905/820/13-г Про стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - 29.07.2013 Прийняття

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромбізнес", м. Донецьк, Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант", м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кочетова Віталія Олексійовича, м. Шахтарськ Донецької області

про стягнення 15 382,71грн.

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ, в особі Донецької філії, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромбізнес", м. Донецьк, про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14 932,71грн. та витрат по сплаті послуг по проведенню автотоварознавчого дослідження спеціаліста в сумі 450,00грн.

Ухвалою від 01.02.2013р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №905/820/13-г та в порядку ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кочетова Віталія Олексійовича, м. Шахтарськ Донецької області.

Заявою від 12.03.2013р. №331 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути в порядку регресу: з ТДВ СК "Альфа-Гарант" суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14 422,71грн.; з ТОВ "Донпромбізнес" - виплати по сплаті послуг по проведенню автотоварознавчого дослідження спеціаліста в сумі 450,00грн. та суму франшизи в розмірі 510,00грн. Крім того, клопотанням від 13.03.2013р. №336 позивач просив суд залучити у якості співвідповідача у справі Товариство з додатковою відповідальністю Страхову компанію "Альфа-Гарант", м. Київ.

Рішенням від 26.03.2013р. господарський суд Донецької області позовні вимоги без урахування уточнень задовольнив у повному обсязі, обґрунтувавши свій висновок тим, що матеріалами справи доведений факт завдання працівником відповідача матеріальної шкоди страхувальнику позивача, факт виплати позивачем зазначеної суми страхового відшкодування за договором, а отже - набуття останнім права на подання регресного позову саме до відповідача у справі. Уточнення до позовних вимог та клопотання про залучення до участі у справі другого відповідача суд першої інстанції до уваги не прийняв як необґрунтовані.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донпромбізнес", м. Донецьк, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. у справі №905/820/13-г, стягнувши з ТОВ "Донпромбізнес" на користь ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" виключно суму франшизи в розмірі 510,00грн., відмовивши у задоволенні інших позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на стягнення з відповідача франшизи в сумі 510,00грн., не звернув уваги на законодавчо встановлений обов'язок страховика - ТДВ СК "Альфа-Гарант", сплатити відшкодування майнової шкоди за вирахуванням франшизи за укладеним з відповідачем генеральним договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу та полісу ВС №3913135 з лімітом відповідальності за завдану майнову шкоду 25 500,00грн. та франшизою 510,00грн.

За висновком скаржника, суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права, оскільки проігнорував клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ТДВ СК "Альфа-Гарант", а також невмотивовано не прийняв до уваги уточненої позовної заяви в порядку ст. 22 ГПК України як такої, що зменшувала позовні вимоги відносно ТОВ "Донпромбізнес". До того ж, апелянт звертає увагу судової колегії на факт невідповідності протоколу судового засідання від 12.03.2013р. фактичним матеріалам та обставинам справи.

Крім того, заявник апеляційної скарги наголошує на тому, що суд першої інстанції прийняв спірне рішення на підставі неналежних доказів у справі, а саме - ставить під сумнів обґрунтованість та законність звіту про оцінку майна №28/10 від 18.03.2010р., аварійного сертифікату №66/1 від 07.05.2013р., а також вважає, що платіжне доручення №225 від 09.04.2010р. свідчить про перерахування суми стархового відшкодування не страхувальнику позивача, а третій особі - Донецькій філії АБ "Укргазбанк".

Вищевикладене, на думку заявника, є підставою для часткової відмови у позові, а відтак - скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог, крім суми франшизи 510,00грн.

Ухвалою від 03.06.2013р. Донецький апеляційний господарський суд порушив апеляційне провадження у справі №905/820/13-г, а ухвалою від 08.07.2013р. відклав розгляд справи та в порядку ст. 24 ГПК України залучив до участі у справі другого відповідача - ТДВ "СК "Альфа-Гарант", м. Київ.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи обґрунтованими, просить суд стягнути з відповідача-2: 14 422,71грн., з відповідача-1: 450,00грн. та 510,00грн., пропорційно розподілити між відповідачами судові витрати.

Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явились з невідомих підстав, про час та місце його проведення були повідомлені належними чином. Зокрема, згідно поштового повідомлення №16624285, другий відповідач, ТДВ "СК "Альфа-Гарант", отримав ухвалу від 08.07.2013р. 15.07.2013р. Враховуючи, що ухвалами про порушення апеляційного провадження та відкладення розгляду справи явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення АН №317550, 13.03.2010р. о 8год.50хв. в м. Кіровськ по вул. Асфальтна навпроти буд. 5а водій Кочетов В.О., керуючи автомобілем ЛАЗ 695 держ. номер 48979 ЕВ, не стежив за технічним станом транспортного засобу, від якого під час руху відірвалось переднє ліве колесо і пошкодило автомобіль Фольксваген Пасат АН4114СХ під керуванням Нестерчука С.А., внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 23.04.2010р. №3-993 Кочетова Віталія Олексійовича визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КуАП, та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340,00грн.

