ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" липня 2013 р. Справа № 926/507/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Малех І. Б.
суддів Желіка М. Б. Костів Т. С.
при секретарі судового засідання М. Кришталь
за участю представників:
від прокуратури - Яворський Я.Т., посв. № 011137 від 24.10.2012 р.,
від позивача - Горюк Т.В.,
від відповідача - Драбчук В.С.,
розглянув апеляційну скаргу Чернівецького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері
на рішення господарського суду Чернівецької області від 26.06.2013 року
у справі № 926/507/13
за позовом: Чернівецького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Мамаївське"
про стягнення збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання водних ресурсів 168 526, 26 грн.
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду Чернівецької області від 26.06.2013 року у справі №926/507/13 позов Чернівецького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Мамаївське" про стягнення збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання водних ресурсів 168 526, 26 грн. задоволено частково. Стягнуто з активів Приватного сільськогосподарського підприємства "Мамаївське" (Чернівецька область, Кіцманський район, с. Мамаївці, вул. Шевченка, 156) збитки в сумі 13354,68 грн. (на розрахунковий рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між Державним та місцевим бюджетами: р/р № 33117331700147, Мамаївська с/р, УДКСУ у Кіцманському районі, ОКПО 38053640, МФО 856135, код платежу 24062100) стягувач Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Шевченка, 71А, код 37978189).
Не погоджуючись з даним рішенням, Чернівецький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, подав апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення скасувати та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги до Приватного сільськогосподарського підприємства "Мамаївське" про стягнення збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання водних ресурсів 168 526, 26 грн. задоволити повністю. При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом Чернівецької області неправомірно зроблено висновок, що позивачем не взято до уваги уточнену статистичну звітність по формі 2-ТП за 1-4 квартал 2012 року.
Відзивів на дану апеляційну скаргу на адресу суду не надходило.
Представник позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Чернівецького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері без задоволення з наступних підстав.
11-14.12.2012 року Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПСП "Мамаївське", за наслідками якої складено Акт. В ході перевірки встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки водного фонду № 136 від 12.12.2011 року укладеного між Кіцманською райдержадміністрацією та ПСП "Мамаївське", останнім на час перевірки для риборозведення використовувались ставки №1 та №2 загальними площами 16,0265 га та 25,4353 га та 4 водойоми для зимування риби та маточники, загальною площею 0,8673 га, 5,2212 га, 0,2556 га та 0,1201 га. Середня глибина ставків - 0,50 м. Поповнення водою ставків здійснюється за рахунок поверхневої води р. Совиця. При загальній площі водного дзеркала ставків 47,925га та середній глибині ставків 0,50 м, об'єм води, що використовується для риборозведення становить 239625 м.куб. В період з 12.03.2012 року по 14.12.2012 року здійснювався самовільний, без відповідного дозволу, забір води. Згідно з Довідкою відповідача від 09.01.13р. № 7, за вказаний період забрано і використано 550,2 тис. м.куб. поверхневої води.
Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.
Забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.
Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Згідно зі ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) регламентується Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. N 389 (z0767-09)
та зареєстрованою в Мін'юсті України 14.08.2009 р. за N 767/16783 (надалі - Методика).
Пунктом 1.2 Методики, встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води));
При цьому пунктом 9.1 розділу IX Методики передбачений розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), який здійснюється за формулою № 23: З сам = 100 х W х Тар, ((де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м 3; Тар - розмір, грн/100 м 3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн/100 м 3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення)).
У свою чергу пунктом 9.2 розділу IX Методики визначено, що фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлена прокурором до стягнення сума збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування відповідачем, розрахована (Підрахунок збитків від 06.02.2013 року) відповідно до Довідки ПСП "Мамаївське" від 09.01.13р. № 7 за період з 12.03.2012 року по 14.12.2012 року та складає 168526,26 грн.
