826/701/16 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, згідно з якими платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та суму податку на додану вартість - 16.12.2020 Прийняття

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (далі - Товариство, платник податку, позивач у справі) звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, перший відповідач у справі), Головного управління ДФС України у м. Києві (податковий орган, другий відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2015 року №0002382203, від 21 квітня 2015 року №0002492204, №0002502204, №0002512204, рішення про результати розгляду первинної скарги Головного управління ДФС у м. Києві від 03 липня 2015 року № 10371/10/26-15-10-05-35 та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2015 року №0004592204 та від 17 липня 2015 року №0004602204, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 08 лютого 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 07 червня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року скасував в частині відмови у визнанні протиправними та скасуванні податкових повідомлень - рішень від 21 квітня 2015 року №№0002492204, 0002502204, від 16 липня 2015 року №0004592204. В цій частині ухвалив нове судове рішення, яким визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення від 21 квітня 2015 року №0002492204, №0002502204 та від 16 липня 2015 року №0004592204. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року залишив без змін.

Товариство звернулося 05 липня 2018 року до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року повністю, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року скасувати частково та прийняти нове рішення, яким визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення від 20 квітня 2015 року №0002382203, від 21 квітня 2015 року №0002512204, від 17 липня 2015 року №0004602204. Залишити в силі постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 квітня 2015 року №0002492204, №0002502204, від 16 липня 2015 року №0004592204.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 14, 160 Податкового кодексу України, статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2018 року прийнято до розгляду Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Товариства на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі №826/701/16, відкрито по ній касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві 17 жовтня 2018 року звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року в частині задоволених позовних вимог та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 135, 154, 211 Податкового кодексу України, статей 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2018 року, після усунення недоліків на виконання ухвали цього суду від 02 листопада 2018 року, прийнято до розгляду Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі №826/701/16, відкрито по ній касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

27 грудня 2018 року справа №826/701/16 надійшла на адресу Верховного Суду.

26 листопада 2020 року здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями з підстав звільнення судді-доповідача з посади у відставку та визначений склад колегії суддів.

06 вересня 2018 року податковим органом подано до Суду відзив на касаційну скаргу Товариства, в якій він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову у справі залишити без змін.

12 грудня 2018 року позивачем наданий відзив на касаційну скаргу відповідача до Суду про відмову у задоволені касаційної скарги відповідача та залишенні в силі постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Судами попередніх інстанцій установлено, що у березні 2015 року податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства і період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 06 квітня 2015 року № 308/22-507/35411500 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Товариством підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 135.1 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.3 пункту 139.1. статті 139, пункту 153.1 статті 153, пункту 154.4 статті 154 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 490850,00 грн, в тому числі за 2012 рік 490580,00 грн та встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2013 рік на суму 749167,00 грн, за 2014 рік на суму 4541985,00 грн.

Порушення пункту 187.1 статті 187, статті 185, пункту 211.1 статті 211 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 472429,00 грн.

Порушення підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту "б" 176.2 пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме у податковому розрахунку 1ДФ (форма 1ДФ) від 10 лютого 2014 року № 9089766718, наданого до податкового органу не повідомлено про суму нарахованого та виплаченого доходу фізичній особі-підприємцю в розмірі 20000,00 грн.

Порушення підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи нерезидента отримані з джерелом їх походження в Україні в розмірі 74 498,00 грн за 2013 рік.

Керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки та з урахуванням адміністративного оскарження винесено податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0002382203 від 20 квітня 2015 року, за порушення підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 93122,50 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 74498,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 624,50 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0002492204 від 21 квітня 2015 року позивачу за порушення пункту 187.1, статті 185, пункту 211.1 статті 211 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 590536,25 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 472429,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 118107,25 грн.

Податковим повідомленням від 21 квітня 2015 року № 0002502204, за порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 135.1 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.3 пункту 139.1. статті 139, пункту 153.1 статті 153, пункту 154.4 статті 154 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 613 562,50 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 490850,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 122712,50 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 21 квітня 2015 року № 0002512204, за порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 135.1 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.3 пункту 139.1. статті 139, пункту 153.1 статті 153, пункту 154.4 статті 154 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування за платежем: податок на прибуток в розмірі 5 291 152,00 грн.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення від 03 липня 2015 року № 10371/10/26-15-10-05-35, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 20 квітня 2015 року № 0002382203, від 22 квітня 2015 року № 0002492204, збільшено податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств по податковому повідомленню-рішенню від 21 квітня 2015 року №0002502204 в розмірі 109368,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27 342,00 грн, збільшено суму зменшення від`ємного значення з податку на прибуток підприємств по податковому повідомленню-рішенню від 21 квітня 2015 року № 0002512204 у розмірі 3758029,00 грн, а скаргу залишено без задоволення.

