СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2013 року Справа № 5002-7/2664-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Проценко О.І.,
суддів Котлярової О.Л.,
Євдокімова І.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Сильчук Михайло Юрійович, довіреність № 05.01-16/44 від 10.01.13, Судацька міська рада;
представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Готель "Сурож";
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Сурож" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 25 червня 2013 року у справі №5002-7/2664-2012
за позовом Судацької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Сурож"
про усунення перешкод в користуванні майном
ВСТАНОВИВ:
Судацька міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Сурож" (далі по тексту ТОВ "Готель "Сурож" ), фізичної особи - підприємця Слабоусової І. В. (далі по тексту ФОП Слабоусової І. В. ), фізичної особи - підприємця Землянської Н. О. (далі по тексту ФОП Землянської Н. О.) у якій просить суд усунути територіальній громаді міста Судака в особі Судацької міської ради перешкоди у користуванні власністю - земельною ділянкою, площею 136 кв.м., що розташована в районі готелю "Сурож" у місті Судак, вул. Леніна, 75, та межі якої відображено на плані земельної ділянки, виконаному КП ГППБ із зазначенням літнього майданчику із навісом, площею 86 кв.м. та площею 50 кв.м., шляхом зобов'язання відповідачів демонтувати за власний рахунок вказаний майданчик із навісом, а також металевий паркан, забезпечивши вільний доступ до земель Судацької міської ради.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 15, 16, 317, 391 Цивільного кодексу України, статті 12 Земельного кодексу України, положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та мотивовані тим, що відповідачі всупереч вимог земельного законодавства самовільно використовують землі Судацької міської ради розташовані в районі готелю "Сурож" у місті Судаку площею 136 кв.м. для розміщення літнього майданчику з навісом та обмежують доступ до спірної земельної ділянки металевим парканом з металевих прутів, що позбавляє Судацьку міську раду права та можливості використовувати землі територіальної громади для суспільних потреб.
18 вересня 2012 року позивач надав суду заяву в якій уточнив прохальну частину позову, згідно якій він просив суд усунути територіальній громаді міста Судака в особі Судацької міської ради перешкоди у користуванні власністю - земельною ділянкою загальною площею 136 кв.м., що розташована в районі готелю "Сурож" у місті Судаку по вул. Леніна, 75 та межі якої відображено на кадастровому плані об'єкту: м. Судак, вул. Леніна, готель "Сурож", виконаного комунальним підприємством "Госпрозрахункове проектно-планувальне бюро" у 2012 році із зазначенням літній майданчик із навісом площа 86 кв.м, та площа 50 кв.м. зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю "Готель "Сурож", ФОП Слабоусову Ірину В'ячеславівну та ФОП Землянську Наталю Олександрівну демонтувати за власний рахунок розташований на землях Судацької міської ради майданчик із навісом, металевий паркан, забезпечивши вільний доступ до земель Судацької міської ради.
Ухвалами господарського суду АР Крим від 25 червня 2013 року у справі №502-7/2664-2012 провадження у справі відносно відповідачів - ФОП Слабоусової Ірини В'ячеславівною, ФОП Землянської Наталії Олександрівни припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.
Рішенням господарського суду АР Крим від 25 червня 2013 року у справі №5002-7/2664-2012 (суддя Дворний І. І.) позов задоволений. Усунуті перешкоди територіальній громаді міста Судака в особі Судацької міської ради у користуванні власністю - земельною ділянкою загальною площею 136 кв.м. що розташована в районі готелю "Сурож" у місті Судаку по вул. Леніна, 75 та межі якої відображено на кадастровому плані об'єкту: м. Судак, вул. Леніна, готель "Сурож", виконаного комунальним підприємством "Госпрозрахункове проектно-планувальне бюро" у 2012 році із зазначенням літній майданчик із навісом площа 86 кв.м, та площа 50 кв.м. зобов'язавши ТОВ "Готель "Сурож" демонтувати за власний рахунок розташований на землях Судацької міської ради майданчик із навісом, металевий паркан, забезпечивши вільний доступ до земель Судацької міської ради. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції із посиланням на ст. 321, ст. 16 Цивільного кодексу України, зазначив, що відповідач неправомірно, без дозволу власника, використовує земельну ділянку Судацької міської ради, розташовану в районі готелю "Сурож" у місті Судаку для розміщення літнього майданчику площею 136 кв.м. з навісом, обмежує доступ до зазначеної ділянки металевим парканом з металевих прутів, з огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що інтереси територіальної громади є порушеними та підлягають захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не погоджуючись із таким рішенням господарського суду, ТОВ "Готель "Сурож" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам діючого законодавства, оскільки суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, які викладені в судовому рішенні, суперечать дійсним обставинам справи.
