910/7272/13 Про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг - 21.08.2013 Прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року позов задоволено повністю: підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Соул" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак-КБ" 51300,00 грн. - основного боргу; 1720,50 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вимоги викладені в апеляційній скарзі обґрунтовані тим, що позивач не надав суду, як доказ на обґрунтування суми боргу Дислокацію постів, за якою і має проводитися визначення вартості наданих послуг, сам же скаржник не міг визначити дійсну вартість послуг за Договором, оскільки вона встановлювалась позивачем в односторонньому порядку. Судом, також, не досліджено, яка кількість постів та якого виду встановлювалась на об'єкті, отже, як вважає скаржник, судом не встановлено об'єм наданих послуг, дійсну вартість таких послуг та чи відповідає заявлена до стягнення сума заборгованості вартості фактично наданих послуг. Скаржник звертає увагу на те, що Додаткова угода про розірвання договору, яку позивач надіслав 07.03.2013 підписана відповідачем із застереженням про відсутність між сторонами грошових зобов'язань. Відповідач також стверджує, що Акти виконаних робіт за лютий та березень 2013 від позивача не отримував, а також вказує на те, що вони є односторонніми. Також, відповідач зазначає, що ухвали суду першої інстанції від 15.04.2013 та від 25.04.2013 отримував із запізненням, тому не мав часу виконати викладені в них вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, зокрема, зазначає, що скаржник не надав жодних доказів на підтвердження власних аргументів, крім копій установчих документів, які не завірені належним чином.

Посилання відповідача на те, що позивач відправляв документи на невірну адресу, є необґрунтованими, оскільки всі поштові відправлення здійснювались на юридичну адресу відповідача, що підтверджується витягом із ЄДРПОУ, наявним в матеріалах справи.

Позивач вважає, що апеляційна скарга є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Ухвалою від 06.06.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 07.08.2013 року.

В судове засідання 07.08.2013 представник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником відповідача в судовому засідання було подано заяву відповідно до ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи на 21.08.2013. Суд, також, зобов'язав сторін надати до дня слухання справи оригінали документів, а саме: Договору №20 про надання охоронних послуг від 12.11.2012, Додатку №1 до договору ( Дислокацію об'єктів, які передаються під охорону ТОВ "Зодіак-КБ"), Додаткових угод №1 від 17.12.2012, №2 від 24.12.2012 та від 07.03.2013.

Також, суд зобов'язав позивача надати докази надсилання відповідачу актів приймання-передачі наданих послуг за договором, а відповідача - докази надсилання позивачеві обґрунтованої мотивованої відмови від підписання актів №34 від 28.02.2012 на суму 30 800,00 грн. та №35 - від 07.03.2013 на суму 5 961,29 грн., як того вимагають умови п.п.7.2,7.3 Договору.

В судове засідання 21.08.2013 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

21.08.2013 представник позивача надав для огляду колегії суддів оригінали витребуваних судом документів та належним чином засвідчені їх копії для залучення до матеріалів справи ( що відображено в протоколі судового засідання за 21.08.2013) : Додаткової угоди № 1 від 17.12.2012, Дислокації об'єктів від 17.12.2012, звернення ТОВ "АГРО СОУЛ" від 24.12.2012, Додаткової угоди № 2 від 24.12.2012, Дислокації об'єктів від 24.12.2012, Листів №3 від 11.01.2012 та №4 від 18.01.2013, а також банківську виписку за 24.01.2013.

Відповідач не виконав вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013, не надав жодного витребуваного судом документа.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції ухвалами від 15.04.2013, від 25.04.2013 витребував у відповідача письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, зобов'язав сторони провести звірку взаєморозрахунків, за результатами якої скласти акт звірки, який подати в судове засідання.

Позивач виконав вимоги ухвали суду першої інстанції від 15.04.2013, надав суду акт звірки взаєморозрахунків ( 2 арк.), докази відправлення актів виконаних робіт ( 2 арк.) ( а.с.27-33).

Відповідач в судове засідання 16.05.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.04.2013 та ухвали про відкладення розгляду справи від 25.04.20134 не виконав.

Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 15.05.2013. про відкладення вдруге розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому процесі, що не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 ГПК України (1798-12) , а, крім того, відповідач не скористався своїм процесуальним правом відповідно до ст. 59 ГПК (1798-12) - не надав до суду письмовий відзив на спростування позовних вимог і всі документи, які б підтверджували заперечення проти позову

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 51300,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач належним чином виконав умови Договору про надання охоронних послуг № 20 від 12.11.2012, фактично надав відповідачу послуги з охорони його об'єкту, а внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати наданих охоронних послуг згідно вказаного Договору за останнім виникла заборгованість в розмірі 51 300,00 грн..

