Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Молодові В.С., Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Радянський О.Ю., посвідчення № 005177, від 22.09.2012р.;

від ТОВ "АРТ" - Харченко І.Є. довіреність № б/н. від 01.09.2010р.;

від ОМР: Чайковський О.І., довіреність від 24.01.13 р., №38/исх-гс.;

від ТОВ "Утьосов": не з'явився;

від ПП "ЕЛАС-КОМБІ": не з'явився;

від фірми "ХАРРІСОНС-ТРАНС-СЕРВІС" у вигляді ТОВ: не з'явився;

від ТОВ "ІВ-ІНВЕСТ ЛТД": не з'явився;

від ТОВ "ІВ-ІММОБІЛЬЄ": не з'явився;

від ТОВ "ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНВЕНТ": не з'явився;

від ТОВ "ОПЕРА": не з'явився;

від ТОВ "АВЕРС СТРОЙ": не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави

на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.08.2013р. про повернення позовної заяви без розгляду

по справі № 916/13/1271

за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави

до відповідачів:

1) Одеської міської ради;

2) товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ";

3) товариства з обмеженою відповідальністю "Утьосов";

4) приватного підприємства "ЕЛАС-КОМБІ";

5) фірми "ХАРРІСОНС-ТРАНС-СЕРВІС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;

6) товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ-ІНВЕСТ ЛТД";

7) товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ-ІММОБІЛЬЄ";

8) товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНВЕНТ";

9) товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРА";

10) товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС СТРОЙ"

про визнання незаконним та скасування пункту рішення ОМР, визнання недійсними договорів дарування, купівлі - продажу, міни, зобов'язання повернути нерухоме майно

02.08.2013р. заступник прокурора Одеської області в інтересах держави (далі по тексту Заступник прокурора) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, ТОВ "АРТ", ТОВ "Утьосов", ПП "ЕЛАС-КОМБІ", фірми "ХАРРІСОНС-ТРАНС-СЕРВІС" у вигляді ТОВ, ТОВ "ІВ-ІНВЕСТ ЛТД", ТОВ "ІВ-ІММОБІЛЬЄ", ТОВ "ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ", ТОВ "ОПЕРА", ТОВ "АВЕРС СТРОЙ" про визнання незаконним та скасування пункту рішення Одеської міської ради, визнання недійсними договорів дарування, купівлі-продажу, міни, зобов'язання повернути нерухоме майно.

Як вбачається із позовної заяви Заступник прокурора відповідно із ч.2 ст. 29 ГПК України звернувся із даним позовом в інтересах держави без зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, вказавши у позовній заяві, що такий орган відсутній, а тому Заступник прокурора набуває статусу позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2013р. (суддя Зайцев Ю.О.) позовну заяву Заступника прокурора повернуто без розгляду на підставі п.5 ст. 63 ГПК України, з огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві.

До вказаного висновку суд 1 інстанції дійшов з огляду на те, що позивачем в одній позовній заяві об'єднано вимоги про визнання недійсними договорів, укладення яких ґрунтувалось на різних обставинах між різними сторонами та мало різні правові наслідки. Відтак, вказані вимоги не пов'язані між собою однією підставою виникнення та поданими доказами. В свою чергу, таке об`єднання позовних вимог, які не зв'язані між собою поданими доказами, суттєво утруднить вирішення даного спору та сумісний розгляд зазначених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Заступник прокурора звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду, справу передати на розгляд господарського суду Одеської області.

В обґрунтування апеляційної скарги, заступник прокурора Одеської області посилається на те, що позовні вимоги заявлені позивачем, випливають із одних і тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги, підтверджуються тими самими, а не подібними доказами, а саме пунктом 13 рішення Одеської міської ради від 14.04.10 р. №5649-У, договорами купівлі-продажу та дарування від 12.08.10 р., що приховують вчинений насправді договір міни, укладений шляхом підписання одними й тими ж сторонами двох письмових документів під назвами договір купівлі-продажу та дарування.

За таких обставин Заступник прокурора вважає, що він правомірно об'єднав свої позовні вимоги в одній позовній заяві, оскільки їх окремий розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, призведе до необґрунтованого затягування часу вирішення спору.

