3-37гс12 Про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» (далі - ПАТ «СК «Лемма») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20 грудня 2011 року в справі № 5023/4833/11 (rs20005709) за позовом публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» (далі - ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг») до публічного акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка» (далі - ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка»), ПАТ «СК «Лемма» про стягнення 4475 грн 88 коп.,

У червні 2012 року до Верховного Суду України звернулося ПАТ «СК «Лемма» із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 20 грудня 2011 року в справі № 5023/4833/11 (rs20005709) з підстав, передбачених пунктом 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.

Заява мотивована тим, що суд касаційної інстанції у цій справі, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову, застосувавши до спірних правовідносин положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (1961-15) , статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 261, 993, 1191, 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), висловив правову позицію про те, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, а не з моменту настання страхового випадку.

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, на думку ПАТ «СК «Лемма», ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 5 березня 2012 року у справі № 12/207 (di_524119) , у якій суд касаційної інстанції, застосувавши до подібних правовідносин ті самі норми матеріального права, висловив правову позицію про те, що перебіг строку позовної давності за спірними зобов'язаннями починається з моменту виникнення страхового випадку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ПАТ «СК «Лемма», перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні справи судом установлено, що 17 квітня 2008 року по пров. Молчанівському в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля ГАЗ-3307, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах із ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка», та автомобіля Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого зазначений транспортний засіб було пошкоджено.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 червня 2008 року водія автомобіля ГАЗ-3307 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення пункту 12.3 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Автомобіль Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6, згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту від 11 грудня 2007 року застраховано закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (далі - ЗАТ «СК «ВУСО»), яке 12 червня 2008 року здійснило виплату страхувальнику страхового відшкодування в сумі 10 670 грн 10 коп.

Цивільно-правова відповідальність ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка» - власника автомобіля ГАЗ-3307, державний номерний знак НОМЕР_1, - відповідно до поліса № ВА/1919768 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20 квітня 2007 року застрахована ПАТ «СК «Лемма», яке 10 лютого 2009 року виплатило ЗАТ «СК «ВУСО» на відшкодування збитків 6194 грн 22 коп.

23 грудня 2009 року між ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» та ЗАТ «СК «ВУСО» укладено договір відступлення права вимоги, яке виникло у останнього на підставі статті 27 Закону України «Про страхування» у зв'язку з виплатами страхових відшкодувань за договорами добровільного страхування наземного транспорту до осіб, відповідальних за заподіяні збитки.

Оскільки ПАТ «СК «Лемма», як особа на яку в даному випадку покладено обов'язок по відшкодуванню збитків, не в повному обсязі відшкодувало збитки, понесені ЗАТ «СК «ВУСО» у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» 9 червня 2011 року звернулося до суду з відповідним позовом.

Заперечуючи проти позову, ПАТ «СК «Лемма» посилалося на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки, на думку відповідача, перебіг строку позовної давності за спірними зобов'язаннями починається з моменту виникнення страхового випадку.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону ЗАТ «СК «ВУСО» після виплати страхового відшкодування отримало право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, яке згідно з договором про відступлення права вимоги від 23 грудня 2009 року перейшло до ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг».

За таких обставин суд касаційної інстанції, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову, дійшов обґрунтованого висновку про те, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, а не з моменту настання страхового випадку.

У зв'язку з тим, що суд касаційної інстанції при вирішенні цієї справи правильно застосував норми матеріального права, у задоволенні заяви ПАТ «СК «Лемма» слід відмовити.

Керуючись статтями 111-23, 111-24, 111-26 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» відмовити.

постанова (rs20005709) є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.