Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Принцевської Н.М. суддів Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників сторін: від позивача: Кудряшова А.В., довіреність № юр/2724 від 21.05.13р. від відповідача: Дем'яненко О.І., довіреність № 321-13 "Д" від 22.01.13 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа, м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 10.07.2013 р. у справі № 5006/20/28/2012 (суддя Соболєва С.М.) за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа, м. Краматорськ Донецької областідо Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі, м. Краматорськ Донецької області про стягнення 11 226,57 грн. основного боргу, 2227,50 грн. інфляційних витрат за період з 07.06.2009р. по 01.04.2012р., 3% річних в розмірі 958,43 грн. грн. за період з 07.06.2009р. по 01.04.2012р.

В судовому засіданні 27.08.2013р.

оголошено перерву до 03.09.13р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.07.2013 р. у задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа, м. Краматорськ Донецької області було частково відмовлено, стягнуто на користь позивача 3% річних у сумі 632,47 грн., інфляційні втрати в розмірі 2188,96 грн. та судовий збір.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.07.2013р. у справі № 5006/20/28/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На думку заявника апеляційної скарги (позивача), господарським судом при винесенні рішення порушені норми матеріального права, а саме ст. 601 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у своїй апеляційній скарзі, просив рішення господарського суду Донецької області від 10.07.2013р. у справі № 5006/20/28/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити оскаржуване рішення без змін, як таке, що винесене з дотриманням вимог законодавства та з'ясуванням всіх обставин по справі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" Краматорські електричні мережі, яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" (споживач) та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" "Краматорськміжрайтепломережа"(енергопостачальна організація) було укладено договір про постачання теплової енергії та гарячої води №28/401, за умовами якого теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону; гаряче постачання - протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

Енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу у разі: письмового звернення споживача про припинення теплопостачання (п.5.1.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що енергопостачальна організація письмово повідомляє споживача про причину та дату припинення подачі теплової енергії.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку (ПО) розрахунковим способом (п.6.1 договору).

П.6.3 договору встановлено, що споживач, що має прилади обліку, щомісячно до 25-го числа поточного місяця подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії.

Відповідно до п.6.5 договору, при відсутності приладів обліку або виході його з ладу -кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.

Згідно п.7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на момент підписання договору (без ПДВ): 2,45 грн. - за 1 кв.м опалювальної площі, 79, 40 грн. за 1 Гкал. Вартість опалення за місяць в опалювальний період: 1703,96 кв.м х 2,45 грн. = 4174,7грн. + 834,94грн. (20% ПДВ) = 5009,64грн. (відповідно до розшифровки вартості опалювальної площі споживача). У випадку зміни цін на енергоносії, установлених Кабінетом Міністрів України або іншими органами влади, тариф може змінюватися без погодження зі споживачем.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.7.2 договору)

Відповідно до п. 7.3 договору споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки щомісяця (п.7.6 договору)

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 10.10.2006р. (п. 11.1 договору). Пунктом 11.2 договору передбачені випадки припинення дії договору.

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов"язку повної сплати спожитої енергії (п.11.3 договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.11.4 договору).

Договір підписаний обома сторонами з протоколом узгодження розбіжностей, скріплений печатками.

10.09.2006р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №341 до договору, яка зумовлена прийняттям Краматорською міською радою рішення №378 "Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення, подачі гарячої води" від 06.09.2006р. без зауважень та заперечень (а.с.17), відповідно до п. 1 якої, п.7.1 договору викладено у наступній редакції: тарифи (без ПДВ) на теплову енергію 5,38грн. - за 1 кв.м опалювальної площі, 174,54грн. - за 1 Гкал.

Додатковою угодою №3 від 26.03.2007р. до договору № 28 від 10.10.2005р., на виконання рішення №121 від 21.03.2007р. Краматорської міської ради "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 06.9.2006 № 378 "Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення, подачі гарячої води", сторони внесли зміни у п. 7.1 договору, а саме, тарифи (без ПДВ) на теплову енергію 7,35грн. - за 1 кв.м опалювальної площі, 262,69грн. - за 1 Гкал (а.с.20).

20.03.2008р., у зв'язку з рішенням Краматорської міської ради від 19.3.2008р. №144 "Про внесення змін до рішення виконкому від 06.09.2006р. № 378 "Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення, подачі гарячої води", сторонами укладено, підписано та скріплено печатками додаткову угоду №4 (а.с.21), згідно п.1 якої у п. 7.1 договору внесено наступні зміни: тарифи (без ПДВ) на теплову енергію 11,78грн. -за 1 кв.м опалювальної площі, 388,93грн. - за 1 Гкал.

Додатковою угодою № 7 від 02.03.2009р. до договору про постачання теплової енергії та гарячої води №28 від 10.10.2005р. сторони уклали цю додаткову угоду про наступне: "Цей договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2009р."

09.11.2009р. відповідачем, згідно п.5.1.1 договору, надіслано на адресу позивача угоду про розірвання договору, яка підписана сторонами та завірена печатками підприємств.

09.11.2009 року між сторонами підписана угода про розірвання договору №28/401 від 10.10.2005р., згідно з п. 1 якої сторони, у зв'язку з встановленням автономного опалення за адресою: вул. Шкадінова, 2, м. Краматорськ, дійшли згоди про розірвання договору №28/401 від 10.10.2005 р. про постачання теплової енергії та гарячої води, укладений між енергопостачальною організацією та споживачем.

