914/1156/13 Про стягнення помилково перерахованих грошових коштів - 31.10.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут"

на рішення Господарського суду м.Києва

від 16.07.2013р.

у справі № 914/1156/13 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магік"

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області

про стягнення 41 340, 85 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.07.2013 року у справі № 910/1156/13 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 41 340 грн. 85 коп. помилково перерахованих грошових коштів, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю з"ясовано обставини справи, що мають значення для вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевим судом було порушено норми процесуального права, оскільки справу було розглянуто у відсутності відповідача, який не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Крім того, договір оренди № 43 від 07.06.2012р. припинив свою дію 07.06.2012р., однак позивач користувався орендованим приміщенням надалі. Згідно акту приймання-передачі індивідуально визначеного майна позивач передав орендоване приміщення лише 21.09.2012р.

Апелянт зазначає, що пунктом 3.11 договору встановлено обов"язок орендаря сплачувати орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно і закінчення строку договору оренди не звільняє орендаря сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу. Договором оренди не передбачено припинення дії п.3.6 щодо пропорційного розділу орендної плати між Держаним бюджетом та балансоутримувачем у випадку користування орендарем орендованим майном після припинення договору оренди.

Крім того, апелянт зазначає, що пунктом 10.10 договору оренди передбачено, що у випадку, коли орендар не виконує свого обов"язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування майном за час прострочення. Однак сплата штрафних санкцій не звільняє боржника від сплати орендної плати за час користування майном після припинення дії договору оренди в пропорції, встановленої пунктом 3.6 договору оренди.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

09.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магік" (орендар) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 43, відповідно до якого позивач орендував до 07.06.2012 року нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлове приміщення, загальною площею 336,30 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І.Франка, 61.

Відповідно до п. 1.1. укладеного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення на 2 поверсі (№№ 91, 91а, 91б) та на 4 поверсі (№№ 258, 266, 267а, 268а, 268б, 271а, 272, 272а, 276, 277, 277а) виробничого корпусу, загальною площею 336,3 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. І.Франка, 61, та перебувають на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" (балансоутримувач).

Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 28.02.2009 року і становить за незалежною оцінкою 1 683 550,00 грн.

Орендна плата відповідно до п. 3.6. договору перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних за кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні:

- 70% до державного бюджету на рахунок визначений Управлінням Державного Казначейства України, а саме: одержувач коштів - Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача - 23949066, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку - 31114092702002 (код 22080300);

- 30% на рахунок балансоутримувача.

Строк дії договору оренди встановлено п. 10.1, який складає 2 роки 364 дні та діє з 09.06.2009 року по 06.06.2012 року включно.

Міністерство оборони України, як орган управління, у сфері якого перебуває об"єкт оренди, листом № 220/3580 від 08.06.2012 не надало дозволу на продовження терміну дії договору оренди № 43 від 09.06.2009р.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області відповідно до договору та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) направило на адресу ТОВ "Магік" заяву № 11-03-03549 від 26.06.2012 року про припинення договору оренди нерухомого державного майна № 43 від 09.06.2009р.

Таким чином, з огляду на наведені норми та враховуючи вищезазначену заяву регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області договір оренди № 43 від 09.06.2009 року припинив свою дію 06.06.2012 року.

Згідно пункту 10.8 договору оренди у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Однак, позивач передав відповідачу приміщення лише 21.09.2012 року, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі індивідуально визначеного майна.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов"язується негайно повернути наймодавцеві річ у стані, у якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі, якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином після припинення договору оренди (найму) припиняється і обов"язок орендаря щодо сплати орендних платежів за договором та виникає обов"язок останнього щодо негайного повернення майна. В разі порушення зазначеного обов"язку орендарем, у орендодавця виникає право вимагати стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати.

Оскільки договір оренди припинений 07.06.2012р., отримання орендної плати відповідачем за період з 07.06.2012р. по 21.09.2012р. є безпідставним.

