804/3109/16 Про визнання протиправною бездіяльності ДПС по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за відповідний період - 18.12.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Гончарової І.А. від 31 серпня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А. від 25 січня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Предметом розгляду судів у справі були позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інвест Буд" (далі - позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач 1, Інспекція), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2, ДФС) про: 1) визнання протиправною бездіяльності відповідачів по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за період з січня 2014 року по червень 2015 року у розмірі 1968062 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ); 2) зобов`язання Інспекції та ДФС збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за період з січня 2014 року по червень 2015 року у розмірі 1968062 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

У позовній заяві Товариство посилалося на те, що рішення Інспекції від 21 січня 2015 року №7 про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ скасовано в судовому порядку, а тому вважає, що нездійснення у зв`язку із таким анулюванням автоматичного збільшення від`ємного значення ПДВ у системі електронного адміністрування на суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних та яка була відображена Товариством у поданій до податкового органу декларації з ПДВ за червень 2015 року, є порушенням вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року позов Товариства задоволено; визнано протиправною бездіяльність відповідачів по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за період з січня 2014 року по червень 2015 року у розмірі 1968062 грн. у системі електронного адміністрування ПДВ; зобов`язано відповідачів збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за період з січня 2014 року по червень 2015 року у розмірі 1968062 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Рішення суду обґрунтовано тим, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року по справі №804/2539/15, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції від 21 січня 2015 року №7 про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ. За таких обставин, за висновком суду, сформовані у поданій позивачем до контролюючого органу та прийнятій останнім податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року показники мали бути враховані відповідачами при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у сумі 1968062 грн., однак відповідних дій вчинено не було, чим допущено протиправну бездіяльність.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 січня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково; визнав протиправною бездіяльність відповідачів по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за період з січня 2015 року по червень 2015 року у розмірі 1907904 грн. у системі електронного адміністрування ПДВ; зобов`язав відповідачів збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за період з січня 2015 року по червень 2015 року у розмірі 1907904 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з систему електронного адміністрування ПДВ; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції погодився із позицією Дніпропетровського окружного адміністративного суду про те, що після початку роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатному режимі на постійній основі, отримавши податкові декларації з ПДВ за лютий 2015 року - червень 2015 року, які прийняті контролюючим органом, відповідачами протиправно не забезпечено відображення їх показників у цій системі, однак зазначив, що фактичний залишок суми від`ємного значення податку по декларації за червень 2015 року та, відповідно, суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складає 1907904 грн.

Водночас підставою для скасування апеляційний судом рішення суду першої інстанції у повному обсязі стало порушення останнім норм процесуального права внаслідок вирішення справи, предметом оскарження в якій є бездіяльність центрального органу виконавчої влади (ДФС), суддею одноособово, а не колегією у складі трьох суддів, як це було передбачено частиною першою статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення; далі - КАС України (2747-15) ).

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 2 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ДФС посилається на помилковість позиції судів у даній справі про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Доводи касаційної скарги по суті зводяться до того, що у разі анулювання реєстрації особи платником ПДВ за ініціативою контролюючого органу, то така особа з цього моменту і до прийняття судом рішення про скасування відповідного рішення контролюючого органу втрачає право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування, така особа податкову звітність у зазначений період не подає, а тому вважає, що підстави для збільшення суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за період з січня 2015 року по червень 2015 року відсутні.

Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке просить залишити без змін, - обґрунтованим та законним. По суті зазначило про безпідставність доводів ДФС про втрату позивачем права на формування податкового кредиту з моменту анулювання його реєстрації платником ПДВ, адже підприємством у декларації за червень 2015 року відображено суму податкового кредиту (від`ємного значення податку), який сформований до анулювання реєстрації платником ПДВ на підставі вже виписаних та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з 18 жовтня 2007 року є платником ПДВ.

Водночас встановлено, що 21 січня 2015 року Інспекцією прийнято рішення №7 про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ на підставі підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Позивач не погодився із згаданим рішенням контролюючого органу і оскаржив його у судовому порядку. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 06 травня 2015 року у справі №804/2539/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року, визнав протиправним та скасував рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ від 21 січня 2015 року №7. Рішення суду набрало законної сили.

Згідно відповіді Інспекції, наданої у листі від 09 лютого 2016 року за №2496/10/04-61-11-01, на виконання рішення суду до реєстру внесено запис про реєстрацію Товариства платником ПДВ з 18 жовтня 2007 року, індивідуальний податковий номер - 334225704650.

