5015/6955/11 Про стягнення пені за прострочку виконання робіт за договором підряду - 19.09.2013 Прийняття

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

13.06.2013 року Господарським судом Львівської області (с. Пазичев В.М.) винесено рішення у справі № 5015/6955/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампен", м. Миколаїв до відповідача Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіакон проект", м. Львів про стягнення пені, відповідно до якого уточнені (зменшені) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампен" суму пені розміром 19 716 грн. та 423,45 грн. судового збору; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампен" на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" суму судових витрат в розмірі 5159,00 грн.; в решті частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств "Авіакон проект" звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не надано належної оцінки тим фактам, що позивач підписуючи акт здачі-приймання виконаних робіт не висував претензій щодо порушення строків виконання робіт. Окрім того зазначає, що відносини, які склалися між позивачем та відповідачем є цивільними, а відтак вважає, що оскільки положення Цивільного кодексу України (435-15) визначають пеню як різновид неустойки, основною ознакою якої є те, що вона застосовується виключно у грошових зобов'язаннях, пеня за невиконання чи несвоєчасне виконання не грошового зобов'язання (що має місце у конкретному випадку) не підлягає до стягнення.

Скаржник також зазначає, що виконання робіт по договору у повному обсязі передбачало наявність на об'єкті технологічного кухонного обладнання, а також підвісних стель в залах для відвідувачів. Оскільки, виконання зазначених робіт покладалося позивачем на третіх осіб, відповідач не мав можливості завершити роботи за договором у погодженні сторонами строки.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 02.07.2013 року справу за № 5015/6955/11 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 5015/6955/11 введено суддів В.Л.Кузь, І.Б.Малех.

05.07.2013 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду колегія суддів визнала подані матеріали достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 17.07.2013 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній. У судовому засіданні 11.09.2013 року оголошено перерву до 19.09.2013 року.

17.07.2013 року через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що пеня, як вид неустойки може застосовуватися при невиконанні сторонами не грошового зобов'язання, що підтверджується, зокрема, судовою практикою доданою до відзиву. Окрім того, зазначає, що договір є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, відтак в силу закону є обов'язковим до виконання сторонами.

У судовому засіданні 19.09.2013 року відповідач участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення по суті апеляційної скарги та просив суд врахувати їх при винесені постанови. Позивач участі уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча і був належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, з урахуванням строків розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду, дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.06.2013 року у справі № 5015/6955/11 слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіакон проект", без задоволення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається із матеріалів справи, 29 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кампен" (Замовник) та Міжрегіональною науково-виробничою асоціацією підприємств "Авіакон проект" (Підрядник) укладено договір підряду № 105.10.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що за даним Договором Підрядник зобов'язується власними силами і засобами виконати роботи по влаштуванню припливно-витяжної вентиляції піцерії у м. Миколаєві, Львівської області, а Замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Підрядник зобов'язаний завершити виконання робіт за цим Договором поетапно у термін до 23.08.2010 року з правом дострокового виконання (п.2.2. Договору). Сторони погодили, що документом, який підтверджує приймання виконаних робіт є підписаний Підрядником та затверджений Замовником Акт виконаних підрядних робіт.

Згідно п. 3.1. Договору договірна ціна робіт, що виконуються Підрядником складає 62 000,00 грн. При цьому Замовник перераховує Підряднику аванс для закупівлі матеріалів в розмірі 50 % від договірної ціни, що становить 31 000 грн. протягом 5 банківських днів з дати укладення договору.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 ЦК України).

Роботи щодо влаштування припливно-витяжної вентиляції піцерії у м. Миколаєві Львівської області виконані Підрядником у повному об'ємі 28.02.2011 року та здані Замовнику, що підтверджується актом здачі-приймання робіт.

Підставою для звернення позивача до суду було те, що виконавцем в порушення взятих на себе зобов'язань, роботи виконані з порушенням строків встановлених договором, а саме, через шість місяців від дня, коли вони повинні були бути виконаними.

