913/827/13 Про стягнення суми кредиту за кредитним договором та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 23.07.2013 Прийняття

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2013 р. (підписано 10.06.2013р.) у справі № 913/827/13 (суддя Василенко Т.А.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м.Луганськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Алчевськ Луганської області про стягнення 1 351 320,31 грн.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Алчевськ Луганської області про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. в сумі 1 351 320,31 грн., що включає: кредитну заборгованість - 1 303 392,00 грн.; заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 44 727,76 грн.; пеню за порушення строків погашення кредиту - 1894,59 грн.; пеню за порушення строків погашення процентів - 1 305,96 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на Генеральну угоду про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г, кредитний договір №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р., неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом; невиконання відповідачем вимоги позивача про дострокове погашення зобов'язань за кредитним договором; право позивача на нарахування штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.06.2013р. у справі №913/827/13 в позові відмовлено частково; щодо вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Луганськ на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ заборгованості за кредитом в сумі 128 208 грн. 00 коп., заборгованості за процентами в сумі 44 727 грн. 76 коп., пені за порушення строків оплати кредиту в сумі 1894 грн. 59 коп., пені за порушення строків погашення процентів в сумі 1 305 грн. 96 коп. провадження у справі припинено; в задоволенні вимог про стягнення боргу за кредитом в сумі 1 175 184 грн.00 коп. відмовлено.

Рішення суду в частині припинення провадження у справі щодо вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Луганськ на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ заборгованості за кредитом в сумі 128 208 грн. 00 коп., заборгованості за процентами в сумі 44 727 грн. 76 коп., пені за порушення строків оплати кредиту в сумі 1894 грн. 59 коп., пені за порушення строків погашення процентів в сумі 1305 грн. 96 коп. мотивоване сплатою відповідачем означених сум заборгованості за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. під час розгляду справи судом.

В частині відмови у задоволенні вимог про стягнення боргу за кредитом в сумі 1175184грн.00коп. рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю підстав для дострокового стягнення з відповідача всієї суми кредитної заборгованості.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м.Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2013р. у справі №913/827/13, а саме в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення позичкової заборгованості в сумі 1 175 184, 00 грн. і ухвалити нове рішення, яким стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 кредитну заборгованість за договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. в сумі 1 175 184, 00 грн. Апелянт наполягає на наявності підстав для дострокового стягнення з відповідача позичкової заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача висловився на підтримку апеляційної скарги.

Відповідач в судовому засіданні проти апеляційних вимог заперечив. Вважає рішення господарського суду законним. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

07.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор, правонаступником якого є позивач) в особі директора Луганської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", заступника директора з питань малого та середнього бізнесу Луганської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (позичальник, відповідач) було укладено Генеральну угоду про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.4. якої, кредитор, на положеннях цієї угоди зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї генеральної угоди, і які є її невід'ємними частинами. Кредитні кошти надаватимуться траншами за умови належного оформлення забезпечення згідно п. 2.6. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми 5000000,00грн. Термін користування кредитними коштами за даною угодою встановлюється до 06 грудня 2017року, якщо інше не передбачено кредитними договорами, укладеними в рамках даної угоди.

Конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, об'єкти кредитування визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договорі, укладеному в рамках цієї угоди (п. 2.4. Генеральної угоди).

Пунктом 8.1. статті 7 Генеральної угоди сторони обумовили право позичальника порушувати перед кредитором питання про перенесення строків платежів за кредитним договором (строків повернення кредиту, сплати відсотків) у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин, пов'язаних з веденням господарської діяльності. Таке звернення повинно бути направлене кредитору в письмовій формі за 10 днів до настання строку платежу з наданням документів, що об'єктивно підтверджують неможливість своєчасної сплати заборгованості.

Угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до 06 грудня 2017р. за умови повного погашення позичальником кредитної заборгованості (позики, відсотків за користування, штрафів та пені) за всіма договорами, укладеними в рамках даної угоди (п. 9.1.).

11.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор, правонаступником якого є позивач) в особі директора Луганської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", заступника директора з питань корпоративного бізнесу Луганської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позичальник, відповідач) був укладений кредитний договір №010/51-00/157/Г-2 (далі - Договір), відповідно до п.2 частини №1 якого Банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту, валюта кредиту - 2 500 000,00 грн.; цільове використання кредиту - на розвиток бізнесу; річна база нарахування процентів - факт/факт; дата остаточного повернення кредиту - 06 грудня 2017року; поточний рахунок - НОМЕР_1; позичковий рахунок - НОМЕР_2; рахунок процентів - НОМЕР_3; разова комісія за надання кредиту складає 0,99% від розміру кредиту та сплачується позичальником в день надання кредиту.

Відповідно до п.3. частини №1 Договору сторони наступним домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися процентна ставка 13,5% .

Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються згідно з графіком погашення до цього договору. Детальний порядок повернення кредиту та сплати процентів визначений в Частині №2 цього договору. Сума кредиту та процентів щомісяця погашається рівними частинами на протязі всього строку дії Кредитного договору. Щомісячне погашення Кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту (п.4. ч.1 Договору).

За п.1.1 частини №2 Договору Банк, на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у Частині №1 цього договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому договорі.

За умовами п. 1.7.1. Частини №2 Договору Банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншами згідно з кредитною/ними заявкою/ами позичальника.

Проценти за користування кредитом розраховуються на основі процентної ставки з розрахунку Річної бази нарахування процентів (п.1.4.1.2.). Проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов п.1.5. цього договору (п.1.4.1.3.). Нараховані проценти сплачуються позичальником на рахунок процентів банку, вказаний в Частині №1 цього договору в розмірі, визначеному п.п. 1.4.1.2.-1.4.1.7. цього договору. Якщо дата повернення нарахованих процентів припадає на не банківський день - платіж здійснюється позичальником у банківський день, наступний за таким не банківським днем, але не пізніше передостаннього дня поточного місяця (п.1.4.1.4.).

Погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього договору), шляхом безготівкового перерахування на позичковий рахунок, вказаний в Частині №1 цього договору (п. 1.5.1.). Нараховані в порядку, передбаченому цим договором, проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений в Графіку повернення кредиту та сплати процентів.

Незважаючи на інші положення цього договору Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3.7. - 2.3.14., 2.3.16., 2.3.17. та ст. 3 цього договору) та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки (надалі - Вимога). При цьому, виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги (п.1.9.1. Частини №2 Договору).

За порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору (п.4.1.1. Частини №2 Договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, включаючи всі додатки до нього і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору в повному обсязі (п.8.3. Частини №2 Договору).

Додатком №1 до кредитного договору сторони визначили графік повернення кредиту та сплати процентів.

Додатковою угодою №1 від 17.08.2012р. до кредитного договору №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. сторони домовились, зокрема, виключити з редакції п.1.4. "Плата за користування кредитом" підпункти 1.4.1.7.-1.4.1.8. та виключити з редакції підпунктів 1.4.1.4.- 1.4.1.5. посилання на підпункти 1.4.1.6.-1.4.1.8.; викласти в новій редакції п. 1.4.1.6. Частини №2 Договору, підпункт 4.1.4. пункту 4 "Відповідальність позичальника" Частини №2 договору, тощо.

На забезпечення виконання зобов'язань позичальника, що виникають та/або виникнуть у майбутньому з Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів № 010/52-00/157/Г від 07.12.2007р. та кредитних договорів, 17.08.2012р. сторонами був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1076. Предметом іпотеки за п.1 Іпотечного договору є будівля магазину за адресою АДРЕСА_1, заставною вартістю 7 541 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається виконання Банком прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Факт отримання кредитних коштів позичальником на підставі кредитного договору №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. підтверджується листом №б/н від 12.03.2008р. відповідача з проханням перерахувати грошові кошти в сумі 2 500 000,00грн. згідно кредитного договору №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. на поточний рахунок НОМЕР_4; Розпорядженням №1245 від 12.03.2008р. відділу платежів та обліку казначейських, кредитних, депозитних і документарних операцій ВАТ ЛОД "Райффайзен Банк Аваль" про видачу ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 2 500 000,00грн. згідно кредитного договору №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р.; банківською випискою з особового рахунку відповідача НОМЕР_2.

Банківські виписки з особових рахунків відповідача НОМЕР_2, НОМЕР_5 за період з 11.03.2008р. по 08.04.2013р. свідчать про належне виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до жовтня 2012р. прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р.

У зв'язку з необхідністю проведення робіт з реконструкції 21/100 частини вбудованого нежитлового приміщення та приміщення цокольного поверху універмагу "ІНФОРМАЦІЯ_1" під магазин продовольчих та непродовольчих товарів (згідно Декларації на початок проведення будівельних робіт від 02.10.2012р., виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області), що тягне значні фінансові затрати, відповідач, зверненням №062 а/12 від 12.10.2012р. про перенесення строків платежів за кредитним договором, адресованим директору Луганської ОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", з посиланням на статтю 7 Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г від 07.12.2007р. просив Банк про перенесення строків платежів за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. (строк повернення кредиту, сплати процентів) за жовтень та листопад 2012 року відповідно на грудень 2012 року та січень 2013р.

З витягу № 35303906 від 28.08.2012р. про державну реєстрацію прав, виданого КП "Алчевське бюро технічної інвентаризації" вбачається наявність у ОСОБА_2 права власності на вбудоване нежитлове приміщення універмагу "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_2, підстава виникнення права власності - рішення Алчевського міського суду Луганської області від 17.08.2012р.

Банк листом №С13-120-1-2/402 від 23.11.2012р. (у відповідь на звернення відповідача) повідомив про необхідність надання документів, які об'єктивно підтверджують неможливість своєчасної сплати заборгованості за кредитним договором, зазначивши про очікування з боку позичальника уточнень з порушених в цьому листі питань.

Претензією №С13-120-1-2/6090 від 07.12.2012р. позивач, у зв'язку з систематичним, починаючи з жовтня 2012р. невиконанням в повному обсязі умов кредитного договору №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р., повідомив ПП ОСОБА_2 про наявність станом на 05.12.2012р. простроченої заборгованості за графіком погашення кредиту у розмірі 42 736,00грн., по сплаті процентів за користування кредитом - 29 843,99грн. (згідно графіку має бути 29 161,70 грн.), про нарахування пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 586,74 грн., пені за порушення строків погашення процентів в сумі 232,74 грн., визначивши, що загальна сума простроченої заборгованості за кредитом складає 73 399,45грн. Посилаючись на п.1.9.1. кредитного договору №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р., Банк вимагав у тридцятиденний термін (з моменту отримання вимоги) достроково погасити заборгованість за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. у розмірі 1 376 753,45 грн.

Претензія отримана відповідачем 20.12.2012р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Відповідач листом від 14.01.2013р., у відповідь на зазначену претензію, повідомив Банк про незгоду з вимогою про дострокове погашення заборгованості, оскільки на думку позичальника Банком порушене його право, передбачене Генеральною угодою, про перенесення строків платежів за кредитним договором.

Згідно з квитанціями №№ 35, 36 від 28.12.2012р. відповідачем було сплачено 21 368,00грн. в рахунок погашення кредиту, 14 699,00 грн. в рахунок погашення процентів за користування кредитом за жовтень 2012 року за договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. (суми відповідають додатку № 1(графіку) до кредитного договору); по квитанціях №№ 75, 76 від 28.01.2013р. відповідачем сплачено 21 368,00грн. в якості погашення кредиту, 14 462,30 грн. в якості погашення процентів за користування кредитом за листопад 2012 року за договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. (суми відповідають додатку № 1(графіку) до кредитного договору).

Зверненням №14/13 від 25.02.2013р. ФОП ОСОБА_2 на підставі ст. 7 Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г від 07.12.2007р. просив Банк про перенесення строків платежів по кредитному договору №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. на один місяць через відсутність фінансової спроможності сплатити кредит та проценти по ньому.

Листом №140-12-2-00/1239 від 11.03.2013р. Банк зазначив, що звернення позичальника про перенесення строків платежів за кредитними договорами не відповідають змісту ч. 2 п. 8.1. Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г від 07.12.2007р., та повідомив про прийняття рішення про звернення до суду з заявами про стягнення заборгованості.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договір №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р., з врахуванням додаткової угоди до нього, є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт несвоєчасного виконання ФОП ОСОБА_2 графіку повернення кредиту та сплати відсотків, що є додатком № 1 до кредитного договору №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р., за жовтень та листопад 2012р. підтверджується матеріалами справи та відповідачем, що стало підставою для направлення позивачем на адресу відповідача претензії №С13-120-1-2/6090 від 07.12.2012р. з вимогою у тридцятиденний термін (з моменту отримання вимоги), достроково погасити заборгованість за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. у розмірі 1 376 753,45 грн.

Проте, як зазначалося вище, відповідачем використано право, надане позичальнику п. 8.1. статті 7 Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г від 07.12.2007р., порушувати перед кредитором питання про перенесення строків платежів за кредитним договором (строків повернення кредиту, сплати відсотків), яке було своєчасно реалізовано шляхом подання до банку звернення №062 а/12 від 12.10.2012р. з проханням про перенесення строків платежів за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. (строк повернення кредиту, сплати процентів) за жовтень та листопад 2012 року відповідно на грудень 2012 року та січень 2013р.

Натомість, Банк листом №С13-120-1-2/402 від 23.11.2012р. (майже через 1,5 місяця) повідомив позичальника про недостатність документів, які об'єктивно підтверджують неможливість своєчасної сплати заборгованості за кредитним договором, зазначивши про очікування від позичальника уточнень з порушених в цьому листі питань.

Письмової відмови позичальнику в задоволенні клопотання про перенесення строків платежів за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. Банком висловлено не було.

Як свідчать умови п.1.9.1. кредитного договору № 010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р., сторони обумовили право Банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3.7. - 2.3.14., 2.3.16., 2.3.17. та ст. 3 цього договору) та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки.

При цьому, зміст п.п.2.3.7. - 2.3.14., 2.3.16., 2.3.17. та ст. 3 договору свідчить про обов'язок позичальника забезпечити належне утримання предмету іпотеки, його страхування, надання на вимогу банку фінансової та бухгалтерської звітності, тощо.

Між тим, 28.12.2012р. та 28.01.2013р. відповідачем в повному обсязі сплачені суми кредиту та відсотків за користування кредитом, що за графіком підлягали сплаті 31.10.2012р. та 30.11.2012р. відповідно.

Отже, підстави для дострокового повернення заборгованості за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р., що викладені позивачем в претензії №С13-120-1-2/6090 від 07.12.2012р., були усунуті відповідачем, тобто припинилися.

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивачем після закінчення 30-ти денного строку з моменту отримання позичальником претензії з вимогою про дострокове погашення заборгованості, тобто 21.01.2013р. кредит в повній сумі на рахунок прострочених сум не виносився, що свідчить про незмінюваність банком кінцевого строку повернення кредиту (до 06.12.2017р.), встановленого п.2 ч.1 Кредитного договору №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р.

Нової вимоги про дострокове повернення кредитної заборгованості за Кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. позивачем на адресу відповідача не надсилалося.

Під час розгляду господарським судом Луганської області справи №913/827/13 відповідачем в повному обсязі погашені інші прострочені платежі за кредитом та відсотками, а також здійснені необхідні строкові виплати згідно Графіку повернення кредиту та сплати процентів.

