274/1720/16-а Про визнання протиправним та скасування постанови Відділу державного архітектурно-будівельного контролю міської ради про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил, постанову про правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 24.11.2020 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Казакова Олександра Івановича про скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 вересня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Корбут В.В., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, постановлену у складі: головуючого судді Зарудяної Л.О., суддів: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.,

в с т а н о в и в :

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом, у якому просив скасувати постанову №36-ф від 25.02.2016 по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляду штрафу у розмірі 5 100,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем штраф накладено не за невиконання вимог припису, а за інше правопорушення про яке у приписі не було вказано.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судами встановлено, що начальником інспекційного відділу у Південному регіоні Управління Пянківським Ю.І., інспектором та головним інспектором Управління Щуром О.Л. ОСОБА_1 було видано припис від 18.02.2015 №208, яким від останнього вимагалось усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1, до 31.12.2015, який був отриманий позивачем того ж дня - 18.02.2015.

У вказаному приписі встановлено, що позивачем будівельні роботи з будівництва у 1995-2010 р.р. проведені без отримання дозвільних документів на виконання будівельних робіт, що є порушенням ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (який був чинним до 12.03.2011), ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (який набрав чинності з 12.03.2011) та п.2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 (466-2011-п) .

Вказаний припис позивачем не оскаржувався, а отже є чинним та таким, що підлягає виконанню.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1, наданих під час проведення перевірки, останнім не заперечувався факт здійснення цих робіт та не заперечувався факт відсутності оформленого права власності на земельну ділянку.

На підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 08.02.2016 №175/16-к Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Казаковим О.В. 15.02.2016 було проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з метою перевірки виконання останнім вимог припису від 18.02.2015 №208.

За наслідками проведення перевірки були складені:

- акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 15.02.2016;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.02.2016 №40/16-к, яким встановлено, що позивачем не виконано вимоги припису від 18.02.2015 №208, а саме: не оформлено документи щодо права власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовано будівлю, не оформлені відповідні дозвільні документи щодо будівництва. Надано строк для усунення порушень до 01.12.2016;

- протокол про адміністративне правопорушення від 15.02.2016, згідно з яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (553-2011-п) (невиконання вимог припису від 18.02.2015), відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП (80731-10) ).

25.02.2016 Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Казаковим О.В. була прийнята постанова №36-ф, якою ОСОБА_1 визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 5100 грн.

Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суди приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходили з того, що відповідач діяв у межах та у спосіб визначений Законом, правомірно застосував санкцію за невиконання суб`єктом містобудування вимог припису, який є обов`язковим для виконання.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування ухвалених у справі судових рішень та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідач до суду касаційної інстанції заперечень чи пояснень не подав.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

За змістом частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У частині 4 цієї статті Закону закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (553-2011-п) (зі змінами та доповненнями, далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Абзацом першим пункту 9 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

В силу приписів п. 13 Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пункт 14 Порядку визначає, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

В порушення зазначеної норми позивачем не було виконано вимогу органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявленого порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як встановлено частиною першою статті 188-42 КУпАП, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість постанови про накладення на позивача штрафу та, у зв`язку з цим, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до переоцінки досліджених судами доказів, та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі №274/1720/16-а - залишити без змін.