5002-35/3819-2009 Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - 25.07.2013 Прийняття

розглянувши апеляційні скарги Заступника прокурора Київського району м. Сімферополя та Виробничого кооперативу "СКІФ-88" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Шевчук Н.Г., судді Іллічов М.М., Гризодубова А.М.) від 12 лютого 2013 року у справі №5002-35/3819-2009

за позовом Прокурора Київського району міста Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради

до відповідача Орендного підприємства "Виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки;

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Виробничого кооперативу "СКІФ-88"

до відповідачів Орендного підприємства "Виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" ;

Сімферопольської міської ради;

треті особи: Фонд майна Автономної Республіки Крим

Верховна Рада Автономної Республіки Крим

Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації"

Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим

Приватне підприємство "Шарм плюс"

про приведення земельної ділянки у придатний для користування стан шляхом знесення самочинно зведених будівель, споруд

Прокурор Київського району міста Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до відповідача Орендного підприємства виробничо-технічного комбінату "Кримсервіс" про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,3953 га, розташовану по вул. Ж.Дерюгіної, 15, в м. Сімферополі.

У процесі розгляду справи прокурор уточнив позовні вимоги, а саме: просить зобов'язати Орендне підприємство виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" привести земельну ділянку площею 1, 3953 га, розташовану по вул. Ж.Дерюгіної, 15, в м. Сімферополі, у придатний для використання стан шляхом знесення за власний кошт зведених будівель: склад -Т, склад -Ц, адміністративна будівля -Х, навіс -Ш, деревообробний цех -Ф, прибудови -Ф1, Ф2, Ф3, Ф4 (т. 3 арк. с. 100).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2011р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2012р., були задоволені позовні вимоги за первісним позовом.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2012р. зазначені судові рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 5 арк.с. 218-224).

При новому розгляді справи третя особа Виробничий кооператив "СКІФ-88" заявив самостійні вимоги на предмет спору звернувшись з позовом до Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" та Сімферопольської міської ради, у якому просить зобов'язати Орендне підприємство виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" привести земельну ділянку по вул. Ж. Дерюгіної, 15а, в м. Сімферополі у придатний для використання стан шляхом знесення за власний кошт самочинно зведених нежитлових будівель і споруд, визначених в інвентарній справі Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" літ. У, Х, Ф, Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, навіс Ш, навіс тимчасовий Ц (т. 7 арк. с. 52-60).

Сімферопольська міська рада від позову відмовилась, вважає відповідача належним користувачем (орендарем) земельної ділянки, на якій розташоване орендоване ним майно, що відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку не свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2013 року у справі № 5002-35/3819-2009 у позові Прокурора Київського району міста Сімферополя відмовлено повністю та відмовлено повністю у позові третьої особи Виробничого кооперативу "СКІФ-88".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив із того, що на підставі рішення Державного арбітражу Кримської області від 15.01.1991 у справі 342/ІІ-3 та рішення Виконкому Сімферопольської міської ради №210/1 від 14.05.1991 за договором оренди від 24.10.1991, укладеним Кримським обласним управлінням побутового обслуговування населення та Організацією орендарів Виробничо-технічного комбінату "Кримсервіс", правонаступником якого є Орендне підприємство виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс", майно, що розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, було передане в оренду. При цьому, суд вказав, що доказів розірвання зазначеного договору матеріали справи не містять, а відтак відповідач є належним користувачем нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15 та є майном, що належить АР Крим.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач не є таким, який самовільно зайняв земельну ділянку, що розташована за адресою: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, а пошкодження або знищення (в тому числі знесення за власний кошт відповідачем) будівель: склад -Т, склад -Ц, адміністративна будівля -Х, навіс -Ш, деревообробний цех -Ф, прибудови -Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, є порушенням прав Автономної Республіки Крим, як власника цього майна.

Разом з тим, підставою для відмови в позові третьої особи із самостійними вимогами - Виробничого кооперативу "СКІФ-88" до Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" та Сімферопольської міської ради, стало те, що позовні вимоги до Сімферопольської міської ради Виробничим кооперативом "СКІФ-88" у позові не визначені та не надано жодних доказів наявності у Виробничого кооперативу "СКІФ-88" будь-яких прав на земельну ділянку (ділянки), на якій розміщені зазначені будівлі.

Не погодившись із зазначеним рішенням Заступник прокурора Київського району міста Сімферополя та Виробничий кооператив "СКІФ-88" звернулися до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами у яких просять рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Прокурора Київського району міста Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольська міська рада.

Доводи апеляційних скарг зводяться до того, що відсутність орендних відносин і права на приватизацію майна, яке розташоване адресою: м. Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15 у до Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" підтверджується з рішеннями судів, які набрали законної сили, у справах №2-3/5633-2009, №2-3/1210-2010, а також чинною постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.04.2012р. у справі №2а-1001/10/10/0170 та рішення господарського суду АР Крим від 16.08.2012р. у справі №5002-7/3809-2011.

Водночас, факт самовільного зайняття Орендним підприємством виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" земельної ділянки встановлено актами, приписами і постановами інспекції по контролю за використанням і охороною землі, які є в матеріалах справи від 05.03.2007р., від 23.04.2007р., від 16.05.2007р.,від 30.05.2007р., від 07.12.2007р., від 17.04.2008р. Також, факт самочинного будівництва підтверджується листом інспекції ДАБК від 18.06.2009р. №7/1-316.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 березня 2013 року апеляційні скарги були прийняті до провадження та призначені до розгляду на 16 квітня 2013 року колегією суддів у складі: головуючого судді Котлярової О. Л., суддів Проценко О. І., Воронцової Н. В.

У відзивах третьої особи у справі - Верховної ради АР Крим на скарги, викладена позиція про безпідставність вимог апеляційних скарг та законність оспорюваного рішення суду, оскільки усі судові рішення на які посилаються прокурор і третя особа із самостійними вимогами, були оцінені Вищим господарський судом України при розгляді даної справи, про що був зроблений обґрунтований висновок про відсутність судового рішення, яке свідчить про припинення (ліквідацію) Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс", невиконання договору оренди узгодженого рішенням Арбітражного суду Кримської області від 15.01.1990р.у справі №42/1-3. Також, третя особа вказує на те, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про приналежність спірного майна АР Крим, а тому підставно застосував до спірних правовідносин положення статті 796 ЦК України.

До того ж, Верховна рада АР Крим посилається на те, що у своєму позові третя особа - ВК "Скіф-88" заявила вимоги про приведення в придатний для використання стан земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, а в іапеляційній скарзі вже вказує іншу адресу земельної ділянки: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15-а, тобто заявила нові вимоги, які не були предметом розгляду справі в суді першої інстанції. Крім того, рішенням господарського суду АР Крим у справі №2-5/6380-2009 ВК "Скіф-88" було відмовлено в позовних вимогах до Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс", з тих підстав, що останній не є власником спірного майна, а відтак немає підстав для звернення із негаторним позовом.

У відзиві на апеляційні скарги Орендне підприємство виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" також посилається на законність оспорюваного рішення суду першої інстанції, оскільки третьою особою із самостійними вимогами ВК "Скіф-88" не представлено жодних доказів наявності будь - яких прав на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15. Натомість, ВК "Скіф-88" є власником тільки нежитлової будівлі літ. "И". яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15-а, відтак відповідач вважає, що у останнього відсутнє право вимагати привести у придатний для використання стан земельну ділянку, яка розташована саме по вул. Ж.Дерюгіної, 15, так як розташоване на ній майно було продане останнім на користь Приватного підприємства "Шарм Плюс".

Також, відповідач вказує на безпідставність вимог прокурора щодо самовільного заняття спірної земельної ділянки, оскільки на ній розташоване майно, що належить АР Крим, тобто спірною земельною ділянку в першу чергу користується саме власник майна, з боку якого відсутні будь - які порушення протиправності такого користування.

Розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 травня 2013 року змінено склад судової колегії, суддю Воронцову Н.В. замінено на суддю Антонову І.В., суддю Проценко О.І. замінено на суддю Євдокімова І.В.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 травня 2013 року розгляд апеляційних скарг було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 18.06.2013р. о 10 год. 30 хв.

Проте, при написанні вказаної ухвали судом було допущено описку в її описовій частині, а саме замість: "розглянувши апеляційні скарги", було вказано - "розглянувши апеляційну скаргу", тоді як фактично до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду були прийняті дві апеляційні скарги Заступника прокурора Київського району м. Сімферополя та Виробничого кооперативу "СКІФ-88" у справі №5002-35/3819-2009, ухвалами суду від 18.03.2013р.

05 червня 2013 року на адресу суду від третьої особи із самостійними вимогами - ВК "Скіф-88" надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 червня 2013 року, в зв'язку з відрядженням, суддю Котлярову О. Л. замінено у складі колегії на суддю Воронцову Н. В. Головуючим суддею у справі №5002-35/3819-2009 призначено суддю Воронцову Н. В.

25 червня 2013 року на адресу суду від Виробничого кооперативу "СКІФ-88" надійшли письмові пояснення по суті спору (а. с. 239, том 10).

В судовому засіданні, 25 липня 2013 року, прокурор та ВК "СКІФ-88" наполягали на задоволенні своїх апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції в оспорюваній частині.

Представник відповідача та третіх осіб - Верховної Ради АР Крим і Фонду майна АР Крим заперечували проти задоволення апеляційних скарг посилаючись на законність оспорюваного рішення суду першої інстанції.

Представники позивача за первісним позовом та інших третіх осіб у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином ухвалою суду від 20.06.2013р.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін, враховуючи що їх відсутність ніяким чином не перешкоджає її розгляду.

Слід зазначити, що в проведенні судового засідання 25.07.2013р., судовою колегією була оголошена перерва до 25.07.2013р. о 16 год. 00 хв.

Проте, в продовжене судове засідання сторони не з'явилися, будь - яких клопотань чи заяв від останніх також не надходило.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 05 березня 2007 року Державною Інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АР Крим відносно відповідача був складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, у результаті такої перевірки було встановлено, що ОП ВТК "Крисервіс" була виділена земельна ділянка площею 1, 3953 га на підставі рішення Сімферопольської міськради від 11.10.77 року № 484 по вул. Ж.Дерюгіної, 15, є Висновок про можливість закріплення земельної ділянки від 02.02.01 року № 2890 управління архітектури та градобудівництва. ОП "ВТК "Кримсервіс" має акт обстеження меж земельної ділянки по факту землекористування. На момент перевірки документи знаходяться у стадії оформлення.

Аналогічні Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, які були складені уповноваженими представниками Державної Інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим відносно відповідача ОП ВПК "Кримсервіс", складалися ще і 23.04.2007 року, 30.05.2007 року, 07.12.2007 року, 17.04.2008 року (а. с. 7-20, том 1).

Також, 23.04.2007р. був складений протокол про адміністративне правопорушення №101181 про невиконання ОП ВТК "Крисервіс" припису щодо усунення порушень земельного законодавства.

Крім того, постановою начальника Сімферопольського міського управління земельних ресурсів від 16.05.2007р. №206 директор ОП ВТК "Крисервіс" Ягяєв К. А. був притягнений до адміністративної відповідальності по статті 188-5 КУоАП та на нього покладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. (а. с. 23-24, том 1).

Враховуючи вищевикладені обставини, прокурор Київського району м. Сімферополя з урахуванням уточнень, просить суд зобов'язати АП ПТК "Кримсервіс" привести земельну ділянку площею 1, 3953 га, розташовану по вул. Ж.Дерюгіної, 15 в м. Сімферополі у придатний для використання стан, шляхом знесення зведених будівель: літ. "склад Т, склад Ц, адміністративна будівля Х, навіс Ш, деревообробний цех Ф, прибудови Ф1, Ф2, Ф3, Ф4" за власний кошт.

При цьому, позов прокурора мотивований тим, що відповідач не має правовстановлюючого документа на право користування земельною ділянкою, розташовані спірні будівлі є самочинним будівництвом, право власності на такі об'єкти нерухомості не зареєстровано, а факт самовільного зайняття земельної ділянки та самочинного будівництва підтверджений належними доказами - актами перевірки дотримання земельного законодавства та відповідями органу реєстрації нерухомості.

Разом з тим, при новому розгляді справи третя особа Виробничий кооператив "СКІФ-88" заявив самостійні вимоги на предмет спору звернувшись з позовом до Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" та Сімферопольської міської ради, у якому просить зобов'язати Орендне підприємство виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" привести земельну ділянку по вул. Ж. Дерюгіної, 15а, в м. Сімферополі у придатний для використання стан шляхом знесення за власний кошт самочинно зведених нежитлових будівель і споруд, визначених в інвентарній справі Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" літ. У, Х, Ф, Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, навіс Ш, навіс тимчасовий Ц (т. 7 арк. с. 52-60).

Свій позов Виробничий кооператив "СКІФ-88" мотивує тим, що саме він є тією особою у якої, відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2012р. у цій справі, виникло право на спірну земельну ділянку, виходячи із положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України у тому обсязі в якому нею користувалось РБУ ОПУ з 1981 року, а в подальшому його правонаступник ДКБО "Побутсервіс", від якого ВК "СКІФ-88" отримав в оренду у 1989 р. виробничу ділянку №2 по вул. Ж. Дерюгіної, 15.

Слід також зазначити, що як вбачається із постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2012р., підставою для скасування попередніх судових рішень у даній справі стало те, що судами не досліджені обставини справи щодо наявності підстав для застосування вимог ст. 212 ЗК України саме до відповідача у справі та статті 377 ЦК України і вказівок п.п. 3.4, 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. (v0006600-11) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають під час земельних відносин". Таким чином, суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановлення вищевказаних обставин справи, а також підстав користування відповідачем будівлями, які розташовані на спірній земельній ділянці, площі самовільно зайнятої земельної ділянки, власника майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці з врахуванням позиції Верховної Ради АР Крим щодо безпідставного невизнання її прав на майно, дослідити наявність орендних правовідносин у відповідача та обставини реорганізації РБУ ОПУ (а. с. 218-224, том 5).

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм місцевим господарським судом належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оспорюване рішення суду першої інстанції частковому скасування, з наступних підстав.

Як вже вказувалося вище, підставою позовних вимог прокурора є самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки шляхом самочинного будівництва на ній будівель: склад -Т, склад -Ц, адміністративна будівля -Х, навіс -Ш, деревообробний цех -Ф, прибудови -Ф1, Ф2, Ф3, Ф4.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 вказаного Кодексу).

За приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (963-15) визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З огляду на вищенаведені норми, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Таким чином, в предмет доказування у даній справі входить встановлення наявності обставин щодо наявності у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

Як вбачається із матеріалів справи, 11 жовтня 1977 року рішенням №484 Виконкому Сімферопольської міської ради народних депутатів дозволено Сімферопольському ремонтно-будівельному управлінню Облпобутуправління виконання проектно-пошукових робіт для будівництва виробничої бази по вул. Ж. Дерюгіної, 15, м. Сімферополя, на земельній ділянці орієнтовною площею 1,25 га (а.с. 78 т. 1).

В 1978 році Конструкторсько-технологічним бюро м. Сімферополя був розроблений проект для будівництва господарського двора Сімферопольського ремонтно-будівельного управлення Кримського облпобутуправління, за експлікацією проектуються до будівництва господарського двора: головний корпус площею 2648 кв.м., матеріальний склад з навісом - 403 кв.м., навіс для зберігання обладнання та металу - 233 кв.м., лісопильний цех - 116 кв.м., склади інертних матеріалів та РБУ - 580 кв.м., котельна - 135 кв.м., площадка для вугілля - 140 кв.м., площадка для золи, прохідна - 13 кв.м., пожежний резервуар на 250 куб.м. - 100 кв.м., склад круглого лісу та пиломатеріалів - 666 кв.м., площадка для стоянки автомашин - 217 кв.м., склад цементу - 8 кв.м. (а.с. 122 т. 3).

29 травня 1981 року рішенням №256 Виконкому Сімферопольської міської ради народних депутатів вирішено відвести ремонтно-будівельному управлінню Облпобутуправління (РБУ ОПУ) земельну ділянку площею 1,25 га для будівництва виробничої бази по вул. Ж. Дерюгіної. Вказаним рішенням констатовано, що розроблена та погоджена у встановленому порядку проектна документація на будівництво виробничої бази. Землекористувач зобов'язаний отримати в Управлінні головного архітектора відвід земельної ділянки в натурі, укласти в Відділі комунального господарства договір на користування земельною ділянкою (а.с. 79 т. 1).

Станом на 01 жовтня 1986 року був закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію відомчою комісією виробничо-побутовий корпус, ця нерухомість в БТІ була зареєстрована за Сімферопольським ремонтно-будівельним управлінням ОПУ, за орендним підприємством ВКК "Кримсервіс" такої реєстрації не здійснювалося, що слідує з наказу №361 Кримського обласного управління побутового обслуговування населення, висновку БТІ від 07 жовтня 1988 року та листа БТІ (а.с. 106-108 т. 3).

Ремонтно-будівельне управління "Кримоблпобутуправління", яке за наказом "Кримоблпобутуправління" №19 від 17 січня 1989 року підлягало ліквідації з 21 квітня 1989 року, його матеріальна база підлягала передачі новоствореній юридичній особі - державно-кооперативному підприємству "Битсервіс", що підтверджує наказ №1 від 21 квітня 1989 року державно-кооперативного підприємства "Битсервіс" (а.с. 80-81 т. 4).

Державно-кооперативне підприємство "Битсервіс", яке було створено наказом Облпобутуправління, зареєстровано на підставі рішення Київського райвиконкому м. Сімферополя №121/21 від 11 квітня 1989 року та припинено шляхом ліквідації, що підтверджує рішення Виконкому Київської районної ради народних депутатів №368 від 11 вересня 1990 року про припинення діяльності (а.с. 82, 79 т. 4).

Виробничо-технічний комбінат облпобутуправління, який є новоствореною юридичною особою на підставі наказу "Кримоблпобутуправління" №111 від 08 червня 1990 року, та якому передані основні та оборотні засоби ліквідованого державно-кооперативного підприємства "Битсервіс", без передачі обов'язків та без зазначення про реорганізацію юридичної особи державно-кооперативного підприємства "Битсервіс" (а.с. 78-79 т. 4), при цьому, 12 жовтня 1990 року конференцією трудового колективу вказаного комбінату було вирішено утворити організацію орендарів з метою утворення орендного підприємства, про що свідчить витяг з протоколу №2 конференції (а.с. 48 т. 5).

15 січня 1991 року рішенням Державного арбітражу Кримської області по справі №42/1-3 було зобов'язано Кримське обласне управління побутового обслуговування підписати до 30 січня 1991 року з організацією орендаторів Виробничо-технічного комбінату договір оренди, інакше договір набирає чинність в редакції орендаря. Ця редакція договору від 24 жовтня 1990 року передбачає передачу в оренду майна по балансу на 01 листопада 1990 року за переліком №1 з наступним викупом (а.с. 74-77 т. 1).

Згідно постанови Арбітражного суду Республіки Крим від 01.10.1993р. по справі №374-10/93 за позовом Орендного підприємства Виробничо-технічний комбінат до Корпорації "Скіф-88" про розірвання договору оренди будівельної ділянки №2, розташованої в м. Сімферополі по вул. Ж. Дерюгіної, 15, яке розглянуто в порядку ініціативного нагляду, було встановлено наступне.

01.06.1989р. між ДКВО "Побутсервіс" Облпобутуправління та Корпорацією "Скіф-88" був укладений договір оренди будівельної ділянки №2 в м. Сімферополі по вул. Ж. Дерюгіної, 15. Спори щодо дійсності зазначеного договору були неодноразово предметом судового розгляду та постановою голови Арбітражного суду Криму від 14.09.1992р. було прийнято остаточне рішення, за яким в задоволенні вимог щодо визнання недійсним такого договору було відмовлено.

За наказом Облпобутуправління від 14.05.1990р. №95 ДКВО "Побутсервіс" на підставі рішення представників структурних підрозділів та кооперативів, які входили до його складу, було ліквідовано, про що Київським райвиконкомом м. Сімферополя було прийнято рішення від 11.09.1990р. №368.

Судом при постановленні рішення від 01.10.1993р. по справі №374-10/93 були досліджені документи щодо наявності факту правонаступництва ОП ВТКО "Кримсервіс" за ДКВО "Кримсервіс" та було встановлено, що ОП ВТКО "Кримсервіс" не є правонаступником ДКВО "Кримсервіс", в оперативному управлінні якого перебувала будівельна ділянка №2 в м. Сімферополі по вул. Ж. Дерюгіної,15. Встановлений факт правомірності використання зазначеною земельною ділянкою Корпорації "Скіф-88" із 01.06.1989р. на підставі укладеного ним договору оренди.

Зазначене вже було предметом дослідження в рамках справи №2-13/9558-2007, постанова та додаткова постанова Севастопольського апеляційного господарського суду по якій були залишені в силі Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2008р., адже є фактом встановленим відповідно до приписів ст. 35 ГПК України.

Крім того, при розгляді справи №2-13/9558-2007 було встановлено, що ОП ВТКО "Кримсервіс" не набуло права на приватизацію зазначеного майна, оскільки частина приміщень знаходиться в оренді Кооперативу "Скіф-88" з 01.06.1989 р. у складі цілісного майнового комплексу (приміщення літ. "А", яке складається з трьох поверхів, у тому числі 2-го та 3-го поверхів, приміщення літ. "Б" - цех по виготовленню столярних виробів, літ. "К" -підстанція, літ. "П" - ділянка при пилорамі). ОП ВТКО "Кримсервіс" не було подано належних доказів на спірне майно (ст. ст. 33, 34 ГПК України). Матеріалами справи підтверджено право Кооперативу на оренду спірного майна з 1989 року, що виключає передачу цього майна на законних підставах в подальшому іншій особі.

Разом з тим, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. у справі №2-3/5633-2009, як залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 01 вересня 2011 року, встановлено відсутність орендних правовідносин у ОП ВТКО "Кримсервіс" по договору від 24.10.1990р., встановлений факт спливу строку дії договору від 24.10.1990р. - 31.12.1999р., на підставі пункту 7 договору, а також відсутність у ОП ВТКО "Кримсервіс" права для здійснення поліпшень орендованого за цим договором майна.

Також, у постанові Вищого господарського суду від 14.06.2013р. у справі №2-3/1210-2010, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові ОП "ВТКО "Кримсервіс" до Фонду майна АР Крим про спонукання здійснити приватизацію майна, що належить АР Крим та підлягає приватизації шляхом викупу ОП "ВТКО "Кримсервіс" згідно з наказом Фонду майна АР Крим від 17.04.1996р. №464, послався на приюдиційні факти встановлені у справах №2-3/5633-2009 і №2-13/9558-2007 щодо відсутності у ОП "ВТКО "Кримсервіс" права на приватизацію майна, що знаходиться з 01.06.1989р. в оренді Кооперативу "Скіф", його статут не містить доказів правонаступництва за організацією орендарів - виробничо - технічним комбінатом (а. с. 106, том 10).

До того ж, рішення господарського суду АР Крим від 16 серпня 2012 року та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2012 року у справі № 5002-7/3809-2011, яка залишена без змін Вищим господарським судом України постановою від 19.12.2012р. тобто пізніше чим була прийнята постанова судом касаційної інстанції у даній справі, було відмовлено в задоволені позову Фонд майна Автономної Республіки Крим до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до виробничого кооперативу "Скіф-88", приватного підприємства "Шарм плюс" про визнання недійсним договору від 7 квітня 2009 року № 1263 купівлі-продажу 96/100 часток нежитлових будівель загальною площею 2 102,7 м2, що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Жанни Дерюгіної, 15, у частині продажу нежитлової будівлі- прохідна літ. "В" і зобов'язати приватне підприємство "Шарм Плюс" повернути Фонду майна Автономної Республіки Крим зазначену нежитлову будівлю.

Так, при розгляді справи № 5002-7/3809-2011 судами було встановлено, що за договором оренди від 01 червня 1989 року в оренду виробничому кооперативу "Скіф-88" передано цілісний майновий комплекс будівельного майданчика №2.

Постановою Верховної Ради Республіки Крим від 18 жовтня 2000 року за №1465-2/2000 затверджено перелік майна, що належить Автономній Республіки Крим, що підлягає приватизації, в який було включено цілісний майновий комплекс державно-кооперативного виробничого об'єднання "Побутсервіс" з частиною майна, переданого в оренду виробничому кооперативу "Скіф-88", спосіб приватизації визначений як викуп.

Постановою Верховної Ради Республіки Крим від 18 вересня 2002 року за №231-3/02 "Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим" частину цілісного майнового комплексу колишнього державно-кооперативного виробничого об'єднання "Побутсервіс" за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіної, 15 були включені в перелік майна, яке підлягає приватизації шляхом викупу.