Відповідачі відзиви на апеляційну скаргу не надали. Представник відповідача ТОВ "АРТ" в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, оскаржену ухвалу без змін, вважаючи її обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. Проте, представник Одеської міської ради підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги Заступника прокурора.

Представники ТОВ "Утьосов", ПП"ЕЛАС-КОМБІ", фірми "ХАРРІСОНС-ТРАНС-СЕРВІС" у вигляді ТОВ, ТОВ "ІВ-ІНВЕСТ ЛТД", ТОВ "ІВ-ІММОБІЛЬЄ", ТОВ "ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНВЕНТ", ТОВ "ОПЕРА", ТОВ "АВЕРС СТРОЙ" в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання,що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої пошти з повідомленням за 04.09.2013 р.,21.08.13 р. та списками згрупованих поштових відправлень по кожному реєстру.

Про причини неявки вказані учасники судового процесу не повідомили, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляли, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, а тому судова колегія з врахуванням скороченого строку розгляду апеляційних скарг на ухвали суду, встановленого ст. 93 ГПК України, який вже продовжувався апеляційним судом, апеляційна скарга Заступника прокурора розглянута в присутності представників сторін, що з'явилися в судові засідання.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників прокуратури, ТОВ "АРТ", Одеської міської ради, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Згідно частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції", позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як вбачається із позовної заяви Заступника прокурора, останній просить визнати незаконним та скасувати п.13 рішення Одеської міської ради від 14.04.10 р. №5649-У, оскільки Одеська міська рада всупереч вимогам ст.ст. 655, 658, ст. 717 ЦК України, які регулюють правовідносини щодо купівлі-продажу та дарування, не мала ніяких правових підстав для встановлення у своєму рішенні ціни від продажу спірних об'єктів нерухомості у розмірі між вартістю подарованої адмінбудівлі за договором дарування та вартістю проданих 23 об'єктів комунальної власності, чим порушила ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки мала керуватися основним принципом місцевого самоврядування законністю.

З огляду на незаконність вищезазначеного пункту рішення Одеської міської ради і їх невідповідність вимогам ст.ст. 655, 658, ст. 717 ЦК України Заступник прокурора також просив визнати недійсними договір дарування від 12.08.10 р., купівлі-продажу від 12.08.10 р. як удаваних, та прихований договір міни, який насправді вчинили Територіальна громада м.Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ "АРТ".

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що вищезазначені позовні вимоги Заступника прокурора пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами і правильно об'єднані в одну позовну заяву. При цьому судова колегія вважає, що Заступник прокурора також правильно об'єднав із цими позовними вимогами вимоги про зобов'язання 8-ми відповідачів повернути об'єкти продані їм ТОВ "АРТ", які останнє, як зазначає Заступник прокурора, на підставі незаконних договорів дарування, купівлі-продажу придбало у Територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Як вбачається із позовної заяви Заступника прокурора всі 8 відповідачів, яких він просить зобов'язати повернути продані їм об'єкти нерухомості особою, яка не мала права їх відчужувати, отримали ці об'єкти на відповідній правовій підставі - за відплатними договорами, а саме договорами купівлі-продажу, які є чинними.

Отже підставою для витребування спірних об'єктів у 8 відповідачів у даному випадку можуть бути незаконність вищезазначених договорів, п.13 рішення Одеської міської ради від 14.04.10 р. №5649-У, які Заступник прокурора просить визнати недійсними, а також обставини, що свідчать про недобросовісність набуття 8 відповідачами майна, або обставини, перелічені у ст. 388 ЦК України.

Тобто у даному випадку позовні вимоги про витребування спірних об'єктів можуть бути заявлені тільки одночасно із вимогами про визнання незаконними спірних договорів та п.13 рішення Одеської міської ради від 14.04.10 р. №5649-У.

Подання окремо позову про визнання незаконними спірних договорів та п.13 рішення Одеської міської ради від 14.04.10 р. №5649-У від позову про зобов'язання 8-ми відповідачів повернути об'єкти, продані їм ТОВ "АРТ", які останнє на підставі договорів дарування, купівлі-продажу придбало у Територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради є неможливим, оскільки вирішення питання про задоволення або відмову у задоволенні позовних вимог щодо повернення спірних об'єктів залежить від законності або незаконності спірних договорів та рішення Одеської міської ради.