18 лютого 2016 року позивачем подано до Інспекції: податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року та додатки до неї (згідно квитанції №2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу 9275830184), в якій задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 1968062 грн. (рядок 21 декларації); податкову декларацію з ПДВ за березень 2015 року та додатки до неї (згідно квитанції №2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу 9275830866), в якій задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 1968062 грн. (рядок 21 декларації); податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 року та додатки до неї (згідно квитанції №2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу: 9275830982), в якій задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 1968062 грн. (рядок 21 декларації); податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року та додатки до неї (згідно квитанції №2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу: 9275832044), в якій задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 1968062 грн. (рядок 21 декларації).

Цього ж дня Товариством подано до контролюючого органу: податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року та додатки до неї (згідно квитанції №2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу: 9275832194), в якій задекларовано від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду, у сумі 1968062 грн. (рядок 16 декларації), від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 1968062 грн. (рядок 21 декларації); податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року та додатки до неї (згідно квитанції №2 документ доставлено до районного рівня, реєстраційний номер документу: 9275832208), в якій задекларовано від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду, у сумі 1968062 грн. (рядок 16 декларації).

У зв`язку з тим, що за поданою податковою звітністю за червень 2015 року коригування від`ємного значення у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось, позивач звертався до ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Інспекції із відповідними листами, в яких просив надати пояснення з цього приводу.

Листом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19 травня 2016 року за №2920/10/04-36-12-0116 повідомило, що у зв`язку з виключенням Товариства з реєстру платників ПДВ згідно рішення №7 податкова звітність з ПДВ за лютий-грудень 2015 року не підлягала подачі до контролюючого органу, тому законодавчі підстави відображення від`ємного значення у системі електронного адміністрування ПДВ, яке здійснювалось лише згідно податкової звітності з ПДВ за червень 2015 року, у органів ДФС відсутні. При цьому повідомлено про збереження права на врахування залишку від`ємного значення за податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд дійшов висновку про таке.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V ПК України (2755-17) , якою доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) , що набрав чинності 01 січня 2015 року.

Так, згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.

На виконання приписів вказаної норми ПК України (2755-17) постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (569-2014-п) (далі - Порядок №569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно пункту 1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

За змістом же приписів пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ?НаклОтр та ?НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми ?Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

При цьому у відповідності до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (2755-17) за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. В такому випадку суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Вказана процедура деталізована у пункті 9-1 Порядку №569 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від`ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, та залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року. Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте. ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

Водночас нормою пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (2755-17) (в редакції, чинній з 29 липня 2015 року) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16 липня 2015 року №643-VIII (643-19) зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що з набранням 29 липня 2015 року чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16 липня 2015 року №643-VIII (643-19) , яким зазначені положення ПК України (2755-17) були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування ПДВ платникам податків було "обнулено" значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в пункті 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (2755-17) випадках, за змістом підпункту 4 якого визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податків за червень 2015 року.

Як вже згадувалось вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що у лютому 2016 року Товариство подало до Інспекції податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, в якій задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 1968062 грн. (рядок 21 декларації). При цьому апеляційним судом додатково встановлено, що згідно уточнюючих розрахунків від 21 березня 2016 року підприємством зменшено суму податкового кредиту й фактичний залишок від`ємного значення по декларації з ПДВ за червень 2015 року становить 1907904 грн.

Обставин невизнання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ та уточнюючих розрахунків до неї податковою звітністю або ж встановлення невідповідності задекларованих Товариством показників судами попередніх інстанцій не встановлено і відповідачі на такі не посилалися.

Причиною ж невідображення у системі електронного адміністрування ПДВ задекларованої позивачем у декларації з ПДВ за червень 2015 року суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), слугував факт анулювання реєстрації Товариства платником ПДВ за рішенням Інспекції від 21 січня 2015 року №7.

У зв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з приписами частини першої статті 72 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов`язковим для виконання та поширюється на всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. При цьому одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Водночас рішення суду про визнання протиправним та скасування правового акта індивідуальної дії (рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника ПДВ), яке набрало законної сили, означає, що такий акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, у тому числі до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За встановлених у цій справі обставин набрання законної сили постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі №804/2539/15, у відповідності до якої визнано протиправними та скасовано рішення податкового органу про анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ від 21 січня 2015 року №7, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що податкова декларація за червень 2015 року, подана позивачем до податкового органу, є податковою звітністю з ПДВ, а отже сформовані у ній показники мали б бути враховані контролюючим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення. Нездійснення таких дій свідчить про допущення протиправної бездіяльності.

Наведені ж у касаційній скарзі доводи ДФС не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а також не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або порушення процесуальних норм.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки у цій справі судом апеляційної інстанції було скасовано повністю постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов Товариства задоволено частково, а також відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року підлягає залишенню без змін.