910/11505/13 Про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу, сплаченого у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою - 24.09.2013 Прийняття

Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 5-Б, ідентифікаційний код 35893575) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, буд. 56, ідентифікаційний код 35429675) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 29619 (двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 35 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1549 (одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять) грн. 62 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТзДВ "Страхова компанія "Наста" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.07.2013 року повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в розмірі 25374,55 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 24.09.2013 року представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.01.2013 року по справі № 362/111/13-п встановлено, що 21.12.2012 року близько 10:25 год. Єгупова Б.А. в с. Путрівка по пров. Пушкінський, керуючи автомобілем "Mitsubishi ASX" державний номер АК 5567 ВТ, не врахувала дорожню обстановку, не дотрималась безпечного інтервалу, та допустила занос автомобіля з подальшим зіткненням з автомобілем "Lexus GX 460" державний номер АА 3333 IX, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вищевказаною постановою Єгупову Юлію Анатоліїївну визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортну АС № _006423_ від 06.07.2013 року, укладеного між товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" та Лагутіним Геннадієм Володимировичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем "Lexus GX 460" державний номер АА 3333 IX.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 481 від 29.12.2012 року, вартість матеріального збиту, заподіяного власникові транспортного засобу автомобілем "Lexus GX 460" державний номер АА3333IX, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 28.12.2012 року, складає 29619,35 грн.

Згідно страхового акту № АС-005602 регрес від 22.01.2013 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, розмір страхового відшкодування складає 32885,48 грн.

На підставі заяви, страхувальнику виплачено страхове відшкодування в розмірі 32 885,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8784 від 23.01.2013 року та № 8918 від 12.02.2013 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Mitsubishi ASX" державний номер АК 5567 ВТ застрахована товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0039202.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" № 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Mitsubishi ASX" державний номер АК 5567 ВТ, була застрахована товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0039202, то відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Позивач, керуючись чинним законодавством України, звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування № 15/04/8.04/054-13 від 21.02.2013 року, проте зазначена заява залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Стаття 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлює, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач сплатив своєму страхувальнику 32885,48 грн., проте відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 481 від 29.12.2012 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власникові транспортного засобу автомобілем "Lexus GX 460" державний номер АА3333IX, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 28.12.2012 року, складає 29619,35 грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3266,13 грн. (32885,48 грн. (розмір регресних вимог) - (29619,35 грн. (вартість матеріальної шкоди, відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 481 від 29.12.2012 року)) = 3266,13 грн.) в порядку регресу визнаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Проте, з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 29619,35 грн. страхового відшкодування в порядку регресу колегія суддів не може цілком погодитись з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України (435-15) ), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Договором добровільного страхування наземного транспорту №АС006423 від 06.07.2012 р., укладеного між Позивачем та Лагутіним Геннадієм Володимировичем, передбачено, що у разі пошкодження застрахованого автомобіля за ризиками ДТП, ПДТО, Пожежа, Стихійні лиха. ВП розмір франшизи становить 1% від страхової суми, тобто 4 244 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування": "Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування".

Згідно підпункту 9.6.1 Загальної частини Договору добровільного страхування наземного транспорту №006423 від 06.07.2012 р., у разі пошкодження ТЗ (ДО) внаслідок страхових ризиків ДТП, ПДТО, ПОЖЕЖА, СТИХІЙНІ ЛИХА та ВП (крім випадку конструктивної повної загибелі ТЗ та/або ДО) страхове відшкодування (СВ) визначається за формулою (1): СВ = 3 - Ф, де З - розмір прямого матеріального збитку, який дорівнює вартості ремонтно-відновлювальних робіт, Ф - розмір безумовної франшизи, визначеної Договором.

Як зазначено в Розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту №АС-005602, Позивачем при визначенні розміру страхового відшкодування від 38 860 грн. 28 коп. (вартість відновлювального ремонту згідно Акту виконаних робіт № ЕЛЮСА-000384 від 23.01.2013 р.) було віднято передбачений Договором добровільного страхування наземного транспорту №006423 від 06.07.2012 р. франшизи в розмірі 4 244 грн. 80 коп.

В ст. 9 Закону України "Про страхування" зазначається, що страхове відшкодування -страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, від суми страхового відшкодування в розмірі 29619 грн. 35 коп. (вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "Lexus GX 460" реєстраційний номер ААЗЗЗЗІХ, згідно Звіту №481 від 29.12.2012 р.) мала бути зменшена на розмір безумовної франшизи в сумі 4244 грн. 80 коп., а розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі Скаржника на користь Позивача має становити 25374 грн. 55 коп.,

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а стягненню з відповідача підлягає страхове відшкодування в розмірі 25374 грн. 55 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Рішення господарського суду м. Києва від 02.07.2013 року у справі № 910/11505/13 змінити та викласти у наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 5-Б, ідентифікаційний код 35893575) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, буд. 56, ідентифікаційний код 35429675) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 25374 (двадцять пять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 55 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1327 (одна тисяча триста двадцять сім) грн. 54 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, буд. 56, ідентифікаційний код 35429675) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 5-Б, ідентифікаційний код 35893575) 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.