На підставі рішення ГУ ДФС у м. Києві від 03 липня 2015 року № 10371/10/26-15-10-05-35 винесено податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2015 року № 0004602204, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування у розмірі 3758029,00 грн.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 02 вересня 2015 року № 18721/6/99-99-10-01-01-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 20 квітня 2015 року №0002382203, від 21 квітня 2015 року № 0002492204, № 0002502204, № 0002512204, з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу залишено без змін.

Оцінюючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до наданої до перевірки Товариством оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2014 року, на підприємстві значиться непогашена кредиторська заборгованість в сумі 468000 євро Компанія "Pekkaniska OY" (Фінляндія), яка виникла в результаті не виконання Товариством "Пекканіска" (Замовник) умов договору від 02 січня 2008 року б/н про надання послуг Компанією "Pekkaniska OY" (виконавець).

Судом апеляційної інстанції установлено, що відповідно до умов договору виконавець зобов`язується за завданням замовника надати замовнику будь-які послуги зазначені в п. 1.2 цього договору, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві ці послуги.

Пунктом 1.2 цього договору передбачено, що послуги надаються щодо обладнання та устаткування, які Замовник імпортує в Україну та реалізує або надає в оренду на території України з метою отримання доходу. Послуги надаються також з метою покращення здійснення Замовником зазначеної діяльності. За пунктом 4.2 договору замовник зобов`язується сплатити ціну на банківський рахунок виконавця протягом 90 календарних днів після підписання акту.

Між сторонами укладено додаткові договори до договору від 02 січня 2008 року б/н, а саме додатковий договір від 30 грудня 2009 року, відповідно до якого сторони дійшли згоди про продовження дії договору від 02 січня 2008 року б/н до 31 грудня 2012 року, додатковий договір від 01 січня 2013 року, відповідно до якого сторони дійшли згоди про продовження дії Договору від 02 січня 2008 року б/н до 31 грудня 2015 року.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з наданих позивачем документів не можливо встановити суб`єктів надання інформаційно-консультативних послуг, місце надання послуг, спосіб надання останніх, ділової мети з огляду на специфіку надання послуг в рамках обслуговування існуючих та потенційних споживачів продукції та відносно інформування про нові види продукції, її специфікації та особливостей, їх обсягу. Доказів того, що заборгованість якимось чином була сплачена чи додатковими угодами було передбачено, окрім продовження строків дії договору, продовження строків розрахунків матеріали справи не містять.

За позицією податкового органу у Товариства в І кварталі 2012 року в зв`язку з виникненням безнадійної кредиторської заборгованості в сумі 4 960 776 грн, виник дохід на вказану суму. Дану суму доходу підприємство повинно було відобразити в податковому обліку - податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року, у рядку 03 "Інші доходи".

Відповідач доводить, що факт придбання Товариством консультаційних та інших послуг у Компанії "Pekkaniska OY" (Фінляндія) та їх подальше використання, до перевірки не надано, не підтверджено витрати по отриманих послугах, наданих компанією Компанія "Pekkaniska OY" (Фінляндія) у розмірі 468000 євро та їх подальшого використання в господарській діяльності.

За висновком податкового органу надані до перевірки акти приймання-передачі послуг не є підставою для відображення витрат в бухгалтерському та податковому обліку, як наслідок Товариством як платником податків завищено від`ємне значення курсових різниць згідно з пунктом 153.1 статті 153 р. III Податкового кодексу України (2755-17) на суму 4538063 грн, в тому числі за періоди: 2012 рік на суму 399 318 грн, 2013 рік на суму 304 485 грн, 2014 рік на суму 3 834 260 грн.

Судами попередніх інстанцій установлено, що актом перевірки зазначено, що ТОВ "Пекканіска" придбало у нерезидента "Best- Нall OY" (Фінляндія) збірну будівельну конструкцію (збірний ангар) для підйомної техніки згідно договору від 07 листопада 2012 року №07/11-12.

По договору будівельного підряду від 18 січня 2013 року №2013-01/18 з нерезидентом "Best-Hall OY" (Фінляндія), Товариство 21 березня 2013 року сплатило за виконані роботи (підряд по пристрою збірного ангару для підйомної техніки згідно креслення 3882-ARK), які були виконані нерезидентом "Best-Hall OY" (Фінляндія) за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, відповідно до акта приймання-передачі робіт на суму 48 000,00 Євро.

Аналізуючи положення підпунктів 14.1.11, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, якими визначено ознаки безнадійної заборгованості та безповоротної фінансової допомоги, підпункту "й" пункту 160.1 та пункту 160.2 статті 160 цього кодексу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), які передбачають оподаткування будь-яких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської та обов`язок утримувати податок з таких доходів, правила пріоритету норм міжнародного договору та умови надання цього пріоритету, зокрема пункт 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470 (470-2001-п) , а з 01 квітня 2011 року згідно з пунктами 103.2, 103,4 статті 103 Податкового кодексу України, статтею 21 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Фінляндія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (дата підписання: 14 жовтня 1994 року, дата ратифікації: 06 жовтня 1995 року, дата набуття чинності: 14 лютого 1998 року), з урахуванням обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що доходи від послуг типу "інші доходи" повинні оподатковуватися в Україні за ставкою 15 відсотків.