Відзиву на позов з документальним обґрунтуванням заперечень на вимогу суду відповідач так і не надав, вимог ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у справі від 15.04.2013 та ухвали від 25.04.2013 не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК-КБ" (охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО СОУЛ" (замовник) було укладено Договір про надання охоронних послуг № 20 (далі - Договір). Договір набуває чинності з 12.11.2012 і діє до 12.11.2013 (п. 11.1)

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги, а саме, приймає під охорону об'єкт, та визначено в Дислокації об'єктів (Додаток № 1 до договору). Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторсько-сторожова служба охорони. Система охорони об'єкту та дислокація постів визначаються охороною та узгоджується замовником.

За умовами розділу 5 Договору позивач серед іншого зобов'язався забезпечувати охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт; здійснювати на об'єкті пропускний режим, контролювати ввезення та вивезення (внесення та винесення) товарно-матеріальних цінностей на територію та з території об'єкта за перепустками встановленої форми (якщо перепускний режим передбачений). Не допускати на об'єкт осіб, які не мають відповідних повноважень та права щодо перебування на території об'єкта.

Згідно з п. 4.1. Договору ціна договору становить 57 500,00 грн. в т.ч. ПДВ (20%) - 9 583,33 грн. щомісяця.

Ціна складається з загальної вартості виду постів охорони, визначеною у Дислокації постів (Додаток № 1), а саме:

- щомісячна вартість одного цілодобового поста становить - 8 900 грн., в т.ч. ПДВ;

- щомісячна вартість одного денного поста становить - 7 000 грн., в т.ч. ПДВ;

- щомісячна вартість начальника відділу охорони становить - 6000 грн., в т.ч. ПДВ.

Додатковою угодою № 1 від 17.12.2012 сторонами внесено зміни до п. 4.1. договору та встановлено ціну договору в сумі 39 700,00 грн., в т. ч. ПДВ (20%) - 6 616,67 грн. щомісяця.

Додатковою угодою № 2 від 24.12.2012 сторонами внесено зміни до п. 4.1. договору та встановлено ціну договору в сумі 48 600,00 грн., в т. ч. ПДВ (20%) - 8 100,00 грн. щомісяця.

Позивачем до позовної заяви додано акт надання послуг № 2 від 31.01.2013, що підписаний та скріплений печатками обох сторін на суму 38 838,71 грн. Також, позивачем подано акти надання послуг № 34 від 28.02.2013 на суму 30 800,00 грн. та № 35 від 07.03.2013 на суму 5 961,29 грн., які з боку відповідача не підписані та не скріплені печаткою та в порушення п.п.7.1 - 7.4 Договору відповідачем не надано позивачу мотивованої відмови від підписання зазначених актів наданих послуг.

24.01.2013 відповідачем було сплачено 50 000,00 грн. в якості передплати за охорону за грудень 2012 - січень 2013, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 24.01.2013.

Позивачем 04.03.2013 передано повноважному представнику відповідача письмове Попередження про розірвання Договору про надання охоронних послуг № 20 від 12.11.2012 та погашення заборгованості на суму 44 880,38 грн., в якому позивач просить сплатити заборгованість у строк до 07.03.2013 та попередив про одностороннє розірвання договору відповідно до п. 10.4. договору.

Додатковою угодою № 2 від 07.03.2013 сторони дійшли згоди розірвати з 07.03.2013 Договір надання охоронних послуг № 20 від 12.11.2012.

Відповідачем надані послуги не були оплачені в повному обсязі у добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач правомірно звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 51 300,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 порушено провадження у справі №910/7272/13 та призначено її до розгляду на 25.04.2013.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції").

Ухвала від 15.04.2013 була направлена позивачу та відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення вказану ухвалу отримав 24.04.2013 директор ТОВ "Агро-Соул" - "Ратай".

Як вбачається з протоколу судового засідання від 25.04.2013 представник позивача з'явився, відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 25.04.2013, розгляд справи був відкладений на 16.05.2013. Ухвала була направлена сторонам 26.04.2013.

29.04.2013 представник відповідача Йосипенко Ю.В. був ознайомлений з матеріалами справи.

Відповідач до дня слухання справи в суді першої інстанції (16.05.2013) відзиву або інших документів на виконання вимог ухвали не надав, натомість, 15.05.2013 подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд обґрунтовано відхилив.

Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з наступних підстав:

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата відповідачем вартості послуг здійснюється щомісячно з передплатою у розмирі 50% від загальної суми договору до 05 числа поточного місяця, решта до 05 числа місяця що слідує за звітним. Оплата здійснюється безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок позивача після попереднього надання позивачем рахунка для здійснення оплати або без такого.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що сплата відповідачем вартості послуг здійснюється після підписання сторонами акту наданих послуг.

Як встановлено п. 7.1. Договору фактом, що підтверджує надання позивачем послуг є акт наданих послуг (приймання-передачі виконаних робіт), який складається щомісячно та затверджується представниками сторін. Відповідач повинен підписати акт наданих послуг відповідно до умов даного договору не пізніше 3 (третього) числа місяця наступного за звітним.

