Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого:                         Барбари В.П.,

суддів:                              Балюка М.І., Жайворонок Т.Є., 

                                     Шицького І.Б., Берднік І.С., 

                                     Колесника П.І., Фесенка Л.І., -

                                     Ємця А.А., Потильчака О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву управління Пенсійного фонду України в місті Охтирці та Охтирському районі Сумської області про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2013 року в справі № 6/108-09 за заявою управління Пенсійного фонду України в місті Охтирці та Охтирському районі Сумської області до відкритого акціонерного товариства «Охтирсільмаш» про банкрутство,

У червні 2013 року управління Пенсійного фонду України в місті Охтирці та Охтирському районі Сумської області (далі - УПФУ) звернулося до господарського суду Сумської області із заявою до відкритого акціонерного товариства «Охтирсільмаш» (далі - ВАТ «Охтирсільмаш») про визнання поточними кредиторських вимог у розмірі 17 100 грн 45 коп., зокрема: заборгованості з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 7 455 грн 81 коп. за квітень 2013 року, заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 3 020 грн 55 коп. і 6 624 грн 09 коп. за травень 2013 року, та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Заяву обґрунтовано розрахунком поточних кредиторських вимог із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02 липня 2013 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2013 року, визнано вимоги УПФУ в повному обсязі та включено їх до 4 черги реєстру вимог кредиторів.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що ці вимоги є поточними, доведені доказами та обґрунтовані.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2013 рокуухвалу господарського суду Сумської області від 02 липня 2013 року тапостанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2013 року скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви УПФУ відмовлено.

Висновки суду касаційної інстанції ґрунтуються на положеннях частини 1 статті 23 та статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), за змістом яких вимоги УПФУ не є поточними, оскільки виникли після прийняття постанови суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, під час якої нових зобов'язань у банкрута не виникає.

УПФУ в порядку статті - 111-19 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2013 року в справі № 6/108-09 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частини 1 статті 111-16 ГПК), а саме: частини 1 статті 23, статті 31 Закону, статей 1, 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування заяви надано копію постанови Вищого господарського суду України від 15 грудня 2011 року в справі № 10/170-07 (за текстом № 12/133-09 (rs19979677) ), в якій викладено протилежну правову позицію - суд касаційної інстанції визнав і включив до реєстру вимог кредиторів боржника заявлені в порядку статті 23 Закону вимоги УПФУ, що виникли після визнання боржника банкрутом та у період ліквідаційної процедури банкрута.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21 січня 2014 року справу допущено до провадження Верховного Суду України.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата вважає, що заяване підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02 липня 2009 року порушено провадження у справі № 6/108-09 про банкрутство ВАТ «Охтирсільмаш».

Постановою господарського суду Сумської області від 24 січня 2012 року припинено процедуру санації боржника, визнано ВАТ «Охтирсільмаш» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Cудами встановлено, що станом на травень 2013 року ВАТ «Охтирсільмаш» продовжує нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, та не відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій згідно зі списками № 1 та № 2.

Предметом розгляду в цій справі є визнання поточними кредиторських вимог УПФУ ліквідатором ВАТ «Охтирсільмаш» і включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Статтею 1 Закону визначено поняття кредитора, конкурсного кредитора та поточного кредитора.

Із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури згідно з частиною 1 статті 23 Закону вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

За змістом частини 1 статті 25 Закону ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, є неоплаченими та заявлені кредитором упродовж строку ліквідаційної процедури, передбаченого частиною 2 статті 22 Закону.

Таким чином, наведеними нормами Закону визначено, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до заяви УПФУ про визнання поточними кредиторських вимог заборгованість з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та витрат на доставку пільгових пенсій виникла після визнання постановою господарського суду Сумської області від 24 січня 2012 року боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Отже, ці вимоги касаційний суд обґрунтовано не визнав поточними, оскільки вони мали місце після визнання боржника банкрутом і запровадження ліквідаційної процедури, під час якої нових зобов'язань не виникає.

За таких обставин Судова палата у господарських справах Верховного Суду України відмовляє у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2013 року в справі № 6/108-09.

Керуючись статтями 111-23, 111-24, 111-26 ГПК України, Судова палата

У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в місті Охтирці та Охтирському районі Сумської області відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 111-16 ГПК України.