Подання окремо вищезазначених позовних вимог є можливим тільки після розгляду вимог про визнання незаконними спірних договорів та п.13 рішення Одеської міської ради від 14.04.10 р. №5649-У, однак це може призвести до затягування часу на подання вимог про повернення спірних об'єктів і подальшого безпідставного користування 8 відповідачами спірними об'єктами.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги заявлені Заступником прокурора, випливають із одних і тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги, підтверджуються тими самими доказами, а саме пунктом 13 рішення Одеської міської ради від 14.04.10 р. №5649-У, договорами купівлі-продажу та дарування від 12.08.10 р., а тому правильно об'єднані в одну позовну заяву.

В ході розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора, представник ТОВ "АРТ" підтримуючи доводи суду 1 інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі, також додатково пояснив, що Заступник прокурора вже звертався із позовом про визнання недійсним пункту 13 рішення Одеської міської ради від 14.04.10 р. №5649-У в порядку адміністративного судочинства і цей спір вже вирішено не на його користь, а тому його звернення до господарського суду із цими ж позовними вимогами, які підвідомчі адміністративному суду є безпідставними і не можуть бути об'єднанні в одне провадження з позовними вимогами, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. В підтвердження своїх доводів представник ТОВ "ПРТ" надав копію постанови Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.11 р. по справі №2-а-1570/4744/2011 за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Одеської міської ради, 3 особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "АРТ" про визнання протиправним і скасування п.13 рішення Одеської міської ради №5649-У від 14.04.10 р. "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 р. та внесення змін до рішень Одеської міської ради", якою позов Заступника прокурора частково задоволено; копію ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.0212 р., залишену без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України, якою скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.11 р., а позовні вимоги Заступника прокурора залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

З вищенаведеного вбачається, що позов Заступника прокурора про визнання протиправним і скасування п.13 рішення Одеської міської ради №5649-У від 14.04.10 р. залишено без розгляду і по суті не розглядався.

Той факт, що Заступник прокурора звертався із позовом в порядку адміністративного судочинства і цей позов апеляційною інстанцією залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду, не може свідчити про те, що вказаний позов підлягав розгляду в порядку адміністративного судочинства і цей факт є встановленим та не підлягає доведенню знову, оскільки відповідно із ст. 35 ГПК України обов'язковими для господарського суду є вирок суду з кримінальної справи, а також рішення суду з цивільної справи.

В той же час слід зазначити, що відповідно із п.3.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011, № 10 (v0010600-11) "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що Заступник прокурора з огляду на те, що вимога про визнання незаконним та скасування пункту 13 рішення Одеської міської ради №5649-У від 14.04.10 р. є господарським спором правильно об'єднав цю вимогу в одну позовну заяву з вимогами про визнання недійсними договорів дарування, купівлі-продажу, міни, зобов'язання відповідачів повернути нерухоме майно.

В ході розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора представник ТОВ "АРТ" звертав увагу суду на те, що в суді 1 інстанції вже розглядається фактичного аналогічний позов Заступника прокурора, однак представник прокуратури наполягав на тому, що даний позов не є аналогічним, оскільки відрізняється як за своїм предметом так і за підставами його пред'явлення.

Однак, судова колегія не надає оцінки цим доводам, оскільки вони не впливають на прийняття рішення щодо предмету оскаржуваної ухвали, та їм може бути надано відповідну оцінку при розгляді позовної заяви Заступника прокурора в суді 1 інстанції.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також положення ст. 58, п.5 ст. 63 ГПК України судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд помилково повернув Заступнику прокурора позовну заяву без розгляду, а відповідно із цим апеляційна скарга Заступника прокурора підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Одеської області від 05.08.13 р. - скасуванню, а справу слід передати на розгляд господарського суду Одеської області.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити, ухвалу господарського суду Одеської області від 05.08.2013р. скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Одеської області.

постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 13.09.2013 р.