910/10692/13 Про стягнення заборгованості за договором підряду - 07.10.2013 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" про стягнення заборгованості в сумі 613620,00 грн. та штраф у розмірі 61362,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.07.2013 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 598620,00 грн., штраф у розмірі 61362,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13499,64 грн. Провадження у справі в частині стягнення 15000,00 грн. основного боргу припинено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та порушено норми матеріального і процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

31.05.2013 р. між ТОВ "Континентбуд" (замовник) та ТОВ "Завод Євро формат" (підрядник) було укладено договір підряду № 351.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання: поставити ліфтове обладнання відповідно до Специфікації та виконати роботи по його монтажу і пусконалагоджуванню на об'єкті замовника, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського 42. Замовник зобов'язується прийняти обладнання відповідно до умов цього договору та належним чином виконані роботи і сплатити підряднику їх вартість за цінами, визначеними у розділі 2 договору.

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору, його загальна вартість згідно з договірною ціною та з урахуванням ПДВ складає: 737100,00 грн. і включає:

- ліфтове обладнання в кількості 2 одиниці;

- доставку на об'єкт;

- монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

- сприяння щодо введення в експлуатацію ліфтового обладнання в установленому законом порядку та отримання відповідного узгодження в Держгірпромнагляд.

Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника в національній валюті - гривні.

Розрахунки за договором здійснюються замовником шляхом поетапної оплати:

1-й етап - 10% від вартості договору (73710,00 грн.) протягом 10 банківських днів після підписання сторонами договору.

2-й етап - остаточний - 90% від загальної вартості договору (663390,00 грн.) протягом 120 банківських днів з моменту здійснення першого етапу оплати.

Пунктом 5.2.1. договору встановлено, що замовник зобов'язується сплатити вартість Договору згідно з п. 2.1., 2.3. договору.

Пунктом 6.1.2. договору передбачено, що при порушенні термінів оплати замовник сплачує підряднику штраф у розмірі 10% від неоплаченої за договором суми.

З матеріалів справи вбачається, що свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЗЕ-0000052 від 15.02.2013 р. на загальну суму 116130,00 грн. та актом приймання-передачі майна від 15.02.2013 р. за договором № 351 від 31.05.2012 р., на загальну суму 571200,00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін.

Таким чином, загальна вартість виконаних робіт за договором складає 687330,00 грн.

Відповідачем, на виконання умов п. 2.3. договору, 06.09.2012 р. було перераховано на користь позивача 10 % вартості договору у розмірі 73710,00 грн., що підтверджується банківською випискою ТОВ "Завод Євроформат" на дату 06.09.2012/05.09.2012 р.р.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав в повному обсязі та не розрахувався з позивачем за роботи у повному обсязі у зв'язку з чим станом на день подачі позову до суду утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 613620,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 7 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В процесі розгляду даної справи судом першої інстанції, згідно платіжного доручення № 6714 від 24.07.2013 р., відповідач сплатив позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості по договору в сумі 15000,00 грн.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК (1798-12) можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що провадження в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 15000,00 грн. підлягає припиненню.

Таким чином, сума основної заборгованості, що підлягає до стягнення становить 598620,00 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 598620,00 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо тверджень відповідача про прострочення поставки обладнання позивачем, то відповідно до п.п. 2.1. та 2.2. договору, розрахунки по договору не залежать від виконання своїх зобов'язань позивачем, так як остаточна сплата за договором повинна бути здійснена протягом 120 банківських днів після підписання сторонами договору.

Щодо посилань відповідача на ненадання документації позивачем, то пунктом 5.1.1. договору передбачено, що одночасно з поставкою обладнання, підрядник зобов'язується підготувати та надати замовнику всю необхідну конструкторську документацію на обладнання, яка відповідає європейським стандартам та вимогам.

Згідно п.п. 3.10., 3.11. договору, акт прийому-передачі виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника. Уповноважений представник замовника протягом семи днів перевіряє обґрунтованість акта та підписує його, у разі відсутності зауважень. У випадку, якщо замовник впродовж 10 робочих днів від дати отримання акта від підрядника не підписує його і не повідомляє письмово про наявність недоліків, обладнання вважається прийнятим, а роботи виконаними. В такому випадку підрядник має право вимагати решту оплати вартості обладнання та робіт.

Сторонами не було надано доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про наявність недоліків виконаних робіт. Більше того, на виконання вказаного пункту договору позивачем передано відповідачу акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЗЕ-0000052 від 15.02.2013 р. на загальну суму 116130,00 грн. та акт приймання-передачі майна від 15.02.2013 р. за договором № 351 від 31.05.2012 р., на загальну суму 571200,00 грн., які підписані позивачем та відповідачем та скріплені їх печатками.

За таких обставин, колегія суддів вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у справі матеріалами.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 61362, 00 грн.

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Станом на час подання позову сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором становила 613620, 00 грн., а тому, відповідно до розрахунку позивача, 10% від даної суми становить 61362,00 грн.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 61362,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. у справі №910/10692/13 залишити без змін.

Справу №910/10692/13 повернути до господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.