Вищевказаними протоколом та постановою зафіксовано, що автомобіль ЛАЗ 695 держ. номер 48979 ЕВ належить ТОВ "Донпромбізнес", а винний Кочетов В.О. працює на вказаному підприємстві водієм. Зазначений факт також підтверджується довідками МТСБ України №7/2-5/3233 від 07.02.2013р. та ТОВ "Донпромбізнес" №96 від 12.02.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди діяв укладений 24.04.2009р. договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) АЗ №0113973, за умовами якого АТ "Українська пожежно-страхова компанія" застрахувало Нестерчуку Сергію Арсентійовичу майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - Фольксваген Пасат АН4114СХ.

Згідно п. 10 договору, вказаний автомобіль є застрахованим, зокрема, від збитків внаслідок ДТП - пошкодження (знищення) ТЗ та/або його додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події, що сталась під час руху застрахованого ТЗ, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки, зіткнення з нерухомим застрахованим ТЗ інших транспортних засобів або об'єктів, що рухались).

Страховою сумою за договором АЗ №0113973 є 170 170,00грн., безумовна франшиза за ризики "інші" - 0,5% (без вини водія), 1% (з вини водія).

Згідно звіту про оцінку майна №28/10 від 18.03.2010р., здійсненого ФОП Шаровським О.П. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №5089 від 19.05.2007р., МФ №5257 від 14.07.2007р., сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6072/07 від 07.09.2007р.), вартість матеріального збитку, спричиненого автомобілю Фольксваген Пасат АН4114СХ, склала 18 824,36грн. (з урахуванням ПДВ).

Страховим актом №66 від 07.04.2010р. позивач визначив, що ДТП від 13.03.2010р. є страховим випадком, а також вирахував суму страхового відшкодування: 13 486,30грн. (вартість відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу згідно висновку про оцінку майна №28/10 та квитанції від 23.03.2010р. без ПДВ) - 580,85грн. (франшиза) = 12 635,45грн.

Крім того, згідно страхового акту №66/1 від 07.05.2010р., позивач вирішив доплатити страхувальнику 2 297,26грн.

Статтею 979 Цивільного кодексу України ( ЦК України (435-15) ) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Таким чином, з огляду на викладене, в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 13.03.2010р., за умовами вищевказаного договору, настав страховий випадок, та позивач за заявою страхувальника, на підставі страхового акту №66 від 07.04.2010р. перерахував вигодонабувачу за договором страхування - Донецькій філії АБ "Укргазбанк", 12 635,45грн. страхового відшкодування без ПДВ (платіжне доручення №225 від 09.04.2010р.). Крім того, відповідно до страхового акту №66/1 від 07.05.2010р. та довідки ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" №625 від 03.04.2012р., страхове відшкодування в сумі 2 297,26грн. було зараховано 14.05.2010р. в рахунок оплати частини страхового платежу за договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №ГК 008/000/0167507 від 29.04.2010р.

Водночас, платіжним дорученням №198 від 30.03.2010р. позивач сплатив ФОП Шаровському О.П. вартість проведеного автотоварознавчого дослідження в сумі 1 450,00грн., зокрема, за рахунком-фактурою №25-10 від 30.03.2010р. на суму 450,00грн. (автомобіль Фольксваген Пасат АН4114СХ).

Статтею 993 ЦК України закріплено положення, згідно з яким до страховика (позивача), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування, здійснюється на підставі договору, за яким страхувальник на добровільній основі фактично передає свої права страховику і приймає на себе зобов'язання сприяти останньому в здійсненні його суброгаційних прав. При цьому, право вимоги передається у тому ж обсязі, в якому воно могло б бути здійснено самим страхувальником.

З матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння ДТП діяв поліс №ВС/3913135 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким ТДВ СК "Альфа-Гарант" застрахувало цивільно-правову відповідальність ТОВ "Донпромбізнес" та автомобіль ЛАЗ 695 НГ держ.номер 48979ЕВ. Відповідно до полісу, ліміт за заподіяну майну шкоду складає 51 000,00грн., франшиза - 510,00грн. Крім того, 06.05.2009р. між ТДВ СК "Альфа-Гарант" та ТОВ "Донпромбізнес" було укладено генеральний договір №32\14-174-00049, за яким, зокрема, застраховано автомобіль ЛАЗ 695 НГ держ.номер 48979ЕВ відповідно до вказаного полісу.

Пунктами 2 і 3 договору сторони встановили, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за цим договором.