Відтак, 24.10.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату пені у розмірі 78 120,00 грн. на підставі п. 5.4. Договору. Зазначена вимога отримана відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (том 1, арк. справи 14-15). Станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, а також в суді апеляційної інстанції відповідачем вказана вимога не виконана, доказів протилежного суду не надано.

Згідно із ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З метою роз'яснення питань, які виникли в результаті вирішення господарського спору і потребували спеціальних знань, ухвалою господарського суду Львівської області від 13.01.2012 року призначена судово будівельно-технічна експертиза.

Як вбачається із висновку експерта № 232 складеного 18.04.2013 року станом на день огляду об'єкту дослідження всі конструктивні елементи припливно-витяжної вентиляції піцерії, всі комплектуючі та апаратура, передбачені договором підряду № 105.10 від 29.07.2010 року встановлені, а вентиляція знаходиться в діючому стані.

Експертом встановлено, що на об'єкті (піцерія м. Миколаїв, Львівської області) працювало декілька виконавців, які виконували різні за своїм змістом роботи, при чому експерт зазначив, що графік виконання робіт кожним із виконавців не складався. Окрім того, певні види робіт згідно договору підряду укладеному між позивачем та відповідачем не могли бути виконаними у повному обсязі до моменту закінчення виконання інших робіт, зокрема, встановлення технологічного кухонного обладнання та монтажу підвісних стель.

Однак, виконання передбачених Договором підряду № 105.10 від 29.07.2010 року робіт по влаштуванню припливно-витяжної вентиляції піцерії у м. Миколаєві Львівської області не передбачало (з будівельно-технічної точки зору) здійснення підготовчих робіт (в тому числі монтажно-оздоблювальних робіт, а також робіт по встановленню додаткового обладнання, тощо).

Колегія суддів, вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно поданих експертом висновків встановити, чи було встановлено кухонне обладнання та підвісні стелі піцерії у м. Миколаєві Львівської області станом на 29.07.2010 року (дата укладення договору підряду), станом на 23.08.2010 року (строк виконання робіт за договором підряду) та станом на 24.01.2011 року (дата надання підряднику будівельного майданчика та фронту робіт) є неможливим. (п. 1.2.3. Висновку № 232 судово будівельно-технічної експертизи). (том 1, арк. справи 149-165).

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України). Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 5.2. Договору підряду № 105.10 від 29.07.2010 року за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань винна сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України та даним договором. При цьому сторони зазначили, що у випадку порушення Підрядником терміну завершення робіт, передбаченого п. 2.2. Договору (до 23.08.2010 року), він зобов'язаний сплатити Замовникові, на його вимогу, пеню в розмірі 1% від вартості робіт, що здані несвоєчасно, за кожен день затримки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, а сторонами не заперечується те, що роботи згідно договору № 105.10 від 29.07.2010 року виконані та здані підрядником 28.02.2011 року (підтвердженням чого є акт здачі-приймання робіт), тобто з порушенням строку їх виконання встановленого п. 2.2. Договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.(ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно положень ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'зковим для виконання сторонами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Враховуючи подані позивачем уточнення до позовної заяви (вх. № 30235/11 від 20.12.2011 року) (том 1, арк. справи 64) позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 09.11.2010 року по 22.02.2011 року у розмірі 66 340, 00 грн.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Однак, позивач при визначені розміру пені, що підлягає стягненню в період з 09.11.2010 року по 22.02.2011 року, допустився помилки, оскільки кількість днів прострочення у даному періоді становить 106 днів.

Відтак колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині того, що сума пені, яка підлягає до стягнення становить 65 720,00 грн.

Щодо зменшення судом заявленої до стягнення пені колегія суддів зазначає наступне.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведеної норми випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд враховує інтереси обох сторін. Відтак, враховуючи повне та належне виконання робіт за договором, одночасне виконання робіт третіми особами на одному і тому ж об'єкті колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість зменшення пені до 30% від заявленого розміру.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду першої інстанції відповідають закону та матеріалам справи, у зв'язку з чим рішення господарського суду Львівської області від 13.06.2013 року у справі № 5015/6955/11 слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд, -

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіакон проект", м. Львів, вул. Січинського, 7 (вих. № б/н від 20.07.2013 року) відмовити.