Так, заявник апеляційної скарги звертає увагу суду апеляційної інстанції на те що, судом першої інстанції, до спірних правовідносин, невірно застосована ст. 391 Цивільного кодексу України, тому що не встановлено, що саме перешкоджає позивачу здійснювати право користування розпорядження своїм майном.
Крім цього, відповідач зауважує на тому, що суд господарський суду Автономної Республіки не дав оцінку тому факту, що з актів від 06 та 24 липня 2012 року вбачається, що комісія не проводила обстеження землі, як вказано у позові, а лише провела перевірку ТОВ "Готель "Сурож" на дотримання вимог правил благоустрою. Як на думку заявника апеляційної скарги, суд також не дав оцінку тій обставині, що відповідно до ст. 40 та ст. 42 Закону України "Про благоустрій", предметом позовів до суду при порушенні правил благоустрою, може бути лише відшкодуванні шкоди, а не усунення перешкод в користуванні майном, як заявлено у позові.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 липня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ "Готель "Сурож" прийнято та призначено до розгляду на 25 липня 2013 року о 12 год. 45 хв. у складі колегії суддів: Воронцова Н.В., Антонова І.В., Євдокімов І.В.
За розпорядженням керівництва суду від 25.07.2013 року у зв'язку з хворобою судді Антонової І.В. здійснена її заміна на суддю Котлярову О.Л.
У судовому засіданні, яке відбулося 25 липня 2013 року, представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні оспорюваного рішення. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність оспорюваного рішення.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 липня 2013 року розгляд справи був відкладений на 15 серпня 2013 року о 11-00 хв.
За розпорядженням керівництва суду від 13 серпня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Воронцової Н.В. здійснена її заміна на суддю Проценко О.І.
14 серпня 2013 року від представника відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладання розгляду справи, у зв'язку із хворобою представника.
15 серпня 2013 року в судовому засіданні приймав участь представник Судацької міської ради, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та надав суду відзив на апеляційну скаргу, який долучений до матеріалів справи.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2013 року клопотання ТОВ "Готель "Сурож" про відкладання розгляду справи задоволено, розгляд справи був відкладений на 03 вересня 2013 року.
02 вересня 2013 року від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів. Так із посиланням на норми діючого законодавства, представник ТОВ "Готель Сурож" в клопотанні просить витребувати: детальній план території з визначенням, що саме повинно бути розміщено на земельних ділянках 50 та 86 кв. м, які примикають до земель ТОВ "Готель "Сурож" між будівлею ресторану "Сурож" та пішохідною частиною вул. Леніна, 75. Для встановлення факту порушення прав позивача, план зонування території з визначенням, як саме можуть використовуватись вищевказані земельні ділянки - для встановлення факту, чи порушує право позивача розміщений там благоустрій, та чи може бути на цих ділянках розміщено щось інше, окрім благоустрою та належні докази вини ТОВ "Готель "Сурож" у захопленні вказаних земельних ділянок шляхом розміщення літніх майданчиків з навісом площею 50 та 86 кв.м, та металевого паркану, якщо вони були на час розгляду справи у суді першої інстанції, також надійшло клопотання про відкладання розгляду справи на інший день, у зв'язку з хворобою представника відповідача.