Проте, як вірно встановив суд першої інстанції, дана Довідка від 09.01.13р. № 7 містить суттєві розбіжності, а саме: замість фактичної площі орендованих ставків - 48,3894 га (згідно договору оренди), у акті перевірки - 47,925 га, зазначено площу - 64,88 га. Крім того, об'єм забраної і використаної води зазначений у довідці (550,2 тис. м.куб.) спростовує загально відомий - математичний підрахунок об'єму, оскільки саме об'єм води орендованих ставків становить: 48,3894 га (площа) Х 0,5 м (середня глибина ставків) = 242 тис. м.куб., в акті перевірки визначено 239,625 тис. м.куб. Також слід зазначити, що згідно попереднього Дозволу на спеціальне водокористування № 225038 - ліміт забору та використання води з поверхневих джерел встановлюється на термін дії дозволу з 12.03.2011р. до 12.03.2012р. та становить 281,65 тис. м.куб на рік. Отже, зазначені обставини повністю позбавляють вищезгаданий документ доказового значення.
Крім того при визначені збитків (Підрахунок збитків від 06.02.2013 року), позивачем не взято до уваги первинну документацію визначену п. 9.2 розділу IX Методики, а саме уточнену статистичну звітність по формі 2-ТП (водгосп) за 1-4 квартали 2012р. ((подану відповідачем у відповідності до Інструкції про порядок виправлення звітних даних у випадках виявлення приписок та інших перекручень у державній статистичній звітності, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 10.05.94 р. N 94 (z0109-94)
- виправлення у звіти та в усі взаємопов'язані показники інших звітів вносяться незалежно від того, хто встановив наявність приписок та інших перекручень у звітах. Органи державної статистики у дводенний строк після одержання ними виправлених звітів від установ, підприємств вносять відповідні виправлення у дані зведеної звітності. В разі внесення виправлень безпосередньо підприємством, установою чи іншою юридичною особою або особою, яка займається підприємницькою діяльністю, заходи щодо притягнення до відповідальності органами державної статистики не вживаються)).
Згідно уточненої статистичної звітності доданої прокурором до позовної заяви по формі 2-ТП (водгосп) за 1-4 квартали 2012р., об'єм використаної відповідачем води за 2012р. склав - 103,6 тис. м.куб., з них в січні -20 тис. м.куб., в лютому 40 тис. м. куб., в березні 40 тис. м.куб. та в квітні 3,6 тис. м.куб., тобто фактичний об'єм використаної води відповідачем без дозволу на спеціальне водокористування за березень - грудень 2012р. складає 43,6 тис. м.куб. При розрахунку збитків позивачем (Підрахунок збитків від 06.02.2013 року) правомірно застосовано формулу № 23 Методики (З сам = 100 х W х Тар), при цьому, як зазначено вище при розрахунку невірно визначено об'єм забраної і використаної води відповідачем (без врахування уточненої статистичної звітності по формі 2-ТП (водгосп) за 1-4 квартали 2012р.).
Враховуючи відсутність належних і допустимих доказів в розумінні ст. 34 ГПК України, які б підтверджували обґрунтованість заявленої суми збитків у позовній заяві, сума збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування відповідачем, становить: враховуючи фактичний об'єм забраної і використаної води відповідачем без дозволу на спеціальне водокористування за березень - грудень 2012р. у розмірі 43,6 тис. м.куб. (з врахуванням уточненої статистичної звітності по формі 2-ТП (водгосп) за 1-4 квартали 2012р. доданої прокурором до позовної заяви), а також ставку збору за спеціальне використання води для потреб рибництва на дату виявлення порушення у розмірі 30,63 грн. (ст. 325 ПК України, редакція від 20.11.2012р.), сума збитків розраховується за формулою № 23 Методики ((З сам = 100 х W х Тар), 100 Х 43600 м.куб. Х 0,003063 грн. = 13354,68 грн.)) та становить 13354,68 грн.
Виходячи з вищевикладеного, відповідач за порушення природоохоронного законодавства, а саме за здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу, повинен відшкодувати державі збитки в сумі 13354,68 грн.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги Чернівецького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері - відмовити.
2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 26.06.2013 року у справі №926/507/13 залишити без змін.
3. постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 25.07.2013 р.
Головуючий суддя Малех І. Б.
Суддя Желік М. Б.
Суддя Костів Т. С.