Такий висновок зумовлений серед іншого встановленням того, що позивач не надав до суду довідку (сертифікат), що підтверджує резидентство фірми "Best-Hall OY" (Фінляндія) - за 2013 рік передбачену пункту 103.9 Податкового кодексу України (2755-17) та пунктом 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування.

Отже, за відсутності довідки (сертифіката), що підтверджує резидентство фірми "Best-Hall OY" (Фінляндія) позивач не сплачував податок з доходів нерезидента при перерахуванні нерезидентам валютних коштів у вигляді доходів із джерелом їх походження з України. У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 статті 103 цієї статті доходи нерезидента джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Обґрунтованість збільшення податкового зобов`язання зумовила за висновком судів попередніх інстанцій правомірність застосування штрафу відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання.

Судом апеляційної інстанції установлено, що судом першої інстанції в повній мірі не досліджено обставини справи щодо відмови у визнанні протиправними та скасуванні податкових повідомлень - рішень від 21 квітня 2015 року №№0002492204, 0002502204 та від 16 липня 2015 року №0004592204. Переглядаючи спір у цій частині суд апеляційної інстанції висновувався на наступному.

Оцінюючи застосування податкових пільг, передбачених розділом 6 Рамкової угоди, між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні (ратифікована Законом України від 04 лютого 2008 року №80-98-ВР), під час виконання договору про надання послуг по оренді техніки від 19 червня 2012 року № NKA 400 0248/06/2012 та додаткових угод № 1-6 до цього договору укладених між VINCI Construction Grands Projets and Bouygus Travalux Publics та Товариством, а також договорів про надання послуг по оренді техніки від 04 квітня 2013 року №1-040413, від 20 травня 2014 року №1-200514, укладених між представництвом YALITUM COZUMLERY SANAYI VE TICARET LIMITED SПІКЕТІ та Товариством, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що платником податку було надано податковому органу на перевірку всі документи, необхідні для підтвердження правомірності застосування податкових пільг під час надання будівельної техніки в оренду за кошти міжнародної технічної допомоги.

Відповідно до пункту 43 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету України від 15 лютого 2002 року №153, на реципієнта міжнародної технічної допомоги (у даному випадку - ДСП "ЧАЕС") покладено повноваження забезпечення пільгового використання коштів міжнародної технічної допомоги, який у відповідності до приписів пункту 45 цього Порядку веде облік використаних коштів, які надаються в рамках міжнародної технічної допомоги у вигляді фінансових ресурсів (грантів).

Абзацом четвертим пункту 23 цього Порядку, визначено, що реципієнт, який реалізує право на податкові пільги в рамках проведення операцій, пов`язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об`єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, щомісяця до 20 числа подає в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби, в якому перебуває на обліку як платник податків, та в копії Мінекономрозвитку, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

В цих інформаційних підтвердженнях зокрема зазначається які саме платники податків - постачальники товарів, робіт та послуг, за якими зареєстрованими у відповідності до вимог чинного законодавства проектами (програмами), за якими договорами (контрактами) і за якими саме фінансово-господарськими операціями (податковими накладними) мають право на податкові пільги, передбачені Рамковою угодою між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні.

Окрім зазначеного вище, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що позивач звертався із запитом до Групи управління проектом "План здійснення заходів на об`єкті "Укриття" і отримав від них завірені ДСП "Чорнобильська АЕС" витяги з інформаційних підтверджень придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) в рамках проведення операцій, пов`язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об`єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему, що придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги у пільговому режимі оподаткування в частині, яка стосується нашого ТОВ "Пекканіска" (копії відповіді ДСП "Чорнобильська АЕС" на запит від 28 вересня 2015 року і доданих до неї копій виписок з інформаційних підтверджень, отриманих податковими органами і Мінекономіки в 2012-2014 роках знаходяться в матеріалах справи).

В даних інформаційних підтвердженнях ТОВ "Пекканіска" названо в якості правомірного отримувача податкових пільг під час фінансово-господарських взаємовідносин з компаніями "Винси Констрюксьен Гран Проже" та "Буйг Траво Пюблик" (СП НОВАРКА) і "Ялитим Чозумлері Санаїве Тіджарет Лимитед Ширкеті", щодо яких у податкової інспекції виникли певні сумніви.

Отже, надання Товариством будівельної техніки в оренду за кошти міжнародної технічної допомоги, а відтак і право на відповідні податкові пільги підтверджується наданими на перевірку і долученими до матеріалів справи документами, Товариство має право на зазначені вище податкові пільги.

Суд визнає, що суд першої інстанції в частині рішення залишеній без змін судом апеляційної інстанції та суд апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційні скарги Товариства та податкового органу залишаються без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.