П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року м.Київ
 
Верховний Суд України у складі:
головуючого          Гуля В.С.,
суддів:              Балюка М.І.,     Берднік І.С.,     Вовка І.В.,      Глоса Л.Ф., 
                     Гошовської Т.В., Гуменюка В.І.,    Гусака М.Б.,     Данчука В.Г., 
                     Драги В.П.,      Ємця А.А.,        Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., 
                     Канигіної Г.В.,  Кліменко М.Р.,    Колесника П.І.,  Короткевича М.Є., 
                     Коротких О.А.,   Кривенди О.В.,    Кривенка В.В.,   Кузьменко О.Т., 
                     Левченка Є.Ф.,   Лихути Л.М.,      Луспеника Д.Д.,  Лященко Н.П., 
                     Мазурка В.А.,    Маринченка В.Л.,  Охрімчук Л.І.,   Патрюка М.В., 
                     Перепічая В.С.,  Пивовара В.Ф.,    Пилипчука П.П.,  Потильчака О.І., 
                     Пошви Б.М.,      Редьки А.І.,      Романюка Я.М.,   Сеніна Ю.Л., 
                     Таран Т.С.,      Терлецького О.О., Шицького І.Б.,   Яреми А.Г.,
за участі представників:
Міністерства аграрної політики України         Бальвінської Т.С.,
Державного підприємства "Агроспецсервіс"       Кострюкава Д.В.,    Шайко С.В.,
ТОВ "Е1-Інвест"                                Мрусіч Т.В.,
Регіонального відділення Фонду державного 
майна України по м. Києву                      Мальцевої Т.М.,
Генеральної прокуратури України –              Баклан Н.Ю.,
Кабінету Міністрів України –                   Солодинської І.П.,  Станецької О.В.,
розглянувши заяви Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 31 березня 2010 року у справі №6/265 (rs8801678) за позовом прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та державного підприємства "Агроспецсервіс" до державного комплексного торгівельного підприємства "Хрещатик" та товариства з обмеженою відповідальністю "Е1-Інвест"; третя особа – Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву про визнання недійсним договору,
в с т а н о в и в :
У квітні 2009 року прокурор Шевченківського району в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, державного підприємства "Агроспецсервіс" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до державного комплексного торгівельного підприємства "Хрещатик" та ТОВ "Е1-Інвест" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.01.2006 року, укладений між ДКТП "Хрещатик" та ТОВ "Е1-Інвест" комплексу будівель, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Польова, 12. Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що спірний договір укладено з порушенням вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , оскільки спірне майно віднесено до об’єктів групи "А", як будівлю, відчуження якого повинно відбуватись шляхом здійснення приватизаційної процедури. Продавцем майна може бути Регіональне відділення Фонду державного майна по. м. Києву.
Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на те, що оскільки предметом купівлі-продажу є комплекс будівель, а не цілісний майновий комплекс, його відчуження здійснювалось на підставі ст. 75 ГК України.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.07.2009 року у позові відмовлено повністю. Рішення обгрунтовано тим, що спірний договір укладено у відповідності з вимогами ст. 75 ГК України, згідно якої державне комерційне підприємство має право відчужувати, віддавати в заставу майнові об’єкти лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і як правило на конкурентних засадах. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено та визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.01.2006 року, укладений між ДКТП "Хрещатик" та ТОВ "Е1-Інвест". постанова обгрунтована тим, що відчуження державного майна має відбуватись шляхом приватизації. Постановою Вищого господарського суду України від 31 березня 2010 року скасовано постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі рішення господарського суду м. Києва.
У заявах Генеральний прокурор України просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 31 березня 2010 року у справі № 6/265 (rs8801678) , а справу з касаційною скаргою направити до Вищого господарського суду України на новий розгляд.
Підставою для перегляду постанови заявник вважає неоднакове застосування касаційним судом ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Як підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права у подібних правовідносинах, заявник надав копію постанови Вищого господарського суду України у справі № 11/44 (rs4119936) (постанова від 8 липня 2009 року).