Разом з цим, згідно з матеріалами справи, позивач звертався до відповідача-1 із претензією №643 від 06.04.2012р., в якій просив у добровільному порядку відшкодувати завдані збитки у розмірі 14 932,71грн. (розмір страхового відшкодування) та 450,00грн. (розмір сплати експертизи), проте докази відповіді чи задоволення відповідачем зазначеної претензії в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, на теперішній час сума страхової виплати та сплачені за експертизу кошти позивачу не відшкодовані, у зв'язку з чим останній звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача-1 суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 14 932,71грн. та 450,00грн. витрат по сплаті послуг по проведенню автотоварознавчого дослідження. При цьому, заявами №331 від 12.03.2013р. та №336 від 13.03.2013р. позивач просив суд залучити до участі у справі у якості співвідповідача ТДВ СВ "Альфа-Гарант" та уточнював позовні вимоги шляхом викладення їх наступним чином: просив стягнути з ТДВ СК "Альфа-Гарант" 14 422,71грн. суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, та з ТОВ "Донпромбізнес" - 510,00грн. франшизи і 450,00грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Як вже зазначалось вище, суд першої інстанції заявлені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі без врахування заяв і уточнення.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, судова колегія не може повністю погодитись з таким висновком з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 8 Закону України "Про страхування", страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виплати відшкодування) передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно положень ст. 25 Закону України "Про страхування" (у відповідній редакції), здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За матеріалами справи, позивач виконав зобов'язання перед своїм страхувальником, та на підставі страхового акту №66 від 07.04.2010р. перерахував вигодонабувачу за договором страхування - Донецькій філії АБ "Укргазбанк", 12 635,45грн. страхового відшкодування без ПДВ (платіжне доручення №225 від 09.04.2010р.). Крім того, відповідно до страхового акту №66/1 від 07.05.2010р. та довідки ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" №625 від 03.04.2012р., страхове відшкодування в сумі 2 297,26грн. було зараховано 14.05.2010р. в рахунок оплати частини страхового платежу за договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №ГК 008/000/0167507 від 29.04.2010р.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага.

Таким чином, згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України до позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже до позивача, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право регресної вимоги до страховика відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки, в сумі 14 932,71грн. Разом з цим, з огляду на умови полісу №ВС/3913135 та ч.2 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", із зазначеної суми повинен бути вирахуваний розмір франшизи в сумі 510,00грн., тобто обґрунтованим розміром збитків, право на відшкодування яких страховиком відповідача в регресному порядку перейшло до позивача, є 14 422,71грн.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає уточнені позовні вимоги до страховика відповідача - ТДВ СК "Альфа-Гарант" обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в сумі 14 422,71грн.

Крім того, судова колегія погоджується із висновком господарського суду відносно того, що з огляду на матеріали та встановлені обставини справи відповідач-1, ТОВ "Донпромбізнес", відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України повинен сплатити позивачу для повної компенсації здійсненої позивачем страхової виплати 510,00грн. франшизи згідно полісу №ВС/3913135. Таким чином, позовні вимоги до відповідача-1 в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, судом першої інстанції невірно встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 суми 450,00 грн. за проведене автотоварознавче дослідження підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Відповідно до умов договору страхування, норм Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) та Цивільного кодексу України (435-15) , вказана сума не входить до суми страхової виплати, страхового відшкодування та не підлягає сплаті страхувальнику, тому заявлені до ТОВ "Донпромбізнес" вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Донецької області при розгляді даної справи та винесенні відповідного рішення припустився порушення норм матеріального та процесуального права, а саме - проігнорував вимоги ст.ст. 22, 24 ГПК України, ст.ст. 993 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про страхування", а також не дослідив наявні в матеріалах справи поліс №ВС/3913135 та генеральний договір №32\14-174-00049 від 06.05.2009р.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. у справі №905/820/13-г не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, тому підлягає скасуванню. Разом з цим, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому заявлені апеляційні вимоги підлягають задоволенню, проте, судова колегія не приймає до уваги зауваження скаржника до протоколу судового засідання від 12.03.2013р. з огляду на приписи до ст. 81-1 ГПК України.

Судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволеним частинам вимог.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49, ст. 99, ст. 101, ст. 102, ст. 103, ст. 104, ст. 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромбізнес", м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. (повний текст від 01.04.2013р.) у справі №905/820/13-г - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. (повний текст від 01.04.2013р.) у справі №905/820/13-г - скасувати.

Уточнені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ, в особі Донецької філії, м. Донецьк, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант", м. Київ, на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ, в особі Донецької філії, м. Донецьк, суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 14 422,71грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромбізнес", м. Донецьк, на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ, в особі Донецької філії, м. Донецьк, франшизу в розмірі 510,00грн.

У задоволенні решти уточненого позову відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант", м. Київ, на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ, 1613,13грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ, в особі Донецької філії, м. Донецьк, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромбізнес", м. Донецьк, 860,25грн. судового збору за подання апеляційної скарги.