/А-1.

Відповідно до цього протоколу переможцем прилюдних торгів стало ПП "АМПЕК-А".

Предметом позову є визнання прилюдних торгів від 28 лютого 2013 року недійсними, а судом встановлено порушення при їх проведенні вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" щодо оцінки арештованого нерухомого майна.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить з наступного.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № 606-ХIV (606-14) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) (далі – Інструкція).

Законом № 606-ХIV (606-14) встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Закону № 606-ХІV (606-14) й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ), такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення – статті 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження"), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням.

Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України "Про нотаріат").

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1–3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Господарськими судами у справі, що розглядається, таких порушень не встановлено.

Що стосується порушень вимог статті 58 Закону № 606-ХІV, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Із наведеного вище випливає, що висновок суду касаційної інстанції про відсутність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними у зв’язку з порушенням державним виконавцем вимог статті 58 Закону № 606-ХІV ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 4 березня 2014 року не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 111-16, 111-23, 111-24, 111-26 ГПК України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "МетЕкс" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 4 березня 2014 року у справі № 908/1689/13.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .