Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Баранця О.М.

за участю представників:

від позивача: Тагінцев А.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Осадчий А.М. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

на рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2013 року

у справі №910/6460/13 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА

Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

про стягнення 24 709,54 грн.

У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 24 709,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору страхування наземного транспорту № 3081685 від 13.01.2011 року внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Шевроле Авео" державний реєстраційний номер - СВ 8451 АІ, а тому Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля "Хюндай Акцент", державний реєстраційний номер - СВ6409АМ, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (страховий поліс № АА2525766), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.06.2013 року у справі № 910/6460/13 позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 22.09.2011р. за участю Черкас О.В. не є страховим випадком з огляду на те, що під час керування автомобілем "Хюндай Акцент" державний реєстраційний номер "СВ 6409 AM" у водія Черкас О.В. було відсутнє посвідчення водія, а відтак не настало цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Позивачем надано відзив до апеляційної скарги, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та Пономаренко Борисом Григоровичем був укладений договір страхування наземного транспорту № 3081685, за умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов'язані із володінням, користуванням, розпорядженням автомобіля "Шевроле Авео" державний реєстраційний номер - СВ 8451 АІ.

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 22.09.2011 на вул. Горького в м. Чернігові, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля "Хюндай Акцент", державний реєстраційний номер - СВ 6409 АМ, під керуванням Черкас Олексія Володимировича та застрахованого автомобіля, що належить Киянець Валерію Миколайовичу.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.12.2011р. по справі 3/2506/6975/11 встановлено, що ДТП сталося з вини водія транспортного засобу "Хюндай Акцент", державний реєстраційний номер - СВ 6409 АМ, під керуванням Черкас Олексія Володимировича, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Як вбачається з Висновку №456 автотоварознавчого дослідження, розмір матеріального збитку в результаті пошкодження автомобіля "Шевроле Авео" державний реєстраційний номер - СВ 8451 АІ, складає 31 699,63 грн.

Встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" страховим актом № 2011/U/MOD03067/UIA10886 від 08.11.2011 року визнало нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 24 709,54 грн., на підставі чого виплатило Киянець Валерію Миколайовичу майнове відшкодування у розмірі 24 709,54, що підтверджується платіжним дорученням № 2358 від 10.11.2011 року (а.с. 29).

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія Черкас Олексія Володимировича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" (страховий поліс № АА2525766).

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що після виплати страхового відшкодування за фактичні витрати страхувальнику до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність Черкас Олексія Володимировича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування", судова колегія дійшла висновку про те, що відповідальною особою перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" за відшкодування страхової виплати є Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування".

Матеріали справи свідчать про те, що 14.11.2011 року Приватному акціонерному товариству "Просто-страхування" направлялася претензія №РГ/03067/11/7 від 07.12.2012 року на виплату страхового відшкодування у розмірі 24 709,54 грн.

Проте, доказів виконання відповідачем зобов'язання по виплаті страхового відшкодування в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 709,54 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 22.09.2011р. за участю Черкас О.В. не є страховим випадком з огляду на те, що під час керування автомобілем "Хюндай Акцент" державний реєстраційний номер "СВ 6409 AM" у водія Черкас О.В. було відсутнє посвідчення водія, а відтак не настало цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, з огляду на наступне.

За приписами ч. 5 Постанови від 01.03.2013р. № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" (v0004740-13) цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об'єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). З огляду на вказану постанову Пленуму ВССУ 22.09.2011 року Черкас О.В. використовував автомобіль за його цільовим призначенням, а відтак настала цивільно-правова відповідальність за використання автомобіля.

Відповідно до довідки ВДАІ про обставини події ДТП, яка міститься в матеріалах справи, автомобіль марки " Хюндай Акцент " державний реєстраційний номер "СВ 6409 AM" належить Черкас Олексію Володимировичу.

Тобто, Черкас Олексій Володимирович на законних підставах (на праві власності) володів, розпоряджався та використовував належний йому транспортний засіб на свій розсуд.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що водій Черкас О.В. на початку літа 2011 року був позбавлений права керувати автомобілем та не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, не встановлює відсутність у відповідача правових підстав для визнання випадку страховим та проведення виплати страхового відшкодування.

Крім цього, відповідно до п. 2.9 Постанови "Про правила дорожнього руху України", затвердженої КМУ 10.10.2001р. № 1306 (1306-2001-п) зі змінами та доповненнями, водієві не забороняється керувати транспортним засобом без посвідчення водія. Керування транспортним засобом без посвідчення водія створить наслідки лише для водія, які приведуть до притягнення його до адміністративної відповідальності, що не виключає настання цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до довідки ДАІ про обставини події ДТП, Черкас Олексій Володимирович порушив п.п. 2.9(a), 16.11 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , а саме "керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння" та "порушення правил проїзду перехресть" відповідно, що було виявлено та зафіксовано співробітниками ДАІ, які оформлювали ДТП.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що Черкас Олексій Володимирович на правовій підставі, як власник транспортного засобу, використовував свій автомобіль.

Судова колегія зважає на те, що відповідач не надав належних доказів позбавлення Черкас Олексія Володимировича права керувати застрахованим транспортним засобам. В матеріалах справи відсутнє відповідне рішення суду про притягнення Черкас Олексія Володимировича до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення прав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції вірно покладено судовий збір за подання позовної заяви в порядку ст. 49 ГПК України на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2013 року у справі № 910/6460/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/6460/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.