Згідно договору купівлі - продажу майна, що належить АР Крим від 25.11.2008р., у власність покупця ВК "Скіф-88" передано не житлові будівлі загальною площею 2135,6 кв.м., які в свою чергу були продані за договором купівлі -продажу від 07.04.2009р. ПП "Шарм плюс" 96/100 частин не житлових будівель загальною площею 2 107, кв.м., розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіної, 15.

На дату викупу майна ВК "СКІФ-88" за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради АРК, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.10.2008 р. № 20547953, були зареєстровані на правах власності нежитлові будівлі по вул. Ж.Дерюгіної,15 у м. Сімферополі на підставі свідоцтва про право власності від 19.03.2007 р. №935823 площею 2135,6м2 літ. "А", "Б", "М", "И" у цілому і ці об`єкти повністю викуплені ВК "СКІФ-88", що підтверджено витягом з реєстру прав власності від 24.03.2009 р. № 22262005.

Відповідно до п.1 і п.2 Постанови Верховної Ради АРК від 17.02.2010 р. №1583-5\10 встановлений перелік об`єктів, які додатково включені до складу майна, які належить АРК. Серед цих об`єктів відсутні інші будівлі і споруди, які не увійшли у перелік майна, що приватизоване ВК "СКІФ-88". Докази зареєстрованого права власності АРК в особі Верховної Ради АРК на будівлі і споруди по вул. Ж.Дерюгіной,15 у м. Сімферополі, окрім тих, які вже приватизовані ВК "СКІФ-88" відсутні.

Таким чином, при розгляді справи було встановлено відсутність орендних відносин у ОП "ВТКО "Кримсервіс" щодо надання йому в оренду частини спірного майна м. Сімферополь по вул. Ж. Дерюгіної, 15.

Водночас, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012р. у справі №2а-10013/10/10/0170 за позовом Виробничого кооперативу "СКІФ-88" до Верховної Ради АРК про визнання протиправним і скасування п.10 Постанови від 17.02.2010р. № 1583-5\10 в частині приватизації будівель і споруд колишнього ДППО "Битсервіс"по вул.Ж.Дерюгіной,15 у м.Сімферополі ОП ВТК "Кримсервіс", позов було задоволено.

Так, під час розгляду вказаної справи, було встановлено відсутність діючого договору оренди на майно по вул.Ж.Дерюгіної,15 у м.Сімферополі, з ОП ВТК "Кримсервіс", а договір оренди між Облпобутуправлінням і організацією орендарів від 24.10.1990р. до нього не має відношення і втратив дію 31.01.2000р.

В зв`язку з відсутністю доказів зареєстрованого права власності АРК в особі Верховної Ради АРК на будівлі і споруди по вул.Ж.Дерюгіной,15 у м.Сімферополі, окрім тих, які вже приватизовані ВК "СКІФ-88", Севастопольський апеляційний адміністративний суду прийшов до висновку про перевищення Верховною Радою АРК повноважень, передбачених п.3 ч.1 ст. 138 Конституції України, при прийнятті п.10 Постанови від 17.02.2010р. № 1583-5\10 в частині включення до приватизації об`єктів, на які на дату цієї постанови не було зареєстроване право власності АРК.

Отже, безпідставним є висновок суду першої інстанції щодо правомірності користування спірною земельною ділянкою відповідачем, з тих підстав, що Орендне підприємство виробничо-технічний комбінат об'єднання "Кримсервіс" є правонаступником Організацією орендарів Виробничо-технічного комбінату "Кримсервіс", оскільки вищевказаними судовими рішеннями у справах №374-10/93, №9558-2007, №2-3/5633-2009, №2-3/1210-2010, № 5002-7/3809-2011 та №2а-10013/10/10/0170, підтверджується відсутність існування орендних правовідносин ОП "ВТКО "Кримсервіс" та відсутність факту правонаступництва за організацією орендарів - виробничо - технічним комбінатом.

Крім того, про під час розгляду справ № 5002-7/3809-2011 та №2а-10013/10/10/0170 були встановлені обставини, які не були відомі на час прийняття судом касаційної інстанції постанови від 25.04.2012р. у даній справі та саме для встановлення яких справа була направлена на новий розгляд, а саме встановлено відсутність орендних правовідносин на майно по вул.Ж.Дерюгіної,15 у м.Сімферополі з ОП ВТК "Кримсервіс" та відсутність зареєстрованого права власності АРК в особі Верховної Ради АРК на будівлі і споруди по вул.Ж.Дерюгіной,15 у м.Сімферополі, окрім тих, які були приватизовані ВК "СКІФ-88" на підставі договору купівлі -продажу від 25.11.2008р.

З огляду на вищевикладене, судова колегія також зазначає, що наявна у матеріалах справи довідка Республіканського комітету по торгівлі та захисту прав споживачів №01/06-44 від 11 грудня 2000 року про ліквідацію та правонаступництво юридичних осіб надана з посиланням на вказані вище накази та рішення про утворення та ліквідацію (припинення) юридичних осіб, не приймається судом до уваги, оскільки викладені в ній обставини спростовуються наявними в справі доказами, в тому числі фактами встановленими в порядку ст. 35 ГПК України.