Так, в якості погашення кредиту за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. відповідачем на позичковий рахунок НОМЕР_2 перераховано 128 208,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій №40 від 04.04.2013р., №41 від 04.04.2013р., №42 від 04.04.2013р., №80 від 01.04.2013р., №9 від 30.04.2013р., №13 від 29.05.2013р.; в якості погашення відсотків за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. на рахунок процентів НОМЕР_5 перераховано суму 87 047,67 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій №43 від 04.04.2013р., №44 від 04.04.2013р., №45 від 04.04.2013р., №81 від 01.04.2013р., №10 від 30.04.2013р., №8 від 29.05.2013р., №9 від 29.05.2013р., №11 від 29.05.2013р., №12 від 29.05.2013р.

Отже, на час ухвалення судом першої інстанції рішення у справі №913/827/13 ФОП ОСОБА_2 здійснені всі платежі за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р., що підлягають сплаті станом на 30.05.2013р. згідно Графіку повернення кредиту та сплати процентів.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Обов'язок Позичальника за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення, обумовлений сторонами в п. 4.1.1. Частини №2 кредитного договору.

Враховуючи вищезазначене, позивачем за порушення строків погашення кредиту за період з 31.10.2012р. по 03.03.2013р. нараховано пеню в сумі 1 894,59 грн.; за порушення строків погашення процентів за період з 01.11.2012р. по 03.03.2013р. пеню у сумі 1 305,96грн.

Втім, як свідчать платіжні доручення №№689, 690 від 30.05.2013р., пеня, що вимагалася позивачем до стягнення була сплачена відповідачем в повному обсязі.

Враховуючи наведене, часткову сплату відповідачем після порушення господарським судом провадження у справі №913/827/13 та до прийняття судового рішення по цій справі сум заборгованості та штрафних санкцій, що вимагалися позивачем до стягнення, зокрема: 128 208,00грн. за кредитом, 44 727,76 грн. по відсотках, 1 894,59 грн. пені за порушення строків погашення кредиту, 1 305,96 грн. пені за порушення строків погашення процентів, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про припинення провадження у справі щодо зазначених вимог на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність предмету спору.

Вірним є і висновок місцевого господарського суду про відмову Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за кредитом в сумі 1 175 184,00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, відсутність у Генеральній угоді про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г, кредитному договорі №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р. положень, якими врегульовано порядок та строки розгляду банком клопотання позичальника про перенесення строків платежів за кредитним договором, створює підстави для завдання шкоди майновим інтересам позичальника через неузгоджене нарахування штрафних санкцій за прострочення повернення частини кредиту та сплати процентів за користування кредитом в період розгляду банком вказаного клопотання, а також надає банку можливість недобросовісно скористатись правом вимагати дострокового повернення кредитної заборгованості в повному обсязі.

Банк, розуміючи положення кредитного договору №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р., графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, не надавши в розумні строки, що відповідають зазначеному графіку, відповіді на звернення відповідача №062 а/12 від 12.10.2012р., штучно створив умови для застосування п.1.9.1. кредитного договору та п. 4.1.1. Частини №2 кредитного договору.

Враховуючи обставини справи, а також вжиття відповідачем заходів, необхідних для належного виконання ним зобов'язань за кредитним договором №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008р., суд апеляційної інстанції розцінює дії Банку щодо тривалості строку відповіді на звернення позичальника про перенесення строків платежів за кредитним договором, використання передбаченого п.1.9.1. Частини №2 кредитного договору права вимагати дострокового повернення кредиту такими, що суперечать встановленим п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності та розумності та не відповідають приписам ч.ч. 2, 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, за якими при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б, зокрема, порушити права інших осіб, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частиною 3 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2013р. (підписане 10.06.2013р.) у справі №913/827/13 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м.Луганськ.

Результати апеляційного провадження у справі №913/827/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 03.06.2013р. (підписане 10.06.2013р.) у справі №913/827/13 - залишити без задоволення.