Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів: Л.І. Бандура, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: А.М. Ільченко

за участю представників сторін:

від відповідачів - І.А. Іванцов

від прокуратури - І.С. Ставська

представник Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області у судове засідання не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена 23"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.07.2013 р.

у справі №915/1045/13

за позовом Прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена 23";

2) Приватного підприємства "ААС";

про визнання недійсним договору спільного користування земельною ділянкою, зобов'язання її звільнити та привести у придатний для використання стан

В червні 2013 року прокурор Березанського району звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради Березанського району про визнання недійсним договору без дати і без номеру про спільне користування земельною ділянкою, укладеного між ПП "ААС" та ТОВ "Арена 23", про зобов'язання ТОВ "Арена 23" звільнити земельну ділянку площею 0,25 га вартістю 621 750 грн., розташовану по вул. Курортній, 7/4 в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області та привести її у придатний для використання стан та повернути Коблівській сільській раді. В обґрунтування заявлених вимог, прокурор послався на те, що в результаті перевірки дотримання вимог земельного та містобудівного законодавства ТОВ "Арена 23" встановлено, що останнє використовує земельну ділянку з метою організації відпочинку громадян та торгівлі на території пляжу Коблівської зони відпочинку біля рятувальної станції МОП. На думку прокурора, у ПП "ААС" відсутні повноваження для передачі ТОВ "Арена 23" в користування земельної ділянки, яка відноситься до земель рекреаційного призначення, та у останнього відсутні повноваження на надання дозволу ТОВ "Арена 23" здійснювати будівництво розважального пляжного комплексу, що є підставою для визнання спірного договору недійсним, з подальшим поверненням земельної ділянки Коблівській сільській раді. (а.с. 2-7).

03.07.2013 р. прокурор Березанського району звернувся до суду із заявою у порядку ст. 66- 67 ГПК України про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ "Арена 23" та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи з реконструкції пляжного торгівельно-розважального комплексу, яка задоволена ухвалою суду першої інстанції від 18.07.2013 р. (а.с. 117-118).

03.07.2013 р. від ТОВ "Арена 23" надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з посиланням на те, що прокурором неправильно визначено орган, в інтересах якого він звернувся з даним позовом. (а.с. 60-61 т.1).

17.07.2013 р. представник ТОВ "Арена 23" надав до суду клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення Миколаївським окружним адміністративним судом справи №814/2814/13-а, пов'язаної з даною. Вищевказані клопотання відповідача відхилені судом першої інстанції з мотивів їх необґрунтованості. (а.с. 89).

ТОВ "Арена 23" зверталось до суду з клопотанням про залучення до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ДП "Очаківське лісомисливське господарство". Зазначене клопотання відхилено судом першої інстанції, про що вказано в ухвалі суду від 18.07.2013 р. (а.с. 119-120).

У відзиві на позов ТОВ "Арена 23" послалось на його безпідставність. (а.с. 86-87, 95).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.07.2013 р. (суддя - Фролов В.Д.), позов задоволено з мотивів доведеності заявлених вимог. (а.с. 121-124).

Не погодившись з даним рішенням, ТОВ "Арена 23" 26.07.2013 р. звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника уточнив та просив рішення скасувати, позов залишити без розгляду, оскільки прокурором неправильно визначено позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник прокурора Миколаївської області зазначив про її необґрунтованість та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Коблівська сільрада та ПП "ААС" відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Заслухавши представника сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Між ПП "ААС" та ТОВ "Арена 23" укладено договір б/н та б/д про спільне користування земельною ділянкою, з метою організації відпочинку громадян та торгівлі на території пляжу Коблівської зони відпочинку, за умовами якого ПП "ААС" зобов'язалось надати ТОВ "Арена 23" земельну ділянку для розташування пляжного торгівельного комплексу біля рятувальної станції МОП, а ТОВ "Арена 23" зобов'язалось за власні кошти побудувати цей комплекс, який включає: сцену, закусочну з літнім майданчиком, торгівельний павільйон, пункт прокату пляжного інвентарю, рятувальний пост, підпірна стінка, пляжна алея, замощення, туалет, тіньові навіси - 4 шт., кабінки для переодягання - 4 шт. біля рятувальної станції МОП. Згідно п.3.2. договору комплекс, побудований за кошти ТОВ "Арена 23" належить повністю останньому. (а.с. 11).

Рішенням Виконкому Коблівської сільської ради №81 від 10.11.2011 р. визнано право власності на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, розташований в зоні відпочинку "Коблеве" за ТОВ "Арена 23". (а.с. 16).

