0240/2762/18-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, згідно з яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств - 16.12.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року (суддя Чернюк А.Ю.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року (головуючий суддя Капустинський М.М., судді: Охрімчук І.Г., Моніч Б.С.)

у справі № 0240/2762/18-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожній ресурс"

до Головного управління ДФС у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожний ресурс" (далі - позивач у справі, Товариство) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 5 грудня 2018 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2019 року адміністративний, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення податкового органу № 0007401415 від 1 серпня 2018 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що усі операції з контрагентами ТОВ "Аскалія" та ТОВ "БК Карті", що надають право позивачу на віднесення сум податку до податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які в свою чергу своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже - відповідні суми були віднесені до податкового кредиту правомірно, а висновки контролюючого органу є безпідставними.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Податковий орган, зокрема, зазначає, що контрагенти позивача фактично не реалізовували товари на адресу позивача, так як не проводили операцій з придбання даних товарів.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що доводи податкового органу щодо наявності податкової інформації про "фіктивність" контрагентів є неприйнятними, оскільки склад податкового правопорушення не може доводитися податковою інформацією, яка має виключно інформаційне навантаження та не заснована на аналізі первинних та інших документів.

На підставі розпорядження про призначення повторного автоматизованого розподілу 26 листопада 2020 року касаційна скарга передана на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Хановій Р. Ф., Гончаровій І. А, Олендера І. Я.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства по взаємовідносинах з ТОВ "Аскалія" за серпень, жовтень 2017 року та ТОВ "БК Карті" за серпень, вересень, жовтень 2017 року, за результатами якої складено акт №3394/1415/41201879 від 13 липня 2018 року.

Висновком акта перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 679 500 грн.

На підставі висновку акта перевірки 1 серпня 2018 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0007401415, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 3 349 375 грн, з яких 2 679 500 грн за податковими зобов`язаннями, 669 875 за штрафними (фінансовими) санкціями.

За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "Аскалія" та ТОВ "БК Карті" та, відповідно, недостовірність показників податкового обліку з ПДВ, сформованих на підставі спірних господарських операцій.

Передумовою для висновків контролюючого органу щодо порушення податкової дисципліни позивачем та відповідно - для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є інформація, викладена у листах ГУ ДФС у Донецькій області щодо сумнівів останнього у належності ТОВ "БК Карті" до реального сектору економіки.

В свою чергу, документальне оформлення ТОВ "Аскалія" здійснених у жовтні 2017 року фінансово-господарських операцій не має під собою юридичних та податкових наслідків.

Між ТОВ "Аскалія" та його постачальниками і покупцями у вересні 2017 року були відсутні реальні правочини, які б призводили до зміни активів та пасивів учасників руху ПДВ.

За результатом подальшого відпрацювання (аналізу єдиного реєстру судових рішень) стало відомо, що ТОВ "Аскалія" та ТОВ "БК Карті", здійснюючи свою фінансово-господарську діяльність, були задіяні у незаконних міжрегіональних схемах щодо ухилення від сплати податків, конвертації грошових коштів, надання податкової вигоди суб`єктам господарської діяльності реального сектору економіки.

Крім того, в акті перевірки податковий орган посилається на перебування в провадженні другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва кримінального провадження №42016100000001129 від 16.11.2016 за ч. 3 ст. 22. ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України; перебування в провадженні СВФР ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС в Дніпропетровській області кримінального провадження № 32018041650000005 від 30.01.2018 за ч. 3 ст. 212 КК України.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що усі операції з контрагентами ТОВ "Аскалія" та ТОВ "БК Карті", що надають право Товариству на віднесення сум податку до податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які в свою чергу своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже - відповідні суми були віднесені до податкового кредиту правомірно, а висновки контролюючого органу є безпідставними.

Суд не погоджується з таким доводом судів попередніх інстанцій, оскільки до матеріалів справи жодної копії податкової накладної та доказів своєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не долучено.

Крім того, суд першої інстанції проаналізував товарно-транспортні накладні, зазначивши, що згідно ТТН перевезення здійснювалось низкою транспортних засобів із зазначенням марки, реєстраційного номера, даних водія. Проте копії зазначених документів в матеріалах справи відсутні.

Також в матеріалах справи відсутні будь які докази, які підтверджують оплату Товариством отриманого товару.

Суд звертає увагу, що лише наявність певних первинних документів, без аналізу їх змісту в сукупності та у відношенні до інших документів, не може бути підтвердженням реальності господарських операції.

За відсутності повного комплекту первинних документів, Суд позбавлений можливості перевірити висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності віднесення Товариством сум за спірними господарськими операціями до податкового кредиту.

За таких обставин, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу податкового органу, вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

В той же час Судом встановлено, що 11 грудня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - позивача у справі.

За приписами пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Отже, Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та, враховуючи припинення юридичної особи - позивача у справі, закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 243, 246, 250, 341, 345, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі №0240/2762/18-а скасувати.