Заслухавши суддю-доповідача представників сторін, дослідивши матеріали справи Верховний Суд України вважає, що заява Генерального прокурора про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 31 жовтня 2010 року підлягає задоволенню.
Зміст правочину у відповідності зі ст. 203 ЦК України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Стаття 228 ЦК України визнає правочин таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном юридичної особи. Такий правочин є нікчемним.
Здійснюючи право повного господарського відання, відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про власність", підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать Закону та цілям діяльності підприємства.
Реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законодавчими актами України (ст. 66 ГК України).
Судами встановлено, що згідно із п.1.1 статуту ДКТП "Хрещатик" (далі Підприємство) засноване Міністерством аграрної політики України (далі - орган Управління майном) на державній власності. Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство ним володіє, користується та розпоряджається на свій розсуд та вчиняє щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству (п.4.1). За згодою органу управління майном має право відчужити рухоме та нерухоме майно віднесеного до основних фондів Підприємства.
Зміна правового режиму майна суб’єкта господарювання, за ч. 2 ст. 145 ГК України, здійснюється за рішенням власника майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами.
Зміна правового режиму майна суб’єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути здійснена шляхом приватизації майна підприємства відповідно до закону.
Предметом спірного договору купівлі продажу нерухомого майна від 25.01.2006 року є нерухоме майно основних засобів Підприємства, розташоване по вул.Польовій, 12 м.Києва, загальною площею 1879, 40 кв.м.
Статтею 1 Закону України "Про державну програму приватизації" затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки, яка діє до затвердження чергової Державної програми приватизації (далі Закон).
За класифікацією об’єктів приватизації відповідно до вимог ст. 5 Закону, нерухоме майно відчужене за договором купівлі-продажу від 25 січня 2006 року віднесено до групи А.
Розділом IX Закону визначені способи та порядок приватизації, зокрема, об’єктів групи А. За ст. 48 їх продаж здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) та цієї програми.
Отже, зміна правового режиму майна суб’єктів господарювання, заснованого на державній власності, яке за класифікацією об’єктів приватизації віднесено до групи А, повинно здійснюватись відповідно до вимог спеціального законодавства про приватизацію державного майна.
Органом приватизації, відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та ст. 7 Закону України "Про приватизацію державних підприємств", уповноваженим здійснювати повноваження власника державного майна у процесі приватизації та укладати угоди щодо продажу об’єкту приватизації є Фонд державного мана України, його регіональні відділення та представництва.
Внаслідок неоднакового застосування, норм матеріального права касаційний суд прийшов до помилкового висновку щодо відповідності спірного договору купівлі-продажу вимогам ст. 75 ГК України.
Керуючись статтями 111-23 – 111-24, 111-26 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд України,
п о с т а н о в и в :
заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 31 березня 2010 року задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України (rs8801678) від 31 березня 2010 року скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.
постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Головуючий
Судді:
В.С. Гуль
М.І. Балюк
Є.Ф. Левченко
І.С. Берднік
Л.М. Лихута
І.В. Вовк
Д.Д. Луспеник
Л.Ф. Глос
Н.П. Лященко
Т.В. Гошовська
В.А. Мазурок
В.І. Гуменюк
В.Л. Маринченко
М.Б. Гусак
Л.І. Охрімчук
В.Г. Данчук
М.В. Патрюк
В.П. Драга
В.С. Перепічай
А.А. Ємець
В.Ф. Пивовар
Т.Є. Жайворонок
П.П. Пилипчук
В.В. Заголдний
О.І. Потильчак
Г.В. Канигіна
Б.М. Пошва
М.Р. Кліменко
А.І. Редька
П.І.Колесник
Я.М.Романюк
М.Є. Короткевич
Ю.Л. Сенін
О.А. Коротких
Т.С. Таран
О.В. Кривенда
О.О. Терлецький
В.В. Кривенко
І.Б. Шицький
О.Т. Кузьменко
А.Г. Ярема