ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"12" серпня 2013 р. Справа № 920/454/13
|
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача - Гапона М.В. за довіреністю № 10-19/17-Д/130 від 02.08.2013р.,
відповідача - Блінової С.О. за довіреністю № юр-769/д від 12.12.2012р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми (вх. № 1655С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 07.05.2013 р. по справі № 920/454/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми,
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу, с. Мала Павлівка, Охтирський район, Сумська область,
про внесення змін до договору, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд вважати укладеним в редакції позивача додаток № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 397 від 01.04.2010 р., укладеного між ПАТ "Сумиобленерго" та ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського ГПЗ.
Позивач подав заяву № 80-26/1231 від 25.04.2013р. (вх. № 6055 від 07.05.2013р.) про уточнення позовних вимог, в якій просить суд вважати укладеними в редакції позивача пункти 6, 7 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 397 від 01.04.2010 р., укладеного між ПАТ "Сумиобленерго" та ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського ГПЗ, яка була прийнята судом першої інстанції до розгляду.
Рішенням господарського суду Сумської області від 07.05.2013 р. у справі № 920/454/13 (суддя Жерьобкіна Є.А.) позов задоволено частково:
- Пункт 6 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 397 від 01.04.2010 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу, вважати укладеним в наступній редакції:
"При потребі споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати поточних планових платежів згідно п.2 додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу.
Споживач оплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або граничних величин споживання електричної потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника";
- Пункт 7 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 397 від 01.04.2010 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу, вважати укладеним в наступній редакції:
"У разі несвоєчасної оплати вартості обсягів фактично спожитої електричної енергії (за минулий розрахунковий період), постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується; на суму боргу здійснюється нарахування встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Пеня, інфляційні збитки та три відсотки річних сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках".
Також вказаним рішенням стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" 573, 50 грн. судового збору.
Позивач частково не погодившись з рішенням господарського суду Сумської області від 07.05.2013 р. у справі № 920/454/13 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на невідповідність висновків обставинам справи просить скасувати вказане рішення в частині прийняття редакції запропонованої відповідачем пункту 7 Додатку 4 до Договору № 397 від 01.04.2010р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Сумиобленерго" в повному обсязі.
Апелянт вказує, що постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 із змінами, затверджена типова форма договору про постачання електричної енергії.
Згідно пункту 4.2.1. типового договору, затвердженого вищевказаною постановою, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі ______% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Пунктом 4.2.1 укладеного Договору, зазначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору з порушенням термінів визначених Додатком № 4 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Пункти 2.2.3 та 2.2.4 Договору визначають зобов'язання споживача оплачувати вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами Додатку № 4 та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.
З урахуванням викладеного апелянт вважає, що нормами чинного законодавства визначено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених ГК України (436-15)
, ЦК України (435-15)
та іншими нормативними актами.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2013 р. у справі № 920/454/13 законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін; вважає нарахування пені, інфляційних та 3% річних на планові платежі безпідставним, оскільки відповідач ще не є боржником позивача; підпункту 8) пункту 8.1. Правил користування електричною енергією (z0417-96)
, в редакції 07.05.2010р. передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду частково не погоджується з висновками господарського суду Сумської області по даній справі, враховуючи наступне.
01.04.2010 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 397 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі гідно з умовами цього Договору та додатками до нього (а.с. 10-13).
Під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (z0417-96)
, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до підпункту 2.2.3 пункту 2.2. Договору, відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку до договору "Порядок розрахунків".
01.02.2013 р. позивач супровідним листом № 80-26/328 направив відповідачу Додаткову угоду № 6 з Додатком № 4 від 29.12.2012 р. та Додаткову угоду № 5 з Додатком № 1 від 24.12.2012 р. до Договору про постачання електроенергії № 397 від 01.04.2010 р. (а.с. 33).
Відповідач листом № 25/662 від 19.02.2013 р. повернув підписану з протоколом розбіжностей від 19.02.2013р. додаткову угоду № 6 до Договору та Порядку розрахунків (додаток №4 до Договору), не погодившись, зокрема, з редакцією пунктів 6 та 7 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії.
Лист № 25/662 від 19.02.2013року з додатками отриманий позивачем 26.02.2013року, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції (а.с. 34).
Листом від 04.03.2013року № 80-26/606 позивач надіслав на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей від 4.03.2013року, в якому наполягає на викладенні пунктів 6, 7 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 397 від 01.04.2010 року в запропонованій позивачем редакції (а.с. 34-37).
У зв'язку з недосягненням згоди з відповідачем з усіх пунктів додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 397 від 01.04.2010 р. в запропонованій позивачем редакції, позивач 22.03.2013р. звернувся до господарського суду з даним позовом з урахуванням уточнених позовних вимог.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР)
, постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України "Про затвердження Правил користування електричною енергією" № 28 від 31.07.1996р. (z0417-96)
зі змінами та доповненнями (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", пункту 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (z0417-96)
, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
У статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15)
) зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 188 Господарського Кодексу України (далі - ГК України (436-15)
), зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частина 3 статті 184 ГК України передбачає, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Стаття 179 ГК України передбачає, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності до частини 1 статті 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З урахуванням викладеного, на відміну від загального порядку укладення господарських договорів, право зацікавленої сторони на звернення до суду з вимогою щодо зміни умов договору у разі недосягнення згоди або неодержання відповіді виникає незалежно від дотримання двадцятиденного строку, оскільки такий строк передбачений лише для повідомлення сторони про результати розгляду пропозиції про зміну умов договору. Отже строк звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущено.