03 вересня 2013 року в судове засідання з'явився представник позивача, який наполягав на розгляд справи у відсутності представника позивача та заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 року №2-7/10608-2008.
На підставі викладеного, враховуючи термін розгляду господарських справ судами апеляційної інстанції, передбачений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, а також ті обставини, що представник заявника апеляційної скарги неодноразово клопотав про відкладення розгляду справи, обов'язковим його явка не визнавалась, судова колегія дійшла висновку про необхідність розгляду справи у відсутність представника відповідача.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32- 34 ГПК)
Також, судова колегія апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки, питання щодо витребування додаткових доказів по справі вже було предметом розгляду судом першої інстанції, як на думку суду апеляційної інстанції, господарський суд Автономної Республіки Крим мотивовано відмовив в його задоволенні, посилаючись на невідповідність спору, яким є захист прав власника земельної ділянки, тим засобам доказування, на яких наполягає представник відповідача (детальний план території, план зонування території та т.і.) оскільки, ці докази доводять наявність чи відсутність факту порушення чи не порушення відповідачем градобудівельних норм та правил, а саме порушення відповідачами порядку встановлення мали архітектурни форми у цьому місті, крім того судова колегія вважає, що в матеріалах справи достатня кількість документів, які характеризують правовідносини між сторонами, та на підставі яких можливо прийняти рішення.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
14 травня 1999 року на підставі рішення 14-ї сесії 23-го скликання Судацької міської ради ТОВ "Готель Сурож" виданий державний акт на право постійного користування землею площею 0,2371 га. серії І-КМ №001542 від 14 травня 1999 року, розташованої за адресою: м. Судак, вул. Леніна, 75.
22 грудня 2000 року Судацька міська рада, розглянувши клопотання ТОВ "Готель Сурож" від 01 грудня 2000 року та рішення 27 сесії 23-го скликання від 31 липня 2000 року, прийняла рішення №644 яким узгодила відповідачу місце розташування додаткової земельної ділянки під розширення території готелю в межах норм, орієнтовною площею 0,100 га. та дозволила складання проекту відведення земельної ділянки (том І а.с. 51).
У 2001 році Судацьким відділом кримського управління геоінформаційних систем та кадастру Кримгеоінформатіка виконано проект відведення додаткової земельної ділянки та технічну документацію по перенесенню меж проекту відведення в натуру ТОВ "Готель"Сурож" для обслуговування готелю "Сурож" по вул. Леніна, 75 в м. Судак, а також технічну документацію по перенесенню меж проекту відведення в натуру ТОВ "Готель"Сурож" для обслуговування готелю "Сурож" по вул. Леніна, 75 в м. Судак.
31 жовтня 2001 року, відповідно до рішення 41-ї сесії 23-го скликання Судацької міської ради ТОВ "Готель Сурож" зроблено відповідну відмітку у державному акті на право постійного користування землею площею 0,2371 га. серії І-КМ №001542 від 14.05.1999 року, розташованої за адресою: м. Судак, вул. Леніна, 75, про надання додаткової земельної ділянки площею 0,0998 га., з огляду на що, загальна площа земельної ділянки наданої у постійне користування ТОВ "Готель Сурож", розташованої за адресою: м. Судак, вул. Леніна, 75, склала 0,3369 га (том І а.с.52).
20 лютого 2012 року Інспектором Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим проведено перевірку на землях Судацької міської ради в районі вул. Леніна, 75 у м. Судак за результатами якої складено акт (том І а.с.12) і зафіксовано, що на земельних ділянках, які використовуються ТОВ "Готель "Сурож" на підставі державних актів на право постійного користування землею, відсутні межові знаки, відображаючи їх межу в натурі на місцевості. Директору товариства видано припис за №001946 від 20 лютого 2012 року про усунення виявлених порушень земельного законодавства (том І а.с.12).
06 липня 2012 року комісією виконавчого комітету Судацької міської ради проведено обстеження земель Судацької міської ради в районі вул. Леніна, 75 у м. Судак, за результатами якого складено акт, у якому зафіксовано, що на землях Судацькоі міської ради в районі готеля "Сурож" розташований літній майданчик загальною площею 300 кв.м. з навісом, майданчик огороджений за периметром з південної, західної та північної сторін металевим парканом з металевих прутів (том І а.с.8).