Згідно з п. 7.2. Договору в разі обґрунтованих зауважень до позивача, які можуть потягнути за собою питання вартості наданих послуг, відповідач зобов'язаний в термін 3 (трьох) календарних днів з дня виявлення названих зауважень, письмово заявити про них позивачу. Якщо відповідач не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці зауваження, як порушення умов договору.

При цьому пунктом 7.4. Договору визначено, що не підписання акту наданих послуг відповідачем не підтверджує факту не надання послуг за звітний період.

Відповідно до Дислокації об'єктів від 17.12.2012, що підписана директорами позивача та відповідача і скріплена печатками сторони обумовили наявність на об'єкті 4-х постів та начальника відділу охорони.

Відповідно до Дислокації об'єктів від 24.12.2012, що підписана та скріплена печатками Директорів позивача та відповідача, сторони обумовили наявність на об'єкті 5-х постів (1 мобільна група, що включала в себе 2 цілодобових пости (пост №5 і пост №6), 3 цілодобових постів охорони) та начальника відділу охорони.

На підставі листів, підписаних Директором відповідача - Ратай В.А. за вих. №3 від 11.01.2013 щодо зняття одного цілодобового поста охорони у період з 11.01.2013 до 16.01.2013 включно та лист вих.. № 4 від 18.01.2013 про зняття однієї мобільної групи з 18.01.2013, а саме групи, що включала в себе 2 цілодобових пости (пост №5 і пост №6), позивачем було зменшено суму послуг з охорони за січень 2013р.

Сторонами підписано акт виконаних робіт від 31.01.2013 №2 на суму 38 838,71 грн.( послуги у січні 2013р. із врахуванням зменшення).

Починаючи з 18.01.2013р. і до моменту розірвання Договору 07.03.2013р. за відповідачем, як замовником послуг,було закріплено два цілодобових пости охорони, один денний пост охорони та начальник відділу охорони. При цьому, загальна вартість послуг з охорони становила 30 800,00 грн. на місяць. Тому акти наданих послуг за лютий і березень 2013р. були підписані відповідно на суми 30 800,00 грн. ( за лютий 2013р. - повний місяць ) і 5 961,29 грн. ( за березень 2013р. - шість днів місяця).

Враховуючи здійснену відповідачем 24.01.2013 передплату за охорону за грудень 2012 - січень 2013 у розмірі 50 000,00 грн., з якої 25 700,00 грн. були зараховані позивачем в рахунок оплати послуг з охорони в грудні 2012р., а сума 24 300,00 грн. була зарахована як часткова оплата послуг з охорони в січні 2013р., тому заборгованість відповідача перед позивачем на день пред'явлення позову складає 51 300,00 грн. з розрахунку:

14 538,71 грн.- за січень 2013р.;

30 800,00 грн.- за лютий 2013р.;

5 961,29 грн.- за березень 2013р.

Згідно з вартістю постів, яка передбачена Договором та не змінювалась сторонами, позивачем складено акт наданих послуг №34 від 28.02.2013 на суму 30 800,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 07.03.2013, яка підписана Директорами сторін та скріплена печатками підприємств, сторони дійшли згоди розірвати з 07.03.2013 Договір надання охоронних послуг № 20 від 12.11.2012, проте, директором відповідача Ратай В.А. у вказаній Додатковій угоді викреслена фраза "за винятком здійснення розрахунків Замовника за надані послуги з охорони в повному обсязі" та поставлено примітку "виправленому вірити", але сторонами не вносились зміни у встановленому законом порядку до зазначеної додаткової угоди, тому дане зауваження директора відповідача судом обґрунтовано не прийнято як належним чином узгоджене сторонами, яке б мало для сторін обов'язковий характер.

Відповідно до акту наданих послуг №35 від 07.03.2013 сума за надані послуги охорони складає 5 961,29 грн.

З урахуванням положень пунктів 7.2. та 7.4. договору суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку що за період січень - березень відповідачем було отримано послуги охорони в загальному розмірі 75 600,00 грн. (38 838,71 грн. + 30 800,00 грн. + 5 961,29 грн.), з них оплачено відповідачем 24 300,00 грн., отже сума боргу на день звернення позивача до суду складає 51 300,00 грн.

Варто зауважити, що умовами Договору не передбачено порядок передачі актів надання послуг охорони замовнику. Дані акти були надіслані позивачем відповідачу 11.04.2013 та 16.04.2013.

Як свідчать матеріали справи, дані акти були надіслані позивачем відповідачу 11.04.2013 та 16.04.2013р.,що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими квитанціями та описами вкладення у цінний лист. Проте, акти залишені відповідачем не підписаними, без надання ( надіслання) зауважень, як це передбачено п. 7.2. Договору.

Колегія суддів дійшла висновку, що позивачем в період із січня по 07 березня 2013 року були надані послуги охорони, ціна послуг встановлювалась відповідно до Дислокації об'єктів, натомість відповідачем оплати за надані послуги в повному обсязі не здійснено, у зв'язку з чим правомірно задоволено позов в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Соул" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2013р. є документально необґрунтованою, якою не спростовано висновки суду першої інстанції, тому задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для його скасування або зміни.