Відповідач не оспорює того факту, що він до наступного часу не має правовстановлюючих документів та технічної документації (чи проекту) землеустрою на земельну ділянку, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомості, якими він користується, він 07 травня 2009 року письмово звертався до Сімферопольської міської ради з проханням дозволити оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 1,1253 га, по цьому зверненню рішення не прийнято.

Факт зайняття без правовстановлюючого документу на землю відповідачем земельної ділянки по вул. Ж. Дерюгіної, 15, м. Сімферополя, шляхом розташування будівель та споруд за літерами "Т", "У", адміністративної будівлі за літерою "Х", деревообробного цеху - "Ф", та прибудов за літерами "Ф1", "Ф2", "Ф3", "Ф4", які збудовані без проекту, дозволів на виконання будівельних робіт та не прийняті в експлуатацію, не здійснення їх державної реєстрації підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства та приписами про усунення цих порушень, які складені посадовцями Держкомзему Автономної Республіки Крим від 05 березня, 23 квітня, 30 травня, 07 грудня 2007 року, 17 квітня 2008 року (а.с. 7-20 т. 1), постановою Сімферопольського міського управління земельних ресурсів про залучення Яг'яєва К. А. (керівника відповідача) до адміністративної відповідальності по статті 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 21-24 т. 1).

Так, відповідно до ст.ст. 321, 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом і позбавлення права власності можливо за неухильним дотриманням закону.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 331 ЦК України (в редакції на момент вирішення даного спору) право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Статтею. 376 ЦК України (435-15) передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Даними інвентарної справи та проведеної 15 жовтня 2007 року інвентаризації, встановлено, що будівлі та склади є самовільними (а.с. 131-134 т. 1), листами та повідомленнями БТІ (а.с. 136 т. 2 чи а.с. 48 т. 3, а.с. 111-112 т. 3), відповіддю Державної архітектурно-будівельної інспекції в АРК (а.с. 84, т. 2).

Так, зокрема довідкою КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" від 13.05.2011р. за №5142 підтверджується, що по вул. Ж. Дерюгіної, 15 в м. Сімферополі пройшли інвентаризацію самовільні будівлі, а саме: літери "склад - Т, склад - Ц, адміністративна будівля - Х, навіс - Ш, деревооброблюваний цех - Ф, прибудови - Ф1, Ф2, Ф3, Ф4" (а. с. 136, том 2). .

Також, листом від 18.06.2009р. №7/1-3165 Державна архітектурно-будівельної інспекція в АР Крим повідомила, що дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою: вул..Ж. Дерюгіної, 15 в м. Сімферополі інспекцією не надавався, існуючі об'єкти в експлуатацію не приймалися

При цьому, судова колегія зазначає, що розбіжності в зазначенні адреси самочинно збудованих об'єктів в позові прокурора і позові третьої особи: вул. Ж. Дерюгіної, 15 і вул. Ж. Дерюгіної, 15-а, виникли в наслідок зміни нумерації домоволодінь в 2009р., та спірні об'єкти знаходяться на даний час за адресою: вул. Ж. Дерюгіної, 15-а в м.Сімферополі, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.08.2009р. №2393 "Про привласнення об'єкту нерухомості - нежитловій будівлі літ "И", спорудам номеру 15-а по вул. Ж. Дерюгіної (а. с. 144-145, том 7).

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав; відшкодування заподіяних збитків (п.п. б), г) ч. 3 наведеної норми).

Прокурор (з урахуванням уточнень) обрав спосіб захисту цивільного права держави в особі Сімферопольської міської ради на землю (основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави) - приведення земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд, за рахунок відповідача, який самовільно зайняв земельну ділянку. Цей спосіб повністю відповідає частині 2 статті 212 Земельного кодексу України та пункту 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

На даний час частка земельної ділянки, яка за рішенням №256 Виконкому Сімферопольської міської ради народних депутатів від 29 травня 1981 року була відведена ремонтно-будівельному управлінню Облпобутуправління, вже надана в оренду приватному підприємству "Шарм Плюс".

При цьому, судов колегія зазначає, що знесенню підлягають будівлі та споруди, які збудовані на земельній ділянці, яка не була надана відповідачу для цієї мети, без проекту та дозволів на будівництво, такі об'єкти не прийняті у встановленому порядку в експлуатацію, не здійснювалася державна реєстрація таких об'єктів нерухомості. А тому відповідно до частин 1 та 2 статті 376, частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на такі об'єкти не виникло, ані у відповідача, ані у Автономної Республіки Крим.

Таким чином, місцевий господарський суд неповно з'ясувавши усі обставини справи, помилково застосував норми матеріального права, дійшовши до невірного висновку про наявність у відповідача права на оренду спірної земельної ділянки, в зв'язку з чим рішення в частині відмови в задоволенні позову прокурора підлягає скасуванню із прийняттям в цій частині нового рішення, про задоволення позовних вимог.