Як зазначено вище, сторонами підписано додаток № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 397 від 01.04.2010 р. з протоколом розбіжностей, не досягнуто згоди щодо редакції пунктів 6 та 7 Додатку № 4 до Договору.
Позивач просить викласти пункт 6 додатку № 4 до Договору в наступній редакції: "При потребі споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Для здійснення коригування договірної величини споживання електричної енергії у відповідності до п. 4.4. ПКЕЕ (z0417-96)
, споживач звертається до постачальника із заявою не пізніше, ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати поточних планових платежів згідно п.2 додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу.
Споживач оплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або граничних величин споживання електричної потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника".
Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 6 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору № 397 від 01.04.2010 р. викладено в наступній редакції:
"Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви.
Пропозиція споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії.
У випадку перевищення договірної величини потужності споживач відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", сплачує постачальнику двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії або граничних величин споживання електричної потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії".
У пункті 4.4. Правил зазначено, що пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування.
У пункті 5.5. Правил вказано, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, а саме: 11) порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин; 13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування; 14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин.
Таким чином пункт 6 додатку № 4 до Договору в запропонованій відповідачем редакції не містить підстави відмови в коригуванні договірних величин та не має переліку всіх передбачених договором зобов'язань, враховуючи попередню оплату заявленого обсягу електроенергії, а редакція позивача п.6 додатку № 4 до договору не забороняє звертатись відповідачу із заявою щодо коригування договірних величин протягом розрахункового періоду.
Крім того, пункт 6 додатку № 4 до Договору в редакції позивача враховує порядок розрахунків, визначений п.2 додатку № 4 та конкретизує перелік зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором: "Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати поточних планових платежів згідно п.2 додатку № 4 до договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу".
До того ж запропонована відповідачем редакція абзацу 4 пункту 6 додатку № 4 до Договору не відображає в повному обсязі суті положень статті 26 Закону України "Про електроенергетику", відповідно до якої споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що пункт 6 додатку № 4 "Порядок розрахунків до Договору в редакції, запропонованій позивачем, є таким, що не порушує прав відповідача та за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, за виключенням абзацу 2, який у відповідності до пункту 4.4 Правил підлягає викладенню у редакції відповідача, а саме: "Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду".
Також позивач просить викласти пункт 7 додатку № 4 до Договору в наступній редакції: "У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому, сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках".
Відповідач, не погоджуючись з редакцією позивача, пропонує викласти пункт 7 додатку № 4 до Договору в такій редакції: "У разі несвоєчасної оплати вартості обсягів фактично спожитої електричної енергії (за минулий розрахунковий період), постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується; на суму боргу здійснюється нарахування встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Пеня, інфляційні збитки та три відсотки річних сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках".
Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції в частині викладення пункту 7 додатку № 4 до Договору в редакції відповідача, зважаючи на наступне.
Форма типового договору про постачання електричної енергії (Додаток № 3 до Правил) затверджена Правилами.
Згідно з пункту 5.1. Правил, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.
У пункті 5.2. Правил зазначено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до пункту 5.5. Правил, договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, а саме відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування.
У підпункті 4.2.1. пункту 4.2. Правил, відповідальність споживача у Типовому договорі про постачання електричної енергії (додатку № 3 до Правил) зазначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі ____________% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
У відповідності до пункту 2 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до Договору, відповідач протягом розрахункового періоду зобов'язався здійснювати 3 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 5 числа поточного місяця - 34%, до 15 числа поточного місяця - 33%, до 25 числа поточного місяця -33%.
Як визначено у статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію - передати майно, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15)
. Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України). Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які у разі порушення боржником зобов'язання боржник повинен передати кредиторові.
Відповідно до пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів зазначає, що згідно з пункту 8.1 Правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії, однак Правилами не визначено, що право на стягнення пені та застосування інших санкцій передбачено лише за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії, що не забороняє позивачу визначати в Договорі відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Зазначене відповідає нормам Цивільного кодексу України (435-15)
.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що запропонована позивачем редакція пункту 7 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до Договору за своїм правовим змістом повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а тому зазначений пункт має бути викладений в редакції позивача, доводи відповідача судом відхиляються, як не обґрунтовані.
Виходячи з фактичних обставин справи, судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, рішення господарського суду Сумської області від 07.05.2013 р. по справі № 920/454/13 прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись статтями 47, 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 07.05.2013 р. по справі № 920/454/13 скасувати частково та прийняти нове рішення, виклавши його в наступній редакції.
Позов задовольнити частково.
1. Пункт 6 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 397 від 01.04.2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу, вважати укладеним в наступній редакції:
"При потребі споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати поточних планових платежів згідно п.2 додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу.
Споживач оплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або граничних величин споживання електричної потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника".
2. Пункт 7 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 397 від 01.04.2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу, вважати укладеним в наступній редакції:
"У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому, сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках".
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу (вул. Центральна, 1, с. Мала Павлівка, Охтирський район, Сумська область, 42730, п/р 26001472067001 в СФ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 337546, код ЄДРПОУ 00137041) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. Д.Коротченка, 7, м. Суми, 40035, п/р 26003060498154 в СФ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 337546, код 33785229) 1 147,00 грн. судового збору, у тому числі і за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Сумської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 19.08.2013р.
|
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
|
Здоровко Л.М.
Плахов О.В.
Шутенко І.А.
|