Пунктом 2 угоди про розірвання договору визначено, що з моменту набрання чинності цією угодою, зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли із договору.

Таким чином, строк дії договору закінчився 30.09.2009р. на підставі угоди про розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2008р. об'єкт теплоспоживання відповідача було підключено до центрального опалення, що підтверджується актом на включення опалення, який підписано сторонами без зауважень (а.с.5).

Сторонами за умовами договору була передбачена 100% передоплата вартості теплової енергії (п.7.3 договору).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання умов договору, позивачем у квітні 2009р. подано теплову енергію до об'єкту відповідача, на сплату вартості якої останньому було виставлено акт-рахунок №28-4 від 21.04.2009р. на загальну суму 11266,57грн. Вказаний акт - рахунок у встановлені законом строки відповідачем не оплачений.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору щодо своєчасної оплати вартості теплової енергії, спожитої у квітні 2009 року у розмірі 11266,57грн. враховуючи наявність в бухгалтерському обліку підприємств сторін суми заборгованості станом на 01.06.2009р.

Стосовно заяви від 11.04.2011 року про залік зустрічних однорідних вимог, а саме вимог відповідача до позивача про стягнення заборгованості по інфляційним витратам у розмірі 11266,57грн. за рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2008р. по справі №10/173 судова колегія зазначає наступне.

12.04.2011р. Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист надіслано на адресу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" заяву №54/ис2601 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.04.2011р. та угоду про залік взаємних вимог від 11.04.2011р. (а.с.49-50)

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2008р. по справі №10/173 позовні вимоги ВАТ "Донецькобленерго" м. Горлівка в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі м. Краматорськ до ОКП "Донецьктеплокомуненерго" м.Донецьк в особі виробничої одиниці "Краматорськміськрайтепломережа" м.Краматорськ задоволені частково, стягнуто з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 231012,21грн. за договором про постачання електричної енергії №637від 12.05.2003р., за спожиту активну електроенергію в сумі 33800грн. за Додатковою угодою №152-Г від 01.08.2007р. до договору; інфляційні витрати в сумі 35556,70грн., 3% річних у сумі 5527,23грн. В решті вимог щодо стягнення пені в розмірі 37421,11грн. та 7% штрафу в сумі 17945,35грн. відмовлено. Рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2008р. по справі №10/173 набрало чинності, що свідчить про те, що відповідач реалізував своє право вимоги до позивача на зазначену суму заборгованості.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Частиною першою ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя. Право на стягнення заборгованості, підтверджене судовим рішенням і наказом господарського суду, повинне бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог на цій стадії може відбуватися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) та Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Як вбачається з матеріалів справи, вчинення правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося на стадії виконання рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2008р. по справі №10/173.

Отже, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 11266,57 грн., оскільки взаємозалік зустрічних вимог на суму 11266,57 грн. на підставі заяви відповідача від 11.04.2011р № 54ис2601 не відбувся.

Статтями 549 Цивільного кодексу України, 231 (436-15ые231) , 232 (436-15ые232) Господарського кодексу України (436-15) , 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) , встановлено вид забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розраховані за період з червня 2009р. по квітень 2012р. та пред'явлені до стягнення розмір 3 % річних на суму 958,43 грн. та інфляційні в розмірі 2227,50 грн.

Судова колегія вважає, що зазначені штрафні санкції підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі, оскільки висновок господарського суду про нарахування штрафних санкцій до часу заліку зустрічних позовних вимог є невірним, а відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору і нарахування 3% річних як плати за користування чужими грошовими коштами та інфляційних, як збільшення суми основного боргу в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, нараховуються за весь час прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання.

Крім того, колегія суддів вважає, що місцевим судом помилково призначено по справі проведення судово-економічної експертизи та в подальшому прийнято до уваги її висновки, оскільки вказаною експертизою вирішено, в порушення вимог ст. 41 ГПК України, правові питання, які відносяться до компетенції суду.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Донецької області від 10.07.13 року у справі № 5006/20/28/2012 - частковому скасуванню, оскільки винесене з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення 11 226,57 грн. основного боргу, 2227,50 грн. інфляційних витрат за період з 07.06.2009р. по 01.04.2012р., 3% річних в розмірі 958,43 грн. грн. за період з 07.06.2009р. по 01.04.2012р. в повному обсязі.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа, м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 10.07.13 року у справі № 5006/20/28/2012 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.07.13 року у справі № 5006/20/28/2012 - скасувати.

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа, м. Краматорськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі, м. Краматорськ Донецької області про стягнення 11 226,57 грн. основного боргу, 2227,50 грн. інфляційних витрат за період з 07.06.2009р. по 01.04.2012р., 3% річних в розмірі 958,43 грн. грн. за період з 07.06.2009р. по 01.04.2012р. - задовольнити.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі, м. Краматорськ Донецької області на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа, м. Краматорськ Донецької області основний борг у розмірі 11226грн.57коп., інфляційні втрати у розмірі 2227грн.50коп. та 3% річних у розмірі 958грн.43коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м. Горлівка, пр.-т Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа, м. Краматорськ, Донецька область судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1609,50 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 860,25 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Надруковано 7 примірників:

2-позивачу;

2-відповідачу;

1-до справи;

1-ДАГС;

1-ГСДО