09 липня 2012 року Судацька міська рада направила вимогу відповідачу щодо усунення виявлених порушень самовільного використання земель Судацької міської ради загальною площею 136 кв. м. під розміщення літнього майданчика з навісом та про необхідність демонтування металевого паркану та частини літнього майданчику з навісом в строк до 23 липня 2012 року(том І а.с.10).
24 липня 2012 року за результатами повторного обстеження комісією Судацької міської ради земельної ділянки встановлено, що відповідач жодних дій не вчинив та продовжує чинити перешкоди в доступі до земель Судацької міської ради і здійснює підприємницьку діяльність на земельній ділянці міської ради (том І а.с.17).
Чинення перешкод в користуванні землями Судацької міської ради, ведення підприємницької діяльність на земельній ділянці міської ради та відмова відповідача усунути виявлені порушення щодо самовільного використання земель Судацької міської ради стали підставою для звернення Судацької міської ради із відповідним позовом до господарського суду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Предметом розгляду даної справи є встановлення наявності чи відсутності підстав для усунення територіальній громаді міста Судака в особі Судацької міської ради перешкод у користуванні власністю, зобов'язання ТОВ "Готель "Сурож" демонтувати розташований на землях Судацької міської ради майданчика із навісом, та забезпечення вільного доступу до земель Судацької міської ради.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання щодо регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях ради.
Відповідно до статті 375 Цивільного кодексу України право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач захищаючи свої права, звертався до відповідача з вимогами усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом зобов'язання відповідача демонтувати за власний рахунок вказаний майданчик із навісом, а також металевий паркан, забезпечивши вільний доступ до земель Судацької міської ради.
Втім, відповіді з боку відповідача на вимогу не надійшло та ним не вчинено будь-яких дій, які б свідчили про визнання заявлених вимог.
Водночас, наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності (акти обстежень від 06 та 24 липня 2012 року, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.02.2012 року (том І а.с.12), державний акт на право постійного користування землею, план зовнішніх меж (том І а.с. 49)) встановлюють факт самовільного, без дозволу власника, заняття відповідачем земельної ділянки та розміщення на ній об'єктів відпочинку, у вигляді малих архітектурних форм, без будь-яких дозвільних документів з боку позивача.
Зазначені обставини підтверджуються також і висновками судової земельно-техничної експертизи, що призначалась по справі, та за результатами якої було встановлено, що земельна ділянка площею 136 кв. м., розташована в районі готелю "Сурож" у місті Судак, вул. Леніна, 75, та межі якої відображено на плані земельної ділянки, виконаному КП ГППБ із зазначенням літнього майданчику із навісом, площею 86 кв. м. та площею 50 кв. м. не входить в межі земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні у ТОВ "Готель "Сурож" на підставі державного акту на право постійного користування землею (том І а.с. 132-142).
Оцінивши усі обставини по справі у їх сукупності, та доводи відповідача щодо необ'єктивності висновків експерта, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції з цього приводу, в яких суд зазначає що висновок експерта від 03.06.2013 року містить докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтована відповіді на поставлене господарським судом питання, висновок є достатньо ясним та повним, викладений чітко та носить конкретний характер, тоді як заперечення відповідача з приводу необґрунтованості висновку судової експертизи спростовуються наявними у матеріалах справи доказами у їх сукупності, а клопотання відповідача обґрунтоване лише незгодою з висновками експерта.
Таким чином, у судової колегії є усі підстави вважати, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що в наслідок протиправних дій відповідача, які виразилися у самовільному розміщенні милих архітектурних форм на земельній ділянці, яка не виделена відповідачеві у користування, Судацька міська рада позбавлена прав та можливості самостійно використовувати та розпоряджатися землею територіальної громади для суспільних потреб.
Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України унормовано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 391 Цивільного кодексу України також унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Як вбачається із висновків суду першої інстанції, зроблених ним на підставі матеріалів справи, судом встановлений факт неправомірного (без дозволу власника) використовування відповідачем земельної ділянки Судацької міської ради, розташованій в районі готелю "Сурож", та обмеження доступу до зазначеної ділянки металевим парканом з металевих прутів. Судова колегія переглядаючи справу погоджується висновками суду першої інстанції та вважає, що інтереси територіальної громади дійсно є порушеними та підлягають захисту у судовому порядку, у зв'язку з цим, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим не підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що складений 06 липня 2012 року акт обстеження, у якому зафіксовано, що на землях Судацькоі міської ради в районі готелю "Сурож" розташований літній майданчик загальною площею 300 кв.м. з навісом, майданчик огороджений за периметром з південної, західної та північної сторін металевим парканом з металевих прутів, лише стосується ФОП Слабоусової І.В. та не є належним доказом відносно відповідача ТОВ "Готель "Сурож", суд апеляційної інстанції вважає неспроможними з тих підстав, що в матеріалах справи є копія договору, який був укладений між ТОВ "Готель "Сурож" та ФОП Слабоусової І.В. (том І а.с. 16), предметом якого є спільне співробітництво в сфері організації громадського харчування, так оскільки між ТОВ "Готель "Сурож" та ФОП Слабоусової І.В. існували договірні відносини, акти від 06.07.2012 року та від 24.07.2012 року судова колегія вважає належними та допустимими доказами що підтверджують предмет спору в розумінні ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ "Готель "Сурож", відносно невірно обраного способу захисту порушеного права Судацькою міською радою, яка повинна була звернутись до суду із позовом саме про відшкодування шкоди, оскільки комісією проводилася перевірка лише дотримання вимог правил благоустрою, а не обстеження земель, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про таке.
Як вже було зазначалося вище, 24 липня 2012 року за результатами повторного обстеження комісією Судацької міської ради спірної земельної ділянки встановлено, що відповідач не вчинив жодних дій, визначених у приписі № 001946 від 20.02.2012 року (том І а.с.11) та продовжує чинити перешкоди в доступі до земель Судацької міської ради, до того ж здійснює на ній підприємницьку діяльність. Зазначені обставини були викладені в Акті повторного обстеження, при цьому, слід звернути увагу, що зазначений акт лише встановлює певні факти та обставини, а саме розміщення без дозволу власника об'єкту відпочинку на земельній ділянці та чинення перешкод територіальній громаді міста Судака в особі Судацької міської ради у користуванні та розпорядженні цієї земельної ділянки, які знайшли своє підтвердження при розгляді справи та підтверджуються іншими доказами, що містяться у матеріалах справи та дослідженні судом.
До того ж, зазначена перевірка була проведена на підставі вимог законодавства та в межах повноважень Судацькій міській раді у відповідності ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 21, 40, п. 1 ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те що, ТОВ "Готель "Сурож" направляв листи до уповноважених органів із клопотанням про виділення додаткової до землевідведення земельної ділянки з земель міського фонду, однак на сьогоднішній день у ТОВ "Готель "Сурож" відсутні підстави для займання зазначеної території та відсутнє відповідне Рішення Судацької міської ради, про передачу в оренду спірної земельної ділянки, зазначені обставини підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача в судовому засіданні, у зв'язку з цим, судова колегія робить висновок, що відповідач неправомірно, без дозволу власника, використовує земельну ділянку Судацької міської ради розташовану в районі готелю "Сурож" .
Інші доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції викладених в судовому рішенні, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Готель "Сурож" слід відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Сурож"- залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 25 червня 2013 року у справі №5002-7/2664-2012 - залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
О.І. Проценко
О.Л. Котлярова
І.В. Євдокімов
Розсилка :
1. Судацька міська рада (вул. Леніна, 85-а,Судак,Автономна Республіка Крим,98000) простою
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель "Сурож" (вул. Леніна, 75,Судак,Автономна Республіка Крим,98000) з повідомленням