Враховуючи припинення дії договору у позивача існувало одне зобов"язання, яке підлягало виконанню в натурі - повернення орендованого майна, всі інші зобов"язання припинились разом із припиненням дії договору.

За невиконання зобов"язання щодо повернення орендованого майна у позивача виникло зобов"язання по сплаті неустойки виключно орендодавцю - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області відповідно до ст. 785 ЦК України.

Господарським судом Львівської області у справі № 914/766/13-г за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до ТОВ "Магік" стягнуто 133 685, 32 грн. неустойки в порядку ст. 785 ЦК України у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 12.06.2012 по 21.09.2012 за договором оренди № 43 від 09.06.2009. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.13р. зазначене рішення залишено без змін.

Як вбачається з вищезазначеного рішення суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області у свої вимогах не зазначало, що сплата неустойки має бути проведена з розподілом визначеним у п.3.6. договору оренди, і що сума неустойки в розмірі 30% має бути перерахована Державному підприємству Міністерству оборони України "Центральний проектний інститут", оскільки дія договору оренди припинилася.

Позивачем повністю виконано вищезазначене рішення № 914/766/13-г, що підтверджується платіжним дорученням № 2757 від 30.08.2013 та виконавче провадження закінчено, що підтверджується Постановою про закінчення виконавчого провадження від 02.09.2013.

Щодо вимог п.3.11. договору оренди про те, що у разі припинення договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна, то зазначена умова є узгодженим сторонами договору відповідальності орендаря за користування майном за відсутності правових підстав. Передбачена ст. 785 ЦК України неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення ( в позадоговірний період) є також видом відповідальності, встановленої законодавчим актом.

Таким чином застосування застосування до позивача рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/766/13-г відповідальності за користування майном у позадоговірний період ( після припинення договору оренди) відповідно до положень ст. 785 ЦК України позбавляє права апелянта на захист порушеного права у спосіб, визначений договором. В судовому засіданні встановлено, що у справі № 914/788/13-г подвійний розмір орендної плати стягнуто повністю на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області. Тобто неможливим є застосування подвійної відповідальності за одне порушення.

Аналогічний висновок міститься у постановах Вищого господарського суду України у справі № 12/75-2167-33/75-4/180 від 11.01.2012 та у справі № 20/5005/6512/2012 від 20.06.2013.

Представник позивача пояснив, що відповідно до платіжних доручень № 2219 від 11.07.2012 року; № 2630 від 09.08.2012 року; № 3181 від 17.09.2012 року; № 1 від 17.09.2009 року; № 3562 від 15.10.2012 року ним помилково було перераховано 41 340,85 грн. Державному підприємству Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут", а не Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області у зв"язку із чим 11.03.2013 року позивач вручив відповідачу вимогу № 34 від 07.03.2013 року з проханням повернути позивачу грошові кошти у сумі 41 340,85 грн. протягом семи днів з дати отримання вимоги.

Після спливу семиденного строку виконання зобов'язання ( 19.03.2013р.) відповідач так і не виконав вимоги позивача та не надав останньому жодної відповіді.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача помилково перерахованих коштів у розмірі 41 340 грн. 85 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магік" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області відсутні договірні відносини з приводу оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, а договірні відносини між позивачем та третьої особою були припиненні з 07.06.2012 року, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Місцевим судом вірно встановлено, що сума помилково сплачених коштів, відповідно до платіжних доручень, складає розмір 44 328,31 грн. Однак враховуючи ту обставину, що суд не може виходити за межі позовних вимог, сума позову яка підлягає задоволенню, не може бути більшою ніж заявлена позивачем у позовних вимогах.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 41 340 грн. 85 коп. є правомірними та обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, апелянтом не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість вимог позивача, а доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 105 ГПК України, суд, -

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" на рішення Господарського суду м.Києва від 16.07.2013р. у справі № 914/1156/13 залишити без задоволення.