Рішенням Коблівської сільської ради №4 від 15.11.2011 р. вищезазначеному об'єкту нерухомого майна присвоєна юридична адреса: с. Коблеве, проспект Курортний, 7/4. (а.с. 17).

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно видано ТОВ "Арена 23" Виконкомом Коблівської сільської ради 10.12.2011 р. та Березанською філією ММБТІ 10.12.2011 р. здійснена державна реєстрація права власності. (а.с. 14-15).

Рішенням Коблівської сільської ради №31 від 19.09.2012 р. надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Арена 23" площею 0,30 га із земель не наданих у власність та постійне користування, в довгострокову оренду терміном на 49 років для комерційного призначення під обслуговування існуючого пляжного торгівельно-розважального комплексу в зоні відпочинку "Коблево" за адресою: с. Коблеве, проспект Курортний, 7/4 (а.с. 13).

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області та Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області 15.05.2013 р. складені акти перевірки дотримання ТОВ "Арена 23" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та вимог земельного законодавства, в яких зазначено, що будівництво торгівельно-розважального комплексу та відведення земельної ділянки для його обслуговування здійснено з порушенням чинного законодавства, оскільки розміщення вказаного об'єкту на території пляжної зони заборонено. (а.с. 20-40).

Звертаючись з позовними вимогами про визнання недійсним договору про спільне користування земельною ділянкою та зобов'язання її звільнити і привести у придатний до використання стан, прокурор визначив позивачем по справі Коблівську сільську раду, за інформацією якої земельна ділянка, щодо якої укладено оспорюваний договір, відноситься до категорії земель рекреаційного призначення в межах с. Коблеве. Обґрунтовуючи правову підставу звернення до господарського суду із позовом, прокурор зазначив про порушення інтересів держави в сфері земельних відносин.

Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (частина 3 статті 36-1 названого Закону).

Згідно з абзацем четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

За приписами частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 (v003p710-99) зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Судова колегія на підставі наявних у справі матеріалів, встановила, що спірна земельна (лісова) ділянка передана ПП "ААС" (тимчасовому лісокористувачу) у довгострокове тимчасове користування згідно із договором №64 від 21.04.2008р., укладеним з постійним лісокористувачем - Державним підприємством "Очаківське лісомисливське господарство", яке діяло на підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації №157-р від 21.04.2008р. (а.с. 105-112).

Зазначене розпорядження було оскаржене прокурором Миколаївської області в судовому порядку по справі №2-а-4934/10/1470, за результатами розгляду якої постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2011р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013р., відмовлено у задоволенні адміністративного позову прокурора про визнання нечинним та скасування цього розпорядження, яким ПП "ААС" надано у довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 8,75га за рахунок земель лісового фонду та запропоновано ДП "Очаківське лісомисливське господарство" укласти з ПП "ААС" договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою (а.с.171-175). Як встановлено зазначеними судовими рішеннями, лісові ділянки, які використовує ПП "ААС" в лісовому урочищі "Коблеве" Березанського лісництва Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство", належать до земель лісогосподарського призначення, що підтверджено планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, актом на право користування землею від 15.11.1964р., наказом Миколаївського обласного виробничого лісогосподарського об'єднання "Миколаївліс" №11 від 04.04.1989р. Постійним користувачем земельної ділянки лісогосподарського призначення, лісова ділянка якої передана у користування ПП "ААС", є Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство".

Статтею 13 Конституції України, яка кореспондується із статтею 324 Цивільного кодексу України та статтею 148 Господарського кодексу України, передбачено земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) .

Відповідно до приписів статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною п'ятою статті 122 цього Кодексу встановлено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно із пунктом шостим частини першої статті 31 Лісового кодексу України обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Отже, у правовідносинах щодо володіння, користування, розпорядження спірною земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Миколаївська обласна державна адміністрація як виконавчий орган державної влади.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що прокурором неправильно визначений позивач.

Відповідно до абз. 3-4 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суджу України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" (v_570600-02) ( в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України № 2 від 16.01.2013 р. (v0002600-13) ) у випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України.

При вирішення спору судом першої інстанції не враховано вищенаведене, що призвело до прийняття неправильного рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, позов слід залишити без розгляду.

Судові витрати за апеляційний перегляд відшкодовуються скаржнику за рахунок Коблівської сільської ради, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.п.1 ст. 81, 99, 103- 105 ГПК України, суд

Апеляційну скаргу ТОВ "Арена 23" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 18.07.2013 р. у справі №915/1045/13 скасувати, позов залишити без розгляду.

Стягнути з Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області на користь ТОВ "Арена 23" судовий збір в сумі 6 791,00 грн. за апеляційний перегляд.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 02.09.2013 р.