Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого,

суддів

за участю повноважних представників:

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому Приватного підприємства "Б"

засіданні касаційну скаргу

на ухвалу від 23 липня 2003 року

господарського суду Донецької області

та постанову від 8 жовтня 2003 року

Донецького апеляційного господарського суду

у справі № 8/278 пд

за позовом Приватного підприємства "Б"

до Приватного підприємства "ДК"

про розірвання договорів та стягнення

265827,40 грн.

В С Т А Н О В И В:

В червні 2003 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про розірвання договорів та стягнення збитків в сумі 265827 грн. 40 коп. посилаючись на те, що останній допустив значні недоліки в роботі, згідно договорів підряду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23 липня 2003 року провадження по справі в частині вимог ПП "Б" до ПП "ДК" про розірвання договорів підряду № 61 від 19.04.2002 року, № 02/08-Б від 22.08.2002 року та № 01-08-Б/152 від 31.07.2002 року припинено.

В частині відшкодування збитків в позові ПП "Б" відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 8 жовтня 2003 року рішення господарського суду залишено без змін.

В касаційній скарзі ПП "Б" просить вказані судові рішення скасувати, як прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами при прийняття оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню щ таких підстав.

Приймаючи оскаржувані судові рішення господарські суди виходили з того, що на момент розгляду господарським судом спору про розірвання спірних договорів підряду строк їх дії скінчився, тому відсутній предмет спору і провадження по справі в цій частині позову підлягає припиненню.

Крім того, в частині позову про відшкодування збитків господарські суди виходили з того, що позивач не довів, яку саме суму складають збитки та відсутні докази, які б підтверджували їх нанесення, тому в позові про відшкодування збитків необхідно відмовити.

Проте, з вказаними висновками погодитись не можна, оскільки вони є хибними і потребують додаткової перевірки.

Так, розглядаючи даний спір та приймаючи рішення про припинення провадження по справі в частині позову про розірвання договорів, господарський суд з яким погодилась апеляційна інстанція, не врахував, що спірними договорами підряду передбачені гарантійні строки (24 місяці з моменту здачі приймання робіт), в межах яких відповідач зобов'язувався за свій рахунок усунути всі недоліки у виконаних ним роботах (п. 9.1 договору № 61 від 19.04.2002 р. № 01-08-Б/152 від 31.07.2002 р. та п. 8.1 договору 9 02-08-Б від 22.08.2002 р.). Тобто судом не було прийнято до уваги факт невиконання відповідачем своїх гарантійних зобов'язань, з врахуванням виконання яких строк дії договору не скінчився. Тому висновки господарських судів про повне виконання відповідачем своїх зобов'язань по спірним договорам підряду визнати законними і обгрунтованими не можна. Повне виконання відповідачем своїх зобов'язань можливе лише належним виконанням в період встановленого гарантійного строку своїх зобов'язань по усуненню недоліків у виконаних роботах.

Не можна погодитись і з висновками місцевого та апеляційного господарських судів в тому, що позивачем не доведено факт спричинення йому збитків відповідачем внаслідок неналежного виконання останнім робіт по договору підряду.

В порушення вимог ст. 84 п. 3 та п. 7 ст. 105 ГПК України (1798-12) , при прийнятті оскаржуваних судових рішень, місцевим та апеляційним господарськими судами не дано належної правової оцінки доказам наданим суду позивачем і, зокрема, технічному висновку Донбаської регіональної академії будівництва та архітектури.

В зв'язку з складністю справи та відсутності знань в галузі будівельної діяльності, суду необхідно було б обговорити питання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи.

За таких обставин, коли господарськими судами при розгляді спору та прийняття оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального і процесуального права, останні не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість, зібранням доказам дати правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення господарського суду Донецької області від 23 липня 2003 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 8 жовтня 2003 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу частково.

2.Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.