Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Бойченко К.В., довіреність б/н від 11.06.2013;

відповідача:не з'явився;

третя особа:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

на рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013

у справі № 910/13153/13 (суддя: Кирилюк Т.Ю. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-ГК"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"

про стягнення 121 957,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-ГК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", про стягнення 121 957,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.08.2013 у справі № 910/13153/13 позов задоволено частково.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013 у справі № 910/13153/13 і прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 № 910/13153/13 у справі № 910/13153/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 прийнято до розгляду справу № 910/13153/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 30.09.2013 о 12:00.

30.09.2013 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані письмові пояснення по справі.

30.09.2013 відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач та третя особа повідомлені належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

30.09.2013 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013 у справі № 910/13153/13 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

19.07.2012 між сторонами укладено договір №12-0402-00064 добровільного страхування майна (надалі - договір).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст. 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхувальниками відповідно до положень статті 984 ЦК України, а також ст. 353 Господарського кодексу України та ст. 2 Закону "Про страхування" можуть бути юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 1 договору сторони у справі визначили, що відповідач приймає під страховий захист майно - товари в обігу, а саме: нові мобільні телефони та/або цифрова техніка та/або карти пам'яті та/або аксесуари в асортименті за виключенням електронних грошей (асортимент магазину в цілому).

Пунктами 2.2 та 2.3 договору визначено, що страхова сума за договором відповідає дійсній вартості майна та складає 65 757 746,20 грн.

Згідно із п. 2.10 договору та додатку №2 місцем страхування є (у тому числі) майно торгової точки 2708 у місті Молодогвардійську по вулиці Литвинова 10-Б.

Відповідно до пункту 2.11 періодом страхування є проміжок часу з 19.07.2012 року по 18.07.2013 року.

За умовами договору вигодонабувачем є ПАТ "ОТП Банк".

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

29.07.2012 близько 3-ої години (тобто в період дії страхового покриття) виникла пожежа в будівлі супермаркету "АТБ - маркет" по вулиці Литвинова у місті Молодогвардійську, яку було ліквідовано близько 6 години 29 хвилин. Пожежею знищено та пошкоджено товари, будівельні конструкції магазину, продукти харчування та документи.

Зазначені обставини підтверджуються актом про пожежу від 29.07.2012 року.

Згідно із п. 2.5.1 договору знищення, пошкодження та втрата майна внаслідок дії вогню визначено страховим випадком, який породжує правовим наслідком обов'язок відповідача виплатити позивачу страхове відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, яку було отримано останнім 30.07.2012 року та зареєстровано за номером 1179.

Відповідно до пункту 4.4.2 договору відповідач був зобов'язаний протягом двох днів з моменту отримання ним відомостей про настання страхового випадку вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

Також, відповідач був зобов'язаний протягом трьох днів з моменту отримання письмового повідомлення позивача здійснити огляд пошкодженого майна та вжити заходів щодо визначення розміру збитків (п. 4.4.4 договору).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ухилився від виконання покладеного на нього обов'язку передбаченого п. 4.4.4 договору.

Відповідно до висновку проведеного за заявою позивача Дніпропетровським НДІ судових експертиз дослідження (експертна установа та коло питань погоджені відповідачем листом №03/8574 від 26.11.2012 року) сума матеріального збитку, причиненого псуванням товару через вплив продуктів горіння, що відбулось внаслідок пожежі 29.07.2012 року по вулиці Литвинова 10-Б у місті Молодогвардійську складає 121957 грн. 18 коп.

Проте, листом №03/0696 від 04.02.2013 року відповідачем відмовлено у виплаті страхового відшкодування фактично ґрунтуючись на довільному та без контекстному тлумаченні висновку Дніпропетровським НДІ судових експертиз №4237-12 від 18.12.2012 року.

З оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції вірно встановлено належне виконання позивачем своїх зобов'язань, які він виконав при настанні страхової події відповідно пункту 4.2.11, розділів п'ятого та восьмого договору та відсутність належного виконання відповідачем визначених пунктами 4.4.2 та 4.4.4 договору зобов'язань.

Суд зазнає, що договір підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь - яких зауважень і застережень та скріплені печатками.

До того ж суд відмічає, що договір не визнаний в судовому порядку не дійсним в зв'язку з чим є чинними, що є підставою для виникнення прав та обов'язків для сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Стаття 9 Закону України "Про страхування" визначає, що страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, а страхове відшкодування є страховою виплатою, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про страхування" відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

З огляду на зазначене, відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхової виплати.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволені судом першої інстанції.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову повністю.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013 у справі № 910/13153/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013 у справі № 910/13153/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/13153/13 повернути до господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.