Відносно позовних вимог третьої особи, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для його задоволення, оскільки по- перше позовні вимоги до Сімферопольської міської ради не визначені ВК "СКІФ-88", по - друге ВК "СКІФ-88" не представив суду жодних доказів в підтвердження порушення з боку Сімферопольської міської ради і ОП ВТК "Кримсервіс" його права на користування спірною земельною ділянкою. Також, ВК "СКІФ-88" не представив суду будь - яких правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку на якій розташовані самочинні будівлі.

Окрім того, слід зазначити, що предметом спору у даній справі є земельна ділянка площею 1, 3953 га, розташовану по вул. Ж.Дерюгіної, 15, в м. Сімферополі.

Як було встановлено вище, оскільки ВК "СКІФ-88" отримав по договору купівлі - продажу №950 від 25.02.2008р., право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: вул. Ж. Дерюгіної,15 в м. Сімферополі, площею 2135,6 кв.м. і благоустрій площею 5146 кв.м. без обмежень щодо користування земельною ділянкою, яка раніше на підставі рішення ради №256 від 29.05.1981р. була передана РБУ ОПУ, а потім ДКБО "Побутсервіс" під будівництво приватизованих ВК "СКІФ-88" будівель і споруд та межі цієї ділянки були визначені в натурі, ВК "СКІФ-88" набув право на користування земельною ділянкою зайнятою придбаною нерухомістю в межах і обсягах, в яких користувався РБУ ОПУ, а потім ДКБО "Побутсервіс", в силу ч. 1 ст. 377 ЦК України і ч. 2 ст. 120 ЦК України (в редакції на момент укладання договору купівлі - продажу).

Згідно висновку КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" від 22.04.2009р. "Про технічну можливість виділу майна, яке знаходиться у спільній частковій власності, в самостійний об'єкт", в зв'язку з продажем ВК "СКІФ-88" 96/100 відсотків майна за вказаною адресою ПП "Шарм плюс", а також повідомлення БТІ від 26.05.2010р. за №10/24413, підтверджується те, що на момент приватизації ВК "СКІФ-88" майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, остання була виділена в натурі, огороджена парканом та у межах огорожі виявлені самочинні споруди, що також вбачається із схематичних планів БТІ.

Відповідно до інвентарної справи КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" станом на 22.04.2009р. площа земельної ділянки, під нерухомістю, яка належить ВК "СКІФ-88" і ПП "Шарм плюс" складає 14343 кв.м.

В подальшому, в зв'язку з виділом часток співвласникам у користування, ПП "Шарм плюс" рішенням Сімферопольської міської ради від 28.07.2010р. надана в оренду земельна ділянка по вул. Ж. Дерюгіної, 15 в м. Сімферополі, площею 0,6840 га.

З огляду на викладене, в користуванні ВК "СКІФ-88" під нерухомістю літ. "И" площею 32,9 кв. м. та благоустрою площею 5146 кв.м., знаходиться земельна ділянка площею 0,6287 га, тобто саме в тих розмірах якими користувався ДКБО "Побутсервіс" під нерухомістю, у якого ВК "СКІФ-88" у 1989р. орендував цілісний майновий комплекс та пізніше приватизував у 2008р.

При цьому, нерухомість, яка виділена ПП "Шарм плюс" за адресою: вул.. Ж. Дерюгіної, 15 в м. Сімферополі, складається з: літер "А", "Б", "Б1", "Б2", "М", "П", навіс "М", споруди, тобі як у ВК "СКІФ-88" залишилася нежитлова будівля літ. "И" та споруди (мощення, покриття, газони), якій було присвоєно нову адресу (рішення ради №2393 від 27.08.2009р.): вул. Ж. Дерюгіної, 15-а в м. Сімферополі.

Так, встановивши, що права позивача - ВК "СКІФ-88", як землекористувача не порушені відповідачами, судова колегія вважає підставним висновок місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог третьої особи, а відтак залишає оспорюване рішення в цій частині без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Апеляційні скарги Заступника прокурора Київського району міста Сімферополя та Виробничого кооперативу "СКІФ-88" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 12 лютого 2013 року у справі №5002-35/3819-2009 скасувати в частині відмови в задоволенні позову прокурора Київського району міста Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради.

Прийняти в цій частині нове рішення:

Позов прокурора Київського району міста Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради задовольнити.

Зобов'язати Орендне підприємство Виробничо - технічний комбінат "Кримсервіс" (95022 м. Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, код ЄДРПО України 03059092) привести земельну ділянку площею 1,3953 га, розташовану по вул. Ж.Дерюгіної, 15 в м. Сімферополі у придатний для використання стан, шляхом знесення за власний кошт зведених будівель: літери "склад - Т, склад - Ц, адміністративна будівля - Х, навіс - Ш, деревообробний цех - Ф, прибудови - Ф1, Ф2, Ф3, Ф4".

Стягнути з Орендного підприємства Виробничо - технічний комбінат "Кримсервіс" (95022 м. Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, код ЄДРПО України 03059092) в дохід Державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі, Автономна Республіки Крим, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) державне мито